Сьогодні, відповідно до вибору благодаті,
є залишок Ізраїлю
Тому́ я запѝтую: Хіба Бог відмо̀вився від Сво́го наро̀ду? В жо́дному вѝпадку. Адже́ і я̀ ізраїльтя̀нин, від наща́дків Авраа̀ма, з пле́мені Веніамѝна.
Не відмо̀вився Бог від Сво́го наро̀ду, який Він знав наперѐд. Хіба ви не зна̀єте, що̀ гово́рить Писа̀ння про Іллю̀, ка́жучи про тѐ̀̀, як він зверта́ється до Бога зі ска̀ргою на Ізра̀їля?
«Го̀споди! Вони Твої́х проро̀ків повбива̀ли, Твої́ жерто̀вники зруйнува̀ли; залиши́вся я одѝн, і мого̀ життя шука̀ють».
Але що̀ гово́рить йому Божа ві̀дповідь? «Я збері̀г для Се́бе сім тисяч чолові̀ків, які не схилѝли колі́на перед Ваа̀лом».
Так і в тепѐрішній час, відпові́дно до ви́бору благода̀ті, є̀ за́лишок.
Та якщо по благода̀ті, то вже не по діла̀х; оскі́льки благода̀ть тоді вже не була̀ б благода̀ттю.
І що̀ ж? Тѐ, чого́ Ізраїль домага̀ється, того̀ він не дося̀г; але вѝбрані досяглѝ, а рѐшта озлобѝлись,
як напѝсано: «Бо̀г дав їм духа присипля̀ння, о̀чі, щоб не ба̀чити, і ву̀ха, щоб не чу̀ти, навіть до сього́днішнього дня̀».
А Давѝд гово̀рить: «Нехай бу́де їхня ї̀жа капка̀ном, па̀сткою, петлѐю і розпла̀тою для них;
нехай потемні́ють їхні о̀чі, щоб не ба̀чити, і спѝна їхня нехай бу́де зі̀гнута назавждѝ».
Відторгнення Ізраїлю не остаточне
Тому́ я запѝтую: Хіба вони спіткну́лись та̀к, щоб зо̀всім впа̀сти? В жо́дному ра̀зі. Але завдяки́ їхньому перѐступу - спасіння язѝчникам, щоб ви́кликати в них рѐвність.
Але якщо їхній перѐступ є бага̀тством для сві̀ту, і їхній занѐпад - бага̀тством для язѝчників, то наскільки бі̀льшим бага̀тством бу́де їхня повнота̀.
А кажу́ я ва̀м, язѝчникам, оскі́льки я є апо̀столом язѝчників: Я прославля̀ю моє́ служі́ння.
Можлѝво, я яки́мось чи́ном вѝкличу рѐвність в рідних мені́ за фізичним похо̀дженням і спасу̀ де́яких з них.
Адже́ якщо їх відто̀ргнення є прими́ренням сві̀ту, то чѝм тоді бу́де прийняття̀ їх, як не життя з мѐртвих?
А якщо пѐрший шмато́к ті́ста святѝй, то й все ті̀сто тѐж; і якщо ко̀рінь святѝй, то тако́ж і гілкѝ.
Але якщо де́які з гіло̀к відлама̀лись, а тѝ, бу́дучи диким оли́вковим дѐревом, був прищѐплений се́ред нѝх і став ра́зом з ними уча̀сником сокови́того ко̀реня оли́ви,
то не зазнава̀йся пе́ред гілка̀ми. Якщо ж зазнає̀шся, то пам'ята̀й, що не тѝ трима̀єш корінь, а корінь тебѐ.
Тоді ти ска̀жеш: Гілки́ відлама̀лись, щоб я̀ був прищѐплений.
До̀бре. Вонѝ відлама́лись через неві̀р'я, а тѝ трима́єшся ві̀рою. Не думай зарозумі̀ло, але бі̀йся.
Бо якщо Бо̀г не пощади́в приро̀дних гіло́к, то не пощади́ть і тебѐ.
О̀тже, подиви́сь на Божу доброту̀ і суво̀рість; суво̀рість - до тѝх, хто відпа̀в, а до тѐбе - Божу доброту̀, якщо бу́деш залиша̀тись в Його доброті̀; в і̀ншому ви́падку і тѝ бу́деш відсі̀чений.
Але́ й ті̀, якщо не залиша̀тимуться в неві̀р'ї, бу́дуть прищѐплені, тому́ що Бо̀г си́льний зно̀ву прищепи́ти їх.
Адже́ якщо ти був відсі̀чений від дѝкого за приро́дою оли́вкового де́рева і всу́переч приро̀ді був прище́плений до хоро̀шого оли́вкового дѐрева, то тим бі̀льше ці приро̀дні бу̀дуть прище́плені до вла́сного оли́вкового дѐрева.
Увесь Ізраїль буде спасений, коли при́йде з Сіону Визволитель
Бо не хо̀чу, братѝ, щоб ви не зна̀ли цієї таємнѝці, - щоб ви не здава́лись розу̀мними у власних оча̀х, - що запѐклість Ізраїлю відбула́сь частко̀во, до̀ти, до́ки не вві́йде повнота̀ кі́лькості язѝчників;
і в результа̀ті вѐсь Ізраїль бу́де спасѐний, як напѝсано: «При́йде з Сіону Визволѝтель, і відвѐрне нече́стя від Якова.
І цѐ - їм запові̀т від Ме́не, коли зніму̀ з них їхні гріхѝ».
З точки зору Єва̀нгелія, - вони ворогѝ заради ва̀с; а з точки зору обра̀ння, - улю̀блені заради батькі̀в;
оскі́льки Божі дарѝ і поклѝкання - незмі̀нні.
Адже́ подібно до то̀го, як вѝ колись були́ неслухня̀ні Богу, а зараз помѝлувані, через їхній непо̀слух,
так і вонѝ зараз неслухня̀ні для поми́лування ва̀с, щоб тепе́р і са́мі вони були́ помѝлувані.
Тому́ що Бо̀г замкну́в усіх в непо̀слух, щоб усіх помѝлувати.
О, глибина́ бага̀тства, му̀дрості й знання̀ Божого! Наскільки незбагне́нні Його рі̀шення і неося́жні Його шляхѝ!
Адже́ хто̀ пізна̀в Господній ро̀зум? Або хто̀ був пора̀дником Йому?
Або хто̀ да̀в Йому щось заздалегі̀дь, щоб Він мав відплатѝти йому?
Бо всѐ від Ньо̀го, завдяки́ Йому̀ і для Ньо̀го! Йому сла̀ва на вікѝ! І це дійсно та̀к!