Новий сучасний переклад

Євангеліє від Марка

Глава 9 з 16

Виділіть кілька слів або речення, щоб скопіювати, зберегти чи поділитися.

Преображення Ісуса Мт.17:1-13; Лк.9:28-36

І каза̀в їм Ісус: І̀стинно гово́рю вам: Є деякі з тѝх, що стоя̀ть тут, які в жодному ра̀зі не зазна́ють смѐрті, доки не поба́чать Боже Ца̀рство, що прийшло́ в сѝлі.

І через шість дні̀в, Ісус бере́ Петра̀, Я̀кова та Іва̀на і виво́дить окремо їх самѝх на висо́ку го̀ру. І Він преобразѝвся перед ними.

І Його о̀дяг став блиску̀чим, дуже бі̀лим, - такѝм, що білѝльник на землі́ не мо̀же так ви́білити.

І з'яви́лись їм Ілля̀ ра́зом з Мойсѐєм. І вони розмовля́ли з Ісу̀сом.

І, відпові̀вши, Петро ка̀же Ісусу: Учѝтелю! Нам до̀бре тут бути! І давай ми зро́бимо три намѐти: Тобі̀ один, Мойсѐю один, і один Іллі̀!

Адже́ не знав, що відповіда̀ти, бо вони були́ переля̀кані.

І з'яви́лася хма̀ра, що покрива́ла їх ті̀нню, і з хма́ри пролуна́в го̀лос: Цѐ - Мій улю́блений Сѝн! Його слу̀хайтесь!

І, ра́птом, озирну̀вшись, вони вже ніко́го не поба̀чили поруч із собою, крім одного́ Ісу̀са.

А коли вони спуска́лися з горѝ, Він наказа́в ніко́му не розповіда̀ти про те, що вони ба̀чили, по́ки Лю́дський Сѝн не воскре́сне з мѐртвих.

І вони притрѝмали це слово, мірку̀ючи між собою: Що зна̀чить, воскре́снути з мѐртвих?

І запѝтували Його, ка̀жучи: Чому̀ ж кни́жники ка̀жуть, що спе́ршу має прийти́ Ілля̀?

Він же сказа̀в їм: Спра̀вді, спе́ршу має прийти́ Ілля̀ і все відновѝти. А як же тоді напи́сано стосо́вно Лю́дського Сѝна, що Йому треба бу́де багато постражда̀ти і бути принѝженим?

Але́ Я кажу̀ вам, що Ілля̀ справді прийшо́в, і вчини́ли з ним, як хоті̀ли, як і напѝсано про ньо́го.

Ісус зцілює біснуватого хлопчика Мт.17:14-21; Лк.9:37-42

І прийшо́вши до у̀чнів, вони поба́чили навко́ло нѝх багато наро̀ду і кнѝжників, що спереча̀лися з ними.

І тієї ж мѝті, поба̀чивши Його, весь натовп здивува̀вся і, підбіга́ючи, віта̀в Його.

І Він запита̀в кни́жників: Про що̀ ви спереча̀єтеся з ними?

І один з на́товпу відпові̀в Йому: Учѝтелю! Я приві́в до Те́бе свого́ сѝна, що має німо́го ду̀ха,

і де він не нападѐ на ньо́го, му̀чить його́, і він пуска́є пі̀ну, скрего́че зуба̀ми і завмира̀є. І я сказав Твої́м у̀чням, щоб вѝгнали його, а вони не змоглѝ.

А Ісус, відпові̀вши їм, ка̀же: О, поколі̀ння, що не має ві̀ри! До̀ки Я бу́ду з ва̀ми? Скі̀льки Мені́ ще терпі̀ти вас? Приведі̀ть його до Ме́не.

І привелѝ хлопчика до Ньо́го. І поба̀чивши Його, дух відразу ж почав трястѝ хлопчика. І він, впавши на зѐмлю, почав кача̀тись, пуска́ючи пі̀ну.

А Ісус запита̀в його ба́тька: Як давно̀ це відбува̀ється з ним? І він сказа̀в: З дитѝнства.

І дух часто ки́дав хлопчика і в вого̀нь, і в во̀ду, щоб знѝщити його. Але́, якщо щось мо̀жеш, змѝлуйся над нами і допоможѝ нам!

