Зняття́ 7-ої печа́тки (продовження). 5-та і 6-та тру́би
П'ята труба́
І п'я̀тий Ангел засурмѝв, і я поба́чив зі̀рку, що впа́ла з неба на зѐмлю, і да̀но було́ їй ключ від коло́дязя безо̀дні.
І вона відкрѝла коло́дязь безо̀дні, і підня́вся дѝм з коло́дязя, наче дим з вели́кої пѐчі; і від дѝму з коло́дязя потемні́ло со̀нце і пові̀тря.
І з ди́му ви́йшла сарана̀ на зе́млю, і да́на була́ їй сѝла, як ма́ють силу земні́ скорпіо̀ни.
І було́ ска̀зано їй, щоб вона не роби́ла шко̀ди траві̀ на землі́, і жо́дній зѐлені, і жо́дному дѐреву, а тільки лю̀дям, які не мають на лоба́х Бо́жої печа̀тки.
І да̀но їй не вбива̀ти їх, а тільки му̀чити п'ять мі̀сяців; і му̀ка від неї схо́жа на му́ку від скорпіо̀на, коли він вжа̀лить людину.
І в ті дні̀ лю́ди шука́тимуть смѐрті, але ніяк не зна̀йдуть її; і захо́чуть помѐрти, але смерть втечѐ від них.
І за свої́м вѝглядом сарана́ схо́жа на ко̀ней, пригото́ваних для війнѝ; і на го̀ловах у неї наче вінкѝ, схо́жі на золоті̀, а облѝччя в неї - як обли́ччя людѐй.
І вона ма́ла воло̀сся, немов воло́сся жіно̀к, а зу̀би в неї були́, як в лѐвів.
І на ній була́ броня̀, наче броня́ залі̀зна, а шу̀м від її крѝл, немов шум коліснѝць з бе́зліччю ко̀ней, що біжа́ть на війну̀.
І вона має хвостѝ і жа̀ла, схожі як у скорпіо̀нів; і в її хвоста̀х - її сила шко̀дити лю́дям п'ять мі̀сяців.
Вона ма́ла над собою царѐм а́нгела безо̀дні; ім'я̀ йому на єврейській - Аваддо̀н, а на грецькій - Аполліо̀н (Руйнівни́к).
Шоста труба
Однѐ горе мину̀ло; ось, слі́дом за нѝм йдуть щѐ два го̀ря.
І шо̀стий Ангел засурмѝв, і я почу̀в, як один го̀лос з чотирьо́х ро́гів золото́го жерто̀вника, що перед Бо̀гом,
говори́в шо̀стому Ангелу, що трима́є трубу̀: Звільни́ чотирьо́х А̀нгелів, зв'я́заних на вели́кій рі́чці Євфра̀т.
І були́ зві̀льнені чотири А̀нгели, пригото́вані на годи́ну, день, місяць і рік, щоб вбѝти трети́ну людѐй.
І число́ кі́нного ві̀йська – дві́сті мільйо̀нів; я почу̀в його число́.
І о̀сь якѝми я поба́чив у виді́нні ко̀ней і на них вѐршників, що мають вогнѐнну, темно-сѝню і сірчано-жо̀вту броню̀. Го̀лови у ко̀ней, немов го́лови лѐвів, і з ї́хніх па̀щ вихо́дить вогонь, дим і сі́рка.
Від цих трьох ка̀р, від вогню́, ди́му та сі́рки, що вихо́дять з ї́хніх па̀щ, поме́рла трети́на людѐй;
бо сѝла ко̀ней поляга́ла в ї́хніх па̀щах і в ї́хніх хвоста̀х; адже́ ї́хні хвостѝ були́ схо́жі на змі̀й, ма́ли го̀лови, і ни́ми вони шко̀дили.
А рѐшта люде́й, що не поме́рли від цих ка̀р, не розка̀ялись в діла́х свої́х ру̀к, та̀к щоб не поклоня́тись дѐмонам і золоти́м, і срі́бним, і мі́дним, і кам'яни́м і дерев'я́ним і̀долам, які не можуть ні ба̀чити, ні чу̀ти, ні ходѝти.
І вони не розка̀ялись ні в свої́х вбѝвствах, ні в своє́му чаклу̀нстві, ні в свої́й амора̀льності, ні в свої́х краді̀жках.