Ісус є Посередником завіту, який ґрунтується на кра̀щих обіця́нках
Головнѐ ж в то́му, про що йде мо̀ва, о̀cь що: Мѝ ма́ємо тако̀го Первосвященика, Який сі̀в право̀руч престо́лу Вели́чності на нѐбі
як Служи́тель Святѝні та і́стинного Намѐту, якого поста́вив Госпо̀дь, а не людина.
Бо кожен первосвящѐник признача́ється для прине́сення дарі̀в і жѐртв, а тому́ необхі̀дно було́, щоб і Ві̀н тако̀ж мав, що принестѝ.
Адже́ якби́ Він залиша́вся на землі̀, то не був би і свящѐником, оскі́льки тут є̀ свяще́ники, які за Зако̀ном прино́сять дарѝ,
які слу́жать ко̀пією і ті̀нню небѐсного, як було́ ска̀зано Богом Мойсѐю, коли він готува́вся споруди́ти Намѐт: «Дивѝсь, - ска́зано, - зроби́ все за зразко̀м, пока́заним тобі́ на горі̀».
Але тепѐр Він отри́мав служі̀ння настільки прекра̀сне, наскільки Він є Посере́дником кра̀щого заповіту, який ґрунту́ється на кра̀щих обіця́нках.
Новий завіт, в порівнянні зі старим, кращий
Бо якби́ пѐрший заповіт був бездога̀нним, то не було́ б потрѐби шука́ти мі́сця і̀ншому.
Але пророк, докоря̀ючи їм, ка̀же: «Ось настаю́ть дні̀, - гово́рить Господь, - коли Я укладу́ з домом Ізра̀їля та з домом Ю̀ди новѝй запові́т;
не такѝй запові́т, який я укла́в з ї́хніми батька̀ми того́ дня̀, коли взяв їх за ру̀ку, щоб ви́вести їх з Єги́петської землі̀, бо вони не залишѝлись в то́му Моє́му запові̀ті, і Я знѐхтував ними, каже Господь.
Тому́ що о̀сь запові̀т, який Я укладу̀ з домом Ізра̀їля після тих дні̀в, - гово́рить Госпо̀дь: Вкладу̀ Мої́ зако̀ни в їхній ро̀зум, і напишу̀ їх на ї́хніх серця̀х; і бу́ду їм Бо̀гом; а вонѝ бу́дуть Мої́м наро̀дом.
І вже не бу̀де навча̀ти кожен свого́ близько̀го і кожен свого́ бра̀та, ка̀жучи: Пізна̀й Го́спода; бо всі̀ вони, від мало̀го до велѝкого з них, бу́дуть зна̀ти Мене́,
бо Я̀ бу́ду мѝлостивий до ї́хніх несправедлѝвостей, і ї́хніх гріхі̀в та беззако̀ння ї́хнього більше не згада̀ю».
Ка́жучи «новѝй», Він оголоси́в пѐрший заповіт старѝм; а те, що стає́ да̀внім та старі̀є, близьке́ до знѝщення.