Новий сучасний переклад

Євангеліє від Матвія

Глава 4 з 28

Виділіть кілька слів або речення, щоб скопіювати, зберегти чи поділитися.

Споку́шування дияволом Ісуса Христа в пустелі Мр.1:12-13; Лк.4:1-13

Тоді Ісу̀с був приве́дений Духом в пустѐлю, щоб бути споку́шеним дия̀волом.

І, по́стившись сорок дні̀в і сорок ночѐй, Він наоста́нок зголодні̀в.

І підійшо́в до Ньо́го споку̀сник і сказа̀в Йому: Якщо Тѝ Божий Сѝн, то скажи́, щоб ці ка̀мені стали хлі̀бом.

Він же відпові́вши, сказа̀в: Напѝсано: «Не хлі̀бом одним бу́де жити людѝна, але кожним сло̀вом, що вихо́дить з Божих у̀ст».

Тоді бере́ Його диявол у святе мі̀сто і ста́вить Його на ви́ступі хра̀му.

І ка̀же Йому: Якщо Тѝ Божий Сѝн, кинься внѝз, адже́ напѝсано: «Свої́м А̀нгелам Він нака́же про Те́бе, і вони понесу́ть Тебе́ на рука̀х, щоб Ти не спіткну́вся об ка̀мінь Своє́ю ного̀ю».

Ісус сказа̀в йому: Напѝсано тако́ж: «Не спокуша̀й твого́ Го́спода Бо̀га».

Знову бере́ Його дия̀вол на дуже високу го̀ру і пока́зує Йому всі ца́рства сві̀ту і їхню сла̀ву.

І сказа̀в Йому: Все це да̀м Тобі̀, якщо, впавши на колі̀на, покло̀нишся мені́ до землі́.

Тоді Ісус ка̀же йому: Відійдѝ від Ме́не, сатано̀, бо напѝсано: «Поклоня̀йся твоє́му Господу Бо̀гу і Йому̀ одному̀ служи́».

Тоді залиша̀є Його диявол, і ось, Ангели підійшлѝ і служѝли Йому.

Початок служіння Ісуса Христа і Його перші учні Мр.1:14-20; 5:1-11;

Лк.4:14-15; 5:1-11; Ів.1:35-51

Почу́вши ж, що Івана затрѝмано, Ісус відійшо́в до Галілѐї

і, залиши́вши Назарѐт, Він прийшо́в і посели́вся в примо́рському Капернау̀мі, в края́х Завуло̀на й Нефталѝма,

щоб збуло́ся ска́зане через пророка Іса̀ю, який гово̀рить:

«Зе́мле Завуло̀на й зе́мле Нефталѝма на примо́рському шляху̀, за Йорда̀ном - язи́чницька Галілѐє!

Наро̀д, що живе в тѐмряві, побачив вели́ке сві̀тло, і тѝм, хто знахо́диться в країні і ті́ні смѐрті, зася́яло сві̀тло».

З то́го ча̀су Ісус почав проголо̀шувати і говорѝти: Ка̀йтесь, бо набли́зилось Небесне Ца̀рство.

А прохо́дячи біля Галілейського мо̀ря, Він побачив двох браті̀в: Сѝмона, зва́ного Петро̀м, і його бра̀та, Андрі̀я, що закида́ли риба́льські сі̀ті в море, бо вони були́ риба̀лками.

І ка̀же їм: Ідіть за Мно̀ю, і Я зроблю́ вас ловця́ми людѐй.

І вони відра́зу ж, залиши́вши сі̀ті, пішли за Нѝм.

Звідти, йдучи́ да̀лі, Він побачив і̀нших двох браті̀в, Я̀кова Зеведе́євого і його бра̀та, Іва̀на, в човні́ з їхнім батьком Зеведѐєм, що лата́ли свої́ риба́льські сі̀ті, і поклѝкав їх.

І вони відра́зу ж, залиши́вши човна̀ і свого́ ба̀тька, пішли за Нѝм.

Ісус проповідує і зцілює багатьох в Галілеї Мр.1:35-39; Лк.4:42-44

І ходи́в Ісус по всій Галілѐї, навча́ючи в їхніх синаго̀гах і проголо́шуючи Радісну Звістку Ца̀рства, і зці́люючи кожну хворо̀бу і кожну сла̀бкість в лю́дях.

І розійшла́сь про Ньо́го чу̀тка по всій Сѝрії. І приво́дили до Ньо́го всіх хво̀рих, що стражда́ли різними хворо̀бами й му̀ками, і одержи́мих бі̀сами, і епілѐптиків, і паралізо̀ваних, і Він зці̀лював їх.

І пішли за Ним числе́нні на́товпи наро̀ду з Галілеї, Десятимі́стя, Єрусалима, Юдеї та з-за Йорда́ну.

Нотатки до глави

Вірш 1 - Мр.1:12-14; Лк.4:1-14.

Вірш 5 – «бере» №3880 – бере, приваблює, запрошує, захоплює, підхоплює (+ вірш 8).

- «святе місто» - тобто Єрусалим.

Вірш 9 – тобто, іншими словами, віддасть честь і визнає його владу над усіма царствами світу («князь світу» Ів.14:30).

Вірш 10 – сатана, тобто, противник, ворог.

Вірш 18 – «сіті». В Мат.17:27 - єдиний раз згадується про використання вудки.

Вірш 21 – Ця четвірка перших апостолів покликана Ісусом Христом слідувати за Ним після зробленого Ним чуда численного улову риби – Лк.5:4-11.

Вірш 23 – «Євангеліє» походить від давньогрецького №2098 (εὐαγγέλιον) «блага, добра, радісна звістка, благовістя.

Слово «Євангеліє» складається з двох слів: εὖ «добре; добро, благо, радісно» + ἀγγελία «вість».

Словникове визначення:

1) винагорода (нагорода) за радісну звістку Гомер (X-IX ст. до н.е.);

2) множина, культовий вираз: вдячна жертва за радісну звістку Ксенофонт (444-354 рр. до н.е.), Арістофан (444-380 рр. до н.е.), Плутарх (40-120 рр. до н.е.), Ксенофонт (444-354 рр. до н.е.) Плутарх (40-120 рр. до н.е.) увінчати когось за щасливу звістку;

3) добра звістка, радісна новина Лукіан, Плутарх (40-120 рр. до н.е.), Новий Заповіт (I-II ст. н.е.);

4) Євангеліє (Новий Заповіт I-II ст. н.е.).

Вірш 24 – «біснуватих» або одержимих бісами, що перебувають у владі бісів.

- №4583 – епілепсія – хронічна хвороба, що проявляється у раптових припадках судо́м з втратою свідомості.

Поділитися уривком

Telegram Facebook Viber
Ваша бібліотека Збережені уривки

Ви ще нічого не зберегли.