Ісус тріумфально в’їжджає на ослику в Єрусалим Мр.11:1-11;
Лк.19:29-40; Ів.12:12-19
І коли вони набли́зились до Єрусалѝму і прийшли у Віффа̀гію, до Оли́вкової горѝ, тоді Ісу̀с послав двох у̀чнів,
сказа̀вши їм: Йдіть в село̀, яке прямо перед ва̀ми. І відразу ж зна́йдете прив'язану ослѝцю і з нею осля̀. Відв'яза̀вши їх, приведі́ть до Мѐне.
І якщо хтось ска̀же вам щось, ви відповістѐ, що вони потрібні Го̀споду, і відразу ж відпу̀стить їх.
А ста̀лось це, щоб збуло́ся ска́зане через проро̀ка, який гово̀рить:
«Скажі̀ть дочці́ Сіону: Ось, твій Ца̀р іде до те́бе ласка̀вий і Він сів на ослѝцю та осля̀, сина в'ючної тварѝни».
Учні пішлѝ і зроби́ли та̀к, як наказа́в їм Ісу̀с:
Вони привели́ ослѝцю і осля̀ і покла́ли на них свій о̀дяг, і Він сі̀в на них.
І числе́нний на̀товп розстеля́в свій о̀дяг по доро́зі, а інші зріза́ли гілкѝ з дере́в і розстеля́ли по доро̀зі.
А на́товпи наро̀ду, що йшли перед Нѝм і супрово̀джували Його, крича̀ли: Слава Сину Давѝда! Благословѐнний Той, Хто йде в ім'я́ Го̀спода! Слава на нѐбі!
І коли Він увійшо́в в Єрусалѝм, все місто заворушѝлося й пита̀ло: Хто̀ це?
А на́товпи наро́ду говорѝли: Це Ісу̀с, Пророк з Галіле́йського Назарѐту!
Ісус очищає храм Мр.11:15-19; Лк.19:45-48; Ів.2:14-22
І ввійшо́в Ісус в хра̀м і ви́гнав усіх, хто продава̀в і купува̀в у храмі, і переверну́в столи́ міня̀льників та прила́вки продавці́в го̀лубів.
І ка̀же їм: Напѝсано: «Мій Ді̀м бу́де на́званий "Домом молѝтви"»; а вѝ зроби́ли його прито́ном грабі̀жників!
І підійшли́ до Ньо́го в храмі сліпі̀ та кульга̀ві, і Він зцілѝв їх.
А коли первосвященики і книжники побачили чудеса̀, які Він зробѝв, і дітѐй, що крича̀ли в храмі і говорѝли: Хвала Синові Давѝда! – обу̀рились
і сказа̀ли Йому: «Чи чу̀єш, що вони гово̀рять? А Ісус ка̀же їм: Та̀к! Хіба ви ніко́ли не чита̀ли: «З уст немовля̀т і грудни́х дітѐй Ти влаштував хвалу̀?»
Ісус прокля́в безплідне дерево інжир Мр.11:12-14, 20-24
І, залишѝвши їх, Він ви́йшов з мі́ста в Віфа̀нії і прові́в там ні̀ч.
А рано вра̀нці, поверта́ючись до мі̀ста, зголодні̀в.
І, поба́чивши біля доро́ги одне інжирне дѐрево, підійшо̀в до ньо́го, але, не знайшо̀вши на ньому нічо́го, крім лѝстя, ка̀же йому: Нехай більше не бу̀де від те́бе пло́ду наві̀ки. І інжирне дѐрево відразу ж засо̀хло.
Поба̀чивши це, учні здивува̀лися і говорѝли: Як це інжир відра̀зу ж засо̀х?
А Ісус сказа̀в їм у ві́дповідь: І̀стинно кажу́ вам, якщо бу́дете мати ві̀ру і не засумніва̀єтесь, не тільки зро́бите те, що зро́блено з інжѝром, але, якщо і цій горі̀ ска́жете: Піднімѝсь і кинься в мо̀ре, - збу̀деться!
І всѐ, чого попро̀сите в молитві з ві̀рою, отрѝмаєте!
Питання первосвящеників і старійшин про владу Ісуса
Мр.11:27-33; Лк.20:1-8
І коли Він прийшов у хра̀м і навча̀в, підійшли до Ньо́го первосвящѐники та старі́йшини наро̀ду і сказа̀ли: Якою вла̀дою Ти це ро́биш? І хто̀ дав Тобі таку вла̀ду?
