Прагніть за допомогою віри увійти́ в спо́кій. Сила проникнення
Божого Сло́ва
Тому̀ дава́йте бу́демо стерегтѝся, щоб, коли ще залиша̀ється обіця̀нка увійти́ в Його спо̀кій, не ви́явився хтось із вас тѝм, хто спізнѝвся.
Адже́ і на̀м була́ повідо́млена Радісна Зві̀стка, так са̀мо, як і ї̀м. Але ї̀м не принесло̀ ко́ристі почу́те Сло̀во, бо воно̀ не з'єдна́лося з ві̀рою тѝх, хто почу̀в.
А вхо́димо в спо́кій мѝ, що пові̀рили, як Він і сказа̀в: «Я покля̀вся в Своє́му гні́ві, що вони не вві̀йдуть в Мій спо̀кій», хоча Його діла̀ були́ завѐршені ще з ча́су заснува́ння сві̀ту.
Бо десь ска̀зано про сьомий дѐнь та̀к: «І став відпочива̀ти Бог в сьомий дѐнь від усіх Свої́х ді̀л».
І ще ту̀т: «Не вві̀йдуть вони в Мій спо̀кій».
О̀тже, оскі́льки де́яким залиша̀ється увійтѝ в ньо́го, а ті̀, яким рані̀ше була́ повідо́млена Радісна Зві̀стка, не ввійшлѝ в ньо́го через непо̀слух,
то Ві̀н визнача́є щѐ де́який день, «Сього̀дні», ка́жучи через Давѝда, після настільки до́вгого ча̀су, як рані̀ше було́ ска̀зано: «Сього̀дні, коли почу́єте Його го̀лос, не зробі́ть жорсто̀кими ваших сердѐць».
Бо якби́ Ісус Навѝн ввів їх у спо̀кій, то не було́ б ска̀зано після цьо̀го про дру̀гий день.
Тому̀ для Божого наро̀ду ще залиша̀ється субо́тній спо̀кій.
Адже́ хто увійшо̀в у Його спо̀кій, той і са̀м відпочива́є від свої́х ді̀л, як і Бо̀г від Свої̀х.
Тому̀ постара́ймося увійтѝ в цей спо̀кій, щоб хтось не впа̀в, наслі́дуючи той са́мий при́клад непо̀слуху.
Бо Сло̀во Бо̀га - живѐ та діє̀ве і гострі̀ше всякого меча̀, го́строго з двох бо̀ків; воно̀ проника́є до по́ділу душі̀ і ду̀ху, сугло̀бів і мі̀зків, і зда̀тне розпізнава́ти думкѝ та на́міри сѐрця.
І нема̀є створі́ння, яке б захова̀лось від Ньо̀го, але все - ого̀лене і відкрѝте перед Його очѝма; Йому̀ дамо́ зві̀т.
Ми маємо Первосвященика, Який мо̀же співчувати нашим сла́бкостям
Тому̀, ма́ючи велѝкого Первосвящѐника, Який пройшо́в через нѐбо, Ісу̀са, Божого Сѝна, твѐрдо трима́ймось нашого визна̀ння.
Бо мѝ маємо не тако̀го первосвяще́ника, який не мо̀же співчува́ти нашим сла̀бкостям, але Тако̀го, Який, подібно до на̀с, був споку́шений в усьо̀му, але без гріха̀.
Тому̀ прихо́дьмо до престо́лу благода̀ті з впѐвненістю, щоб отри́мати мѝлість і знайти́ благода̀ть для своєча́сної допомо̀ги.