Глави 17 - 27:1-50 – Останній тиждень перед смертю Христа
Преображення Ісуса Христа на горі Фавор Мт.16:28; Мр.9:2-13;
Лк.9:28-36; 2Пет.1:16-19
І через шість дні̀в Ісус бере́ Петра, Якова і його брата, Івана, і виво̀дить їх на високу го̀ру окремо від і̀нших.
І преобразѝвся перед ними. І зася́яло Його облѝччя, немов со̀нце, а Його о̀дяг став бі̀лим, як сві̀тло.
І ось, їм були́ пока́зані Мойсѐй та Ілля̀, які розмовля̀ли з Ним.
А Петро, озва́вшись, сказа̀в Ісусу: Го̀споди! Нам до̀бре тут бути! Якщо хо̀чеш, я зроблю́ тут три намѐти: Тобі̀ один, і Мойсѐю один, і один Іллі̀.
Коли він ще говорѝв, ось, світла хма̀ра покрѝла їх. І ось, пролуна́в з хма́ри го̀лос, що говорѝв: Це Мій улю́блений Сѝн, в Якому Я знайшо́в задово̀лення! Слу̀хайтесь Його.
І, почу̀вши, учні впали на свої́ облѝччя і дуже зляка̀лись.
Але Ісус підійшо̀в, доторкну̀вся до них і сказа̀в: Вста̀ньте і не бі̀йтесь!
А, підня́вши свої́ о̀чі, вони ніко́го не поба̀чили, крім одного́ Ісу̀са.
І коли вони спуска̀лися з горѝ, Ісус наказа̀в їм, ка̀жучи: Ніко́му не розповіда̀йте про це виді́ння, по́ки Лю́дський Сѝн не воскресне з мѐртвих.
І запита̀ли Його учні, ка̀жучи: Як же книжники ка̀жуть, що Ілля̀ має прийти́ споча̀тку?
А Він у ві́дповідь сказа̀в їм: Ілля ді̀йсно при́йде і все відно̀вить.
Але кажу̀ вам, що Ілля̀ вже прийшо̀в, і не впізна̀ли його, а вчинѝли з ним те, що хоті̀ли. Так і Лю́дському Сѝну нале́жить постражда̀ти від них.
Тоді учні зрозумі̀ли, що Він говори́в їм про Івана Хрестѝтеля.
Ісус зцілює біснуватого хлопчика Мр.9:14-29; Лк.9:37-42
І коли вони прийшли́ до наро̀ду, то підійшо́в до Ньо́го чолові̀к і, схиля́ючи перед Ним колі̀на,
сказа̀в: Го̀споди! Змѝлуйся над мої́м сином, бо він хворіє на епілѐпсію і жорсто́ко стражда̀є, адже́ часто ки́дається у вого̀нь і часто в во̀ду.
Я приві́в його до Тво́їх у̀чнів, і вони не змоглѝ зцілѝти його.
А Ісус, відповіда́ючи, сказа̀в: О, невірне і розбе́щене поколі̀ння! До̀ки я бу́ду з вами? До́ки я буду терпі̀ти вас? Приведі́ть його до Мѐне сюди.
І заборонѝв йому Ісу̀с, і біс вѝйшов з ньо́го. І хлопчик зцілѝвся тієї ж мѝті.
Тоді у̀чні, підійшо́вши до Ісуса наодѝнці, сказа̀ли: Чому́ мѝ не змогли вѝгнати його?
А Він сказа̀в їм: Через ваше малові̀р'я. Бо і̀стинно кажу́ вам: Якщо ви бу́дете мати ві̀ру з гірчичне зерно̀ і ска̀жете цій горі́: «Пересу̀нься зві́дси туди́», і вона пересу̀неться. І нічо̀го не бу́де неможлѝвого для вас.
(Цѐй же рід вихо́дить не іна̀кше, як тільки молѝтвою і посто̀м.)
А коли вони були́ зі́брані ра̀зом в Галілѐї, Ісус сказа̀в їм: Лю́дський Сѝн бу́де ви́даний в ру́ки людѐй,
і вб'ю̀ть Його, і на третій дѐнь воскрѐсне. І вони дуже засмутѝлись.
Ісус про хра́мовий податок
А коли вони прийшли́ до Капернау̀ма, то підійшли́ до Петра́ збирачі́ хра́мових податків дидра̀хм і сказа̀ли: Чи не запла̀тить ваш Учитель хра́мовий пода̀ток?
Він ка̀же: Так. І коли він увійшо́в в ді̀м, то Ісус, вѝпередивши його, сказа̀в: Як тобі́ здає̀ться, Сѝмоне? Земні́ царі з ко̀го беру́ть ми́то чи пода́ток? Хіба зі свої́х сині̀в чи зі сторо̀нніх?
Петро ка̀же Йому: Зі сторо̀нніх. Ісус сказа̀в йому: Зна́чить, синѝ ві̀льні.
Але́, щоб на̀м не стати для них ка́менем спотика̀ння, сходи́ на мо̀ре, закинь ву̀дку, і першу рѝбу, яка попадѐться, вѝтягни, і, відкривши її ро̀т, зна́йдеш статѝр; візьмѝ його і віддай їм за Мѐне і за сѐбе.