Ісус сказа̀в їм у ві́дповідь: Запитаю і Я̀ вас про однѐ; якщо ска̀жете мені́ це, то і Я̀ вам скажу́, якою вла̀дою це роблю́.
Іванове хрѐщення зві̀дки було́: з нѐба, чи від людѐй? Вони ж почали́ міркува̀ти між собою: Якщо ска́жемо: З нѐба, то Він ска̀же нам: Чому́ ж ви не пові̀рили йому?
А якщо сказати: Від людѐй, - боїмо́сь на́товпу наро̀ду, адже́ всі вважа́ють Івана за проро̀ка.
І сказа̀ли у ві́дповідь Ісусу: Не зна̀ємо. Сказав і Ві̀н їм: І Я̀ вам не скажу́, якою вла̀дою Я це роблю́.
Притча про двох синів
А я̀к вам здає̀ться? У одного́ чолові̀ка було́ двоє дітѐй. І ві̀н, підійшо́вши до пѐршого, сказа̀в: Дитино! Йдѝ сьогодні попрацю́й в моє́му виногра̀днику.
Але він сказа̀в у ві́дповідь: Не хо̀чу; а пізніше, розка̀явшись, пішо̀в.
І, підійшо́вши до дру̀гого, він сказав те са̀ме. Цей сказа̀в у ві́дповідь: Іду̀, пане, і не пішо̀в.
Хто̀ з двох ви́конав волю ба̀тька? Ка̀жуть: Перший. Ісус ка̀же їм: І̀стинно кажу́ вам, що збирачі́ пода̀тків і пові̀ї попе́реду ва̀с йдуть в Боже Ца̀рство.
Адже́ прийшо́в до вас Іва̀н шляхо́м пра̀ведності, і ви не пові̀рили йому, а збирачі́ пода̀тків і пові̀ї пові̀рили йому. Вѝ ж, і поба̀чивши це, не розка̀ялись після цьо́го, щоб пові̀рити йому.
Притча про злих виноградарів Мр.12:1-12; Лк.20:9-19; (Іс.5:1-7)
Ви́слухайте і̀ншу притчу: Був один чолові̀к, госпо́дар до̀му, який насади́в виногра̀дник, поставив навко́ло ньо́го огоро̀жу, ви́копав у ньому місце для вича́влювання со̀ку, побудува́в вѐжу і, здавши його виногра̀дарям, ви́рушив в дале́ку краї̀ну.
А коли набли́зився час плоді̀в, він послав свої́х слуг до виногра̀дарів, щоб отрѝмати свої́ плодѝ.
Виногра́дарі ж, схопи́вши його слу̀г, одного́ побили, дру́гого вбѝли, а і̀ншого поби́ли камі̀нням.
Зно̀ву послав він і̀нших слуг, яких було́ бі̀льше, ніж попере́дніх. І з нѝми вчини́ли так са́мо.
І нарѐшті, послав він до них свого́ сѝна, ка̀жучи: Вони поста́вляться до мого́ сина з пова̀гою.
Але виногра́дарі, побачивши сѝна, сказа̀ли один о́дному: Це спадкоє̀мець. Вбѝймо його і заволоді́ємо його спа̀дщиною.
І, схопѝвши його, ви́кинули з виногра̀дника і вбѝли.
О̀тже, коли при́йде госпо́дар виногра̀дника, що̀ він зро́бить з цими виногра̀дарями?
Вони ка̀жуть Йому: Цих зло̀діїв він віддасть на люту смѐрть, а виногра̀дник здасть і̀ншим виногра́дарям, які бу́дуть віддава́ти йому плоди́ вча̀сно.
Ісус ка̀же їм: Хіба ви ніколи не чита̀ли в Писа́ннях: «Ка̀мінь, Який відки́нули будівѐльники, став голово́ю кута̀? Це ста́лося від Го̀спода, і це дивовѝжно в наших очах».
Тому́ Я повідомля̀ю вам, що бу́де за̀брано від вас Боже Ца̀рство і бу́де ві́ддано наро̀ду, який прино̀сить його плодѝ.
І той, хто впадѐ на Цей Камінь, розіб'є̀ться, а на ко́го Ві̀н впаде, того́ розча̀вить.
І почувши Його прѝтчі, первосвяще́ники і фарисеї зрозумі̀ли, що Він гово́рить про нѝх.
І намага́лися схопѝти Його, але побоя́лись наро̀ду, бо Його вважа́ли за Проро̀ка.