Новий сучасний переклад

Євангеліє від Матвія

Глава 23 з 28

Виділіть кілька слів або речення, щоб скопіювати, зберегти чи поділитися.

Ісус про книжників і фарисеїв Мр.12:38-40; Лк.20:45-47

Тоді Ісус сказа̀в на́товпам наро̀ду і Свої́м у̀чням,

ка̀жучи: На Мойсе́євому місці всі́лись кнѝжники і фарисѐї.

О̀тже, все, що вони ка̀жуть вам, вико̀нуйте і зберіга̀йте; але за їхніми вчѝнками не чині̀ть, бо вони гово̀рять, а не ро̀блять;

адже́ вони зв'я́зують важкі́ і непідйо́мні но̀ші і зва́люють на пле́чі лю̀дям, а самі́ і па̀льцем не хочуть їх зру̀шити.

А всі свої́ діла́ ро́блять для то̀го, щоб показа́тись перед людьмѝ; адже́ розши́рюють свої́ пов'я̀зки зі слова́ми із Закону, що но́сять на ло̀бі, і подо́вжують кѝтиці на края́х о̀дягу.

Тако́ж лю́блять перші місця̀ на зва́них обі̀дах і головні сиді̀ння в синаго̀гах,

і привіта̀ння на пло̀щах, і щоб люди назива́ли їх: Учѝтель!

А ви не назива̀йте себе́ вчителя̀ми, бо одѝн у вас Вчитель, а вѝ всі – братѝ.

І ба̀тьком собі́ не назива́йте ніко̀го на землі, бо одѝн у вас Батько, Який на нѐбі.

І не назива́йте себе наста̀вниками, бо Наста̀вник у вас одѝн – Христо̀с.

Бі̀льший з вас нехай бу́де вам слуго̀ю.

Бо кожен, хто піднесѐ себе́, той бу́де принѝжений, а хто смирѝть себе́, той бу́де піднѐсений.

Але го̀ре вам, книжники й фарисеї, лицемі̀ри, бо ви замика̀єте перед людьми́ Небесне Ца̀рство, оскільки ви самі̀ не вхо́дите і тих, хто хо̀че увійти́ не пуска̀єте увійти́!

(Але го̀ре вам, книжники й фарисеї, лицемі̀ри, що поїда́єте хати́ вдів, і напока́з довго мо̀литесь; через те ви при́ймете тя̀жчий осуд!)

Го̀ре вам, книжники й фарисеї, лицемі̀ри, бо обхо́дите мо̀ре й су̀шу, щоб придба́ти хоча б одного́ новонавѐрненого. І, коли це вда̀сться, ро́бите його си́ном вічних му̀к, удвічі гі̀ршим, ніж ви самі̀!

Го̀ре вам, сліпі вожді̀, які гово̀рите: Якщо хтось покляне́ться хра̀мом, то це нічо̀го, а якщо хтось покляне́ться зо̀лотом храму, той зобов'я́заний вѝконати кля̀тву!

Нерозу̀мні й сліпі̀! Адже́ що̀ більше, зо̀лото чи хра̀м, який освяти́в золото?

Тако́ж: Якщо хтось покляне́ться жерто̀вником, то це нічо̀го, але якщо хтось покляне́ться да̀ром, який на ньо́му, той зобов'я́заний вѝконати кля̀тву.

Сліпці̀! Адже́ що̀ більше, да̀р чи жерто̀вник, який освя́чує дар?

Тому̀, хто кляне́ться жерто̀вником, кляне́ться нѝм і всім, що на ньо̀му;

і хто кляне́ться хра̀мом, той кляне́ться нѝм і Тим, Хто живѐ в ньо́му;

і хто кляне́ться нѐбом, той кляне́ться Божим престо̀лом і Тим, Хто сидѝть на ньо́му.

Го̀ре вам, книжники й фарисеї, лицемі̀ри, бо даєте́ десятѝну з м'я́ти, кро́пу і кми́ну, а знѐхтували більш важлѝвим у Законі: справедли́вим судо̀м, мѝлістю і ві̀рою. Цѐ необхідно робѝти, і того̀ не упуска̀ти!

Сліпі вожді̀, що відці́джуєте комара̀, а верблю̀да проко̀втуєте!

Го̀ре вам, книжники й фарисеї, лицемі̀ри, бо ви зо̀вні очища̀єте чашу і блюдо, хоча всерѐдині вони по́вні ненажѐрливості і нестрѝманості!

Сліпий фарисѐю! Очи́сти спочатку вну̀трішність чаші, щоб чѝстою ста́ла і її зо̀внішність!

Го̀ре вам, книжники й фарисеї, лицемі̀ри, бо ви схо̀жі на побі́лені гробнѝці, які зо̀вні здаю́ться прекра̀сними, а всерѐдині по́вні кісто́к мерці̀в і всякої нечистотѝ.

Так і вѝ зо̀вні здаєте́сь лю́дям пра̀ведними, але всерѐдині повні вдава̀ння і беззако̀ння!

