Ісус зцілює прокаже́ного Мр.1:40-45; Лк.5:12-16
А коли Ві̀н зійшов з горѝ, за Ним пішло́ багато наро̀ду.
І ось прокажѐний, підійшо́вши, впав на колі̀на, вклоня́ючись Йому до землі́, і сказа̀в: Го̀споди! Якщо хо̀чеш, мо̀жеш мене́ очи́стити!
І, простягну́вши ру̀ку, Ісус доторкну̀вся до ньо́го і сказа̀в: Хо̀чу, стань чѝстим. І він відразу ж очѝстився від прока̀зи.
І ка̀же йому Ісус: Дивѝсь, ніко́му не розповіда̀й про це, але йди, покажи́ся свящѐнику і принеси́ да̀р, який призна́чив Мойсѐй, для сві̀дчення їм.
Ісус зцілює паралізованого слугу начальника сотні воїнів Лк.7:1-10
А коли Ісус увійшо́в до Капернау̀ма, до Ньо́го підійшо́в начальник над сотнею во̀їнів і попросѝв Його:
Го̀споди! Мій слуга̀ лежи́ть вдо́ма паралізо̀ваний і страше́нно му̀читься.
Ісус ка̀же йому: Я прийду̀ і зцілю̀ його́.
А начальник над сотнею во̀їнів, відповіда́ючи, сказа̀в: Го̀споди! Я не заслуго̀вую того́, щоб Ти увійшо́в під дах мого́ до̀му, але тільки скажи́ сло̀во, і бу́де зці̀лений мій слуга́!
Адже́ і я̀ підвла̀дна людина, але, ма́ючи в се́бе в підпорядкува́нні во̀їнів, кажу́ одному́: Йдѝ, - і йде́; і іншому: Прийдѝ, - і прихо́дить; і моє́му рабу́: Зроби́ тѐ, - і ро́бить.
Почу̀вши це, Ісус здивува̀вся і сказа̀в тим, що йшлѝ за Ним: І̀стинно кажу́ вам, ні в ко̀го в Ізра̀їлі Я не знайшо́в такої великої ві̀ри!
Кажу̀ ж вам, що бага̀то хто при́йде зі схо́ду та за́ходу і займу́ть місце з Авраа̀мом, Ісаа̀ком і Я̀ковом у Небесному Ца̀рстві;
а синѝ ца́рства бу́дуть ви́кинуті у зо́внішню тѐмряву; там бу́де пла̀ч і скрегіт зубі́в.
І сказа̀в Ісус начальнику над сотнею во̀їнів: Йдѝ, і, як ти пові̀рив, так нехай бу̀де тобі́! І оду̀жав його слуга́ в ту ж годѝну.
Ісус зцілює тещу Петра і багатьох хворих та біснуватих
Мр.1:29-31; Лк.4:38-39
Прийшо́вши до дому Петра̀, Ісус побачив його тѐщу, що лежа̀ла і стражда́ла від гаря̀чки.
І Він доторкну́вся до її рукѝ, і гарячка залишѝла її; і вона підвела̀сь і служѝла їм.
А коли настав вѐчір, до Ньо́го привели́ багатьох біснува̀тих, і Він ви́гнав ду́хів сло̀вом і зціли́в усіх хво̀рих,
щоб збуло́ся ска́зане через пророка Іса̀ю, який гово̀рить: «Ві̀н взяв на Се́бе наші нѐмочі і поніс хворо̀би».
Ціна слідування за Ісусом Христом Лк.9:57-62
А поба́чивши Ісус навко́ло Себе багато наро̀ду, наказа́в у̀чням перепра́витись на інший бѐрег.
Тоді один кнѝжник, підійшо́вши, сказа̀в Йому: Учѝтелю! Я піду̀ за Тобою, куди б Ти не пішо̀в.
І ка̀же йому Ісус: Лисѝці мають но̀ри, і небесні птахѝ – гні̀зда, а Лю́дський Сѝн не має, де покла́сти го̀лову.
Інший же з Його учнів сказа̀в Йому: Го̀споди! Дозво̀ль мені спе́ршу піти́ й похова́ти свого́ ба̀тька.
Та Ісус сказа̀в йому: Йди за Мно̀ю, і залиш мѐртвим хова́ти свої́х мѐртвих.
Ісус заспокоює бурю на морі Мр.4:35-41; Лк.8:22-25
І коли Він увійшо́в у чо̀вен, за Ним пішли Його у̀чні.
І ось, підняла́сь на морі сильна бу̀ря, так що чо́вен почали́ накрива́ти хвѝлі; а Він спа̀в.
Тоді Його у̀чні, підійшо́вши до Ньо́го, розбудѝли Його і сказа̀ли: Го̀споди! Вряту̀й нас, ми гѝнемо!
А Він ка̀же їм: Малові̀рні! Чому́ ж ви такі боязкі̀? Тоді, вста̀вши, Він заборони́в вітра̀м і мо̀рю, і наста́ла глибо́ка тѝша.
Люди ж, диву́ючись, говорѝли: Хто̀ це, що і вітрѝ, і мо̀ре підкоря́ються Йому?
Ісус визволяє двох біснуватих в Гадаринській землі
Мр.4:35-41; Лк.8:22-25
І коли Він прибу́в на інший бѐрег, у Гадари́нську зѐмлю, Його зустріли два біснува̀ті, що вийшли з гробнѝць, дуже злі̀, так що ніхто не міг прохо̀дити тим шляхо́м.
І ось, вони закрича̀ли, ка́жучи: Що̀ Тобі́ до нас, Божий Сѝну? Ти прийшо̀в сюди передча́сно му̀чити нас!
А вдалині́ від нѝх па́слось велике стадо свинѐй.
І бі́си просѝли Його: Якщо вѝженеш нас, то пошли́ нас в стадо свинѐй!
І Він сказа̀в їм: Іді̀ть! І вони, ви́йшовши, відпра́вились в стадо свинѐй. І ось, все стадо свинѐй ки́нулося з обри́ву в мо̀ре і заги́нуло в воді̀.
А пастухи побі̀гли і, прийшо́вши в мі̀сто, розповіли́ про всѐ, і про те, що було́ з біснува̀тими.
І ось, все мі̀сто вийшло назустріч Ісу̀су; і, поба̀чивши Його, проси́ли, щоб Він пішо̀в з їхньої землі̀.