Новий сучасний переклад

Послання до Римлян

Глава 14 з 16

Виділіть кілька слів або речення, щоб скопіювати, зберегти чи поділитися.

Слабко́го в вірі приймайте без суперечок про його погляди,

без осуду і приниження

А слабко̀го в вірі прийма́йте без суперѐчок про його по̀гляди.

Адже́ хто̀сь ві̀рить, що можна їсти всѐ, а слабкѝй їсть тільки о̀вочі.

Хто ї̀сть, не принѝжуй того́, хто не ї̀сть; і хто не ї̀сть, не засу̀джуй того́, хто ї̀сть, оскі́льки Бо̀г прийня̀в його.

Хто ти такѝй, що засу̀джуєш і̀ншого слугу̀? Перед свої́м Го̀сподом він стої́ть чи па́дає. І вѝстоїть він, бо Бо̀г має сѝлу поста̀вити його.

Адже́ одѝн відрізня̀є день від дня́, а і̀нший вважа́є всі дні одна̀ковими. Ко̀жен повинен мати по́вну впѐвненість в своє́му ро̀зумі.

То̀й, хто дотри́мується дня̀, - для Го̀спода дотри́мується; і той, хто ї̀сть, - для Го̀спода їсть, бо дя̀кує Богу; і той, хто не ї̀сть, - для Го̀спода не їсть, і дя̀кує Богу.

Бо ніхто̀ з нас не живе́ для сѐбе, і ніхто̀ не помира̀є для се́бе;

бо якщо живемо̀ - для Го̀спода живемо́; якщо помира̀ємо - для Го̀спода помира́ємо. Тому̀, якщо живемо̀ чи вмира̀ємо, ми - Госпо̀дні.

Бо Христо̀с для то́го й помѐр, і ожѝв, щоб Йому мати вла̀ду і над мѐртвими, і над живѝми.

А тѝ чому̀ засу̀джуєш свого́ бра̀та? Або і тѝ, чому́ принѝжуєш свого́ бра̀та? Адже́ всі̀ ми ста́немо перед Божим судо̀м.

Бо напѝсано: «Я живу̀, гово́рить Госпо̀дь, і переді Мно̀ю схи́литься кожне колі̀но, і кожен язѝк відкрито ви́знає Бо̀га».

О̀тже, кожен з на̀с за сѐбе дасть звіт Бо̀гу.

Не спричиняйте братові спотикання, не ставте йому пастку

Тому̀ більше не засу̀джуймо один о́дного, але краще мірку́ймо про тѐ, щоб не спричиня́ти брату спотика̀ння чи не ста́вити йому па̀стку.

Я зна̀ю і переко̀наний в Господі Ісусі, що нема̀є нічо́го само́го по собі́ нечѝстого; хіба що тільки то̀й, хто вважа̀є щось нечѝстим, для то̀го воно нечѝсте.

Якщо ж через ї̀жу твій брат засму̀чується, то тѝ вже не по любо̀ві ро́биш. Не губѝ своє́ю їжею того̀, заради кого̀ поме́р Христо̀с.

О̀тже, нехай не піддає́ться злослі̀в'ю ваше до̀бре.

Бо Боже Ца̀рство - не ї̀жа й пиття̀, а праведність, мир і радість в Святому Ду̀сі.

Адже́ хто цѝм слу́жить Христу̀, той прийня̀тний для Бо̀га і корѝсний для людѐй.

Тому̀, пра̀гнімо до мѝру і до взає́много настано̀влення.

Зара́ди ї̀жі не руйну̀й Божого ді̀ла. Всѐ чисте, але го́ре людѝні, яка ї̀сть на спотика̀ння.

До́бре не їсти м'я̀са, не пити вина̀ і не роби́ти нічо́го тако̀го, від чо́го твій брат спотика̀ється.

Ві̀ру, яку ти ма̀єш, - ма̀й її сам в собі̀, перед Бо̀гом. Щасли́вий то̀й, хто не засу̀джує себе́ за рі̀шення, яке він прийма̀є.

А то̀й, хто сумніва̀ється, якщо ї̀сть, він вжѐ засу́джений, бо їсть не по ві̀рі; а всѐ, що не по ві̀рі, - грі̀х.

Славослів'я Бога

А Тому̀, хто може утвердѝти вас згідно з моє́ю Радісною Зві̀сткою і про́повіддю Ісуса Христа̀, згідно з відкриття̀м таємнѝці, про яку замо̀вчували від вічних часі̀в,

але яка за́раз я̀влена і через Проро́чі Писа̀ння за нака́зом вічного Бо̀га повідо̀млена всім наро̀дам для по́слуху ві̀ри,

єдиному мудрому Бо̀гу через Ісуса Христа̀ сла̀ва на вікѝ! І це справді та̀к.

Нотатки до глави

Вірш 13 - Про спокуси (1Кор.8:7-13).

Вірші 24-26. Куди відноситься це славослів'я - сказати важко. Новітні тлумачі, на підставі свідчення багатьох стародавніх кодексів, відносять його до 16-ї гл. (16:25-27 вірші).

Але деякі вважають за можливе припустити, що воно належить до 14-ої глави. Так, Цан у своєму коментарі про Послання до Римлян, ставить його там, де і наш текст його поміщає. Він посилається при цьому на свідоцтва антіохійської рецензії тексту, на масу пізніших кодексів, на Златоуста, Феодорита, Екуменія, Феофілакта, на пізніші сирські переклади, готський переклад та інше.

Поділитися уривком

Telegram Facebook Viber
Ваша бібліотека Збережені уривки

Ви ще нічого не зберегли.