Го̀ре вам, книжники й фарисеї, лицемі̀ри, бо буду́єте гробни́ці проро̀кам і прикраша́єте надгро́бні па́м'ятники пра̀ведників,

і ка̀жете: Якби́ ми жили́ в дні наших батькі̀в, то не булѝ б їхніми співуча́сниками в пролитті́ кро́ві проро̀ків.

Таким чи́ном ви самі̀ проти се́бе сві̀дчите, що вѝ сини́ тѝх, хто вбив проро̀ків!

Допо̀внюйте ж кількість беззаконь ваших батькі̀в.

Змі̀ї, гадю́чий вѝводку! Я̀к ви уни́кнете су́ду вічних му̀к?

Тому́, ось, Я посилаю до вас проро̀ків, і му̀дрих, і кнѝжників. І ви однѝх вб'єтѐ і розіпнетѐ, а і̀нших бу́дете бѝти у ваших синаго̀гах і гна́ти з мі́ста в мі̀сто;

щоб прийшла̀ на вас вся пра́ведна кро̀в, пролѝта на землі́, від кро́ві пра́ведного А̀веля до кро́ві Заха̀рії, сина Вара́хії, якого ви вбили між хра̀мом і жерто̀вником.

І̀стинно кажу́ вам, що все цѐ прѝйде на це поколі̀ння!

Єрусалѝме, Єрусалѝме, що вбива̀єш проро̀ків і камі̀нням побива́єш по̀сланих до те́бе! Скільки разі̀в Я хотів зібра̀ти твої́х дітѐй, як пта̀шка збира́є свої́х пташеня̀т під кри́ла, але вѝ не захоті̀ли!

Ось, залиша́ється вам дім ваш пустѝм.

Кажу̀ вам: Відтепѐр ви не поба̀чите Мене́, доки не ска̀жете: Благословѐнний Той, Хто йде в ім'я́ Го̀спода!

Нотатки до глави

Вірш 5 – «сховища» №5440 (φυλακτήριον) маленькі коробочки або пов'язки з віршами з Мойсеєвого Закону, що носяться на лобі, руках і на грудях.

Вірш 12 – «підносить» №5312 (ὑψόω) піднімати, підносити, звеличувати, вихваляти, висовувати.

- «принижений» – принижений, смиренний.

Вірш 14 - (Мр.12:40; Лк.20:47). Цей вірш у Матвія вважають інтерполяцією (вставкою) із зазначених місць Марка і Луки. У Марка і Луки вірш достеменний.

Вірш 19 – 2Кор.12:14; 1Сам.15:22.

Вірш 23 – «милість» №1656 (ἔλεος) милість, милосердя, жалість, співчуття, співпереживання; син.3628 (οἰκτιρμός), 5485 (χάρις); 1656 (ἔλεος) підкреслює співчуття або прояв милості і доброти до людини в жалюгідному стані, а 5485 (χάρις) говорить про незаслужений дар без очікування винагороди або повернення.

Вірш 24 – Тут Ісус вжив гіперболу, за допомогою якої дав дуже тонку і влучну характеристику всім лицемірам. Верблюд, велика тварина, обраний для протиставлення маленькому комару. Комарі «проціджувалися», тобто вода, що вливалася в посудину, пропускалася через сито або рушник, щоб в посудині не виявилося мертвого комара, який осквернив би всю воду, і щоб його при «проціджуванні» можна було побачити.

Таким чином, мета проціджування — уберегти себе від оскверненої трупом води, яка, якби в ній опинився комар, мала бути вилита і замінена іншою. Але, будучи сліпими, книжники і фарисеї не помічали при цьому, що замість комара потрапляє в посудину цілий великий верблюд і вони випивають його разом з водою, яку п'ють з посудини.

Вірш 28 – «вдавання». «Вдавати» - означає прикидатися, робити вигляд, створювати видимість чогось, щоб приховати справжні наміри, почуття чи стан. Це може стосуватися як дій, так і наслідування чи створення враження.

Вірш 32 – «міру» – кількість, число, величину, ступінь, розмір. Бут.15:16.

Вірш 34 – Тут Ісус Христос сказав про недалеке майбутнє для Ізраїля.

Вірш 36 – Близько 40 років до руйнування Єрусалима в 70-му році.

Вірш 37 – «Я хотів», а «ви не захотіли» – вільна воля: Ів.5:39-40; Єр.6:16; Відкр.2:21; Єз.18:23; Євр.3:12-15; 2Фес.2:10; Рим.10:16; Лк.7:30; Мф.11:20-24.

Вірш 38 – «порожнім» №2048 (ἔρημος) – покинутим, залишеним, занедбаним, пустельним; пустеля, пустельне місце.

Вірш 39 – Пс.117:26.

Поділитися уривком

Telegram Facebook Viber
Ваша бібліотека Збережені уривки

Ви ще нічого не зберегли.