А Ісус сказа̀в йому: «Якщо щось мо̀жеш?» - Всѐ можли́во для то́го, хто ві̀рить!

Одра́зу ж батько дитини закрича̀в, ка̀жучи: Ві̀рю, Господи! Допоможѝ мені́ з моє́ю неві̀рою!

І, ба̀чачи Ісус, що збіга́ється на̀товп, заборонѝв нечи́стому духу, ка̀жучи йому: Німий і глухий ду̀ху! Я нака̀зую тобі́, вѝйди з ньо́го і більше не вхо̀дь в ньо́го!

І, закрича̀вши та сильно потрусѝвши ним, він вѝйшов. І хлопчик став, немов мѐртвий, так що багато хто говорѝв: Він помѐр.

Але Ісу̀с, взя́вши його за ру̀ку, підня̀в його, і він вста̀в.

І, коли Ісус увійшо́в в ді̀м, Його учні запѝтували Його наоди́нці: Чому́ мѝ не змогли́ вѝгнати його?

І Він сказа̀в їм: Цей рі̀д нічѝм не може бути вѝгнаний, як тільки молѝтвою.

Ісус вдру́ге попереджа́є учнів про Свою смерть і воскресіння

Мт.17:22-23; Лк.9:43-45

І вѝйшовши звідти, вони прохо́дили через Галілѐю. І Він не хоті̀в, щоб хтось дізна̀вся про це.

Бо Він навча̀в Свої́х учнів і говорѝв їм, що Лю́дський Сѝн видає́ться в ру́ки людѐй, і вб'ю̀ть Його, і, будучи вбѝтий, Він через три дні воскрѐсне.

Але вони не розумі̀ли цього́ сло̀ва, а запита̀ти Його боя̀лись.

Хто з учнів більше Мт.18:1-5; Лк.9:46-48

І прийшли́ вони в Капернау̀м. А коли Він був у до̀мі, Він запѝтував їх: Про що ви спереча̀лись доро́гою між собо̀ю?

А вони мовча̀ли, бо по доро́зі спереча̀лись між собою, хто з них бі̀льший.

І, коли Він сі̀в, покли́кав Дванадцятьо̀х і ка̀же їм: Якщо хтось хоче бути пѐршим, нехай той бу́де оста̀ннім з усіх і для всіх слуго̀ю.

І, взя́вши дитѝну, Він поставив її посере́д нѝх і, обійня̀вши її, сказа̀в їм:

Якщо хтось при́йме одного́ з таких дітѐй заради Мого́ і̀мені, той Менѐ прийма́є; а хто прийма́є Менѐ, той не тільки Менѐ прийма́є, а й Того́, Хто посла̀в Мене́.

Якщо штовхає тебе на гріх твоя рука, нога чи око

Мт.18:6-10; Лк.9:49-50; 17:1-2

Іван сказа̀в Йому: Учѝтелю! Ми поба́чили одного́ чолові̀ка, який Твої́м і̀менем виганя́є бі̀сів; і ми перешкоджа̀ли йому, бо він не ходи́в за на̀ми.

А Ісус сказа̀в: Не перешкоджа̀йте йому, бо не має тако̀го, хто зро́бить чудо Мої́м і̀менем, і змо̀же незаба́ром злосло̀вити Мене́.

Бо хто не про̀ти нас, той за на̀с.

Бо якщо хтось напо́їть вас чашею водѝ заради то̀го, що ви нале́жите Христу̀, і̀стинно кажу́ вам, в жо́дному ра̀зі той не втра́тить своє́ї нагоро̀ди.

А хто відштовхне́ від ві̀ри одного́ з цих малѝх, які ві̀рять в Ме́не, тому̀ було́ б краще, якби пові́сили йому́ млино́вий кам'яни́й кру̀г на шию і ки́нули його в мо̀ре.

І якщо штовха́є тебе́ на гріх твоя́ рука̀, відруба̀й її; краще тобі́ калі̀кою увійти́ в життя, ніж з двома́ рука̀ми піти́ в місце вічних му̀к, у вого̀нь, що не згаса̀є.

*** де їхній черв’я̀к не вмира́є і не згаса́є вого̀нь.

І якщо твоя́ нога̀ штовха́є тебе́ на грі̀х, відруба̀й її; краще тобі́ увійти́ в життя без ногѝ, ніж з двома́ нога̀ми бути відпра́вленим в місце вічних му̀к, у вого̀нь, що не згаса̀є.

*** де їхній черв’я̀к не вмира́є і не згаса́є вого̀нь.

І якщо твоє́ о̀ко штовха́є тебе́ на грі̀х, вѝрви його; краще тобі́ з одни́м о̀ком увійти́ в Боже Ца̀рство, ніж з двома́ очѝма бути ки́нутим в місце вічних му̀к,

де їхній черв'я̀к не вмира́є і не згаса́є вого̀нь.

Адже́ ко̀жен бу́де просо́лений вогнѐм.

Сі̀ль - хоро̀ша; але́, якщо сіль стане несоло̀ною, то чѝм ви її припра́вите? Майте в собі́ сі̀ль, і живі́ть мѝрно один з о́дним.

Нотатки до глави

Вірш 15 – «весь натовп здивува̀вся» №

Вірш 23 - Коментар Грецького Нового Заповіту (Кембридж):

«Нам потрібно враховувати мовні звороти Східних мов, де частка «не» означає, як це часто зустрічається в Писанні, «не тільки, але й також», або «не стільки..., як». Серед такого роду місць там наведені також і 1Пет.3:3-4; 1Тим.2:9.

Суть таких зворотів полягає в тому, що значущість першої частини порівняння ніби занижується для того, щоб підкреслити важливість другої частини порівняння. Якщо не визнавати наявність таких зворотів, можна дійти тупикових висновків, наприклад:

1. «Старайтесь не про тлінну їжу, а про їжу, що залишається на вічне життя...» Ів.6:27. (Не заробляйте собі на життя.)

2. Коли Ізраїль відрікся від Самуїла, зажадавши царя, Бог сказав: «Адже не тебе вони відкинули, але відкинули Мене» 1Сам.8:7. Хоча у вірші 8 прямо сказано, що вони відкинули Самуїла. Тобто, відкинули не стільки Самуїла, скільки Бога.

3. Петру Ісус сказав: «Не тіло і кров відкрили тобі це, але Мій Батько...» Мт.16:17. Але на початку Петро почув про Христа все ж таки від тіла й крові, коли його брат Андрій сказав йому: «Ми знайшли Месію...» Ів.1:41. Тому Петро отримав відкриття не тільки від тіла й крові, але, швидше, від Небесного Батька.

4. «...а хто Мене прийме, той не Мене приймає, а Того, Хто Мене послав» Мр.9:37. (Ті, хто прийняв Христа, не приймають Його, а Того, Хто Його послав).

5. «Той, хто вірує в Мене, не в Мене вірує, а в Того, Хто послав Мене» Ів.12:44 (Той, хто вірує в Христа, не вірить у Нього, а в Того, Хто послав Його).

6. В тому числі і Лк.14:12-14 «коли робиш обід або вечерю, не клич своїх друзів, ні своїх братів, ні своїх родичів, ні багатих сусідів... Але... клич жебраків, калік, кульгавих, сліпих». Тобто, клич не тільки своїх друзів, а й...

7. «...ти збрехав не людям, а Богу» Дії.5:4. (Ананія і Сапфіра не збрехали Петру, а тільки Богу).

8. «Нехай вашою прикрасою буде не зовнішнє плетіння волосся, не золоті прикраси, не одягання пишного вбрання, 4 але невидима людина серця в нев'янучій прикрасі лагідного й миролюбного духу, що є в очах Бога дуже цінною.» 1Пет.3:3-4.

Біблійний підручник Геллі: «Ми не тлумачимо 1Пет.3:3-5 як заборону бути зовні привабливим, але бачимо тут скоріше застереження щодо надмірного приділення уваги зовнішності, пам'ятаючи, що жодні прикраси не можуть замінити краси християнського характеру».

В наших зворотах мови точніше було б перекласти цей уривок так: «Нехай прикрасою жінки буде не (тільки, стільки) зовнішнє оздоблення, як наприклад, зачіска, носіння золота, перлів чи дорогого одягу, а (скоріше) внутрішня прикраса лагідного й мовчазного духу».

Вірші 44,46 - Цих віршів немає в найважніших і найдавніших рукописах, тому їх визнають пізнішою вставкою.

Поділитися уривком

Telegram Facebook Viber
Ваша бібліотека Збережені уривки

Ви ще нічого не зберегли.