Новий сучасний переклад

Євангеліє від Марка

Глава 16 з 16

Виділіть кілька слів або речення, щоб скопіювати, зберегти чи поділитися.

Воскресіння Ісуса Христа Мт.28:1-10; Лк.24:1-45; Ів.20:1-29;

1Кор.15:5-8

А коли мину́ла субо̀та, Марія Магдалина і Марія, мати Якова, і Саломія купи́ли арома̀ти, щоб піти пома̀зати Його.

І дуже ра̀но, в перший день тѝжня, вони прихо́дять до гробнѝці при сході со̀нця.

І говорѝли між собою: Хто̀ відва́лить нам ка̀мінь від входу в гробнѝцю?

І, погля̀нувши, ба̀чать, що камінь відва̀лений. А ві̀н був дуже велѝкий.

І, увійшо́вши до гробнѝці, вони побачили юнака̀, що сиді́в право̀руч, одя́гненого в білий о̀дяг, і зляка̀лись.

А він ка̀же їм: Не ляка̀йтесь! Ви шука́єте розп'я́того Ісуса Назаря̀нина. Він воскрѐс! Його тут нема̀є. Ось мі̀сце, де Він був покла̀дений.

Але йді̀ть, скажі́ть Його у̀чням і Петру̀, що Він іде раніше за ва̀с в Галіле́ю. Там Його поба̀чите, як Він і сказа̀в вам.

І, вѝйшовши, вони побі̀гли від гробни́ці, бо їх охопи́в трѐпет і здивува̀ння. І вонѝ ніко́му нічо́го не сказа̀ли, бо боя̀лись.

А воскрѐсши ра̀но, в перший день тѝжня, Ісус з'яви́вся спе́ршу Марії Магдалѝні, з якої в мину̀лому ви́гнав сім бі̀сів.

Вона, пішо̀вши, повідо̀мила тим, хто були́ з Нѝм, коли вони сумува̀ли і пла̀кали.

Але вони, почу̀вши, що Він живѝй і що вона ба̀чила Його, - не пові̀рили їй.

А після цьо̀го Він з'яви́вся в іншому о̀бразі двом із них на доро̀зі, коли вони йшли в село̀.

І ті, пішо̀вши, повідо́мили і̀нших. Але і ї̀м не повірили.

А пізні̀ше Він з'яви́вся і самим Одинадцятьо̀м, коли вони були́ за столо̀м. І дорікну́в їм за їхні неві̀р’я і жо́рсткість сердѐць, бо вони не пові̀рили тим, які ба́чили Його воскрѐслим.

Велике Доручення Ісуса Христа і Його вознесіння на нѐбо Мт.28:16-20;

Лк.24:46-53; Дії 1:9-11

І Він сказа̀в їм: Йдучи по всьо́му сві̀ту, пропові́дуйте Радісну Зві̀стку всьо́му творі̀нню.

Хто пові̀рить і при́йме хрѐщення, той бу́де спасѐний; а хто не пові̀рить, той бу́де засу̀джений.

А тих, хто пові̀рив, бу́дуть супрово́джувати такі чудодійні озна̀ки: Мої́м і̀менем вони бу́дуть виганя́ти бі̀сів; говори́тимуть нови́ми мо̀вами;

і бра́тимуть рука́ми змі̀й; і, якщо вип'ють щось смертоно̀сне, в жо́дному разі не зашко̀дить їм; на хво́рих бу́дуть кла́сти ру̀ки і вони бу́дуть здоро̀ві.

О́тже, Господь Ісу̀с після бѐсіди з ними, підня́вся на нѐбо і сів право̀руч від Бо̀га.

А вони, вѝйшовши, пропові́дували всю̀ди. А Госпо̀дь працював ра́зом з нѝми і підтве́рджував Сло̀во за допомо́гою супровідни́х чудодійних озна̀к.

Нотатки до глави

Вірш 3 - Як зрозуміти той факт, що євангелісти Матвій та Марк, описуючи одні і ті ж події, по різному в них називають ім'я Йосип чи Йосій?

Насправді тут ми маємо справу не з історичною суперечністю, а з ономастичною (іменознавчою) та текстологічною проблемою. Більшість сучасних дослідників пояснюють її двома чинниками: Ἰωσὴφ (Йосип) і Ἰωσῆς (Йосій) — це два варіанти одного й того самого єврейського імені יוֹסֵף (Йосеф). У деяких місцях існують текстуальні варіанти рукописів, тобто різні давні рукописи мають різне написання.

Розглянемо це детальніше.

1. Йосій (Ἰωσῆς) — це скорочена форма імені Йосип (Ἰωσήφ)

Грецьке:

Ἰωσήφ (№2501) — повна форма імені «Йосип».

Ἰωσῆς (№2500) — коротка, розмовна форма того самого імені, подібно до того, як українською існують форми: Олександр → Сашко, Михайло → Михась.

Тобто Марк, найімовірніше, використав народну форму імені, тоді як Матвій — офіційну.

Саме так пояснюють це сучасні лексикони та дослідження ономастики.

2. Чому Матвій пише «Йосип», а Марк — «Йосій»?

Марк майже завжди вживає саме Ἰωσῆς: Мр.6:3; 15:40,47.

Матвій же: Мт.13:55 — Ἰωσήφ. А у Мт.27:56 — ситуація цікавіша. Тут існують два читання: частина рукописів має Ἰωσήφ («Йосип»); інша частина — Ἰωσῆ («Йосій»). Тобто навіть серед давніх рукописів переписувачі не були одностайними.

3. Чому виникли такі варіанти?

Текстологи вважають, що переписувачі дуже часто гармонізували Євангелія.

Наприклад: переписувач, знаючи Марка, міг замінити Ἰωσήφ на Ἰωσῆς, щоб усі Євангелія звучали однаково; або навпаки — замінити Ἰωσῆς на більш звичне Ἰωσήφ. Такі гармонізації дуже поширені у рукописній традиції Синоптичних Євангелій.

4. Чому Марк послідовно використовує «Йосій»?

Марк тричі називає його Ἰωσῆς: Мр.6:3; 15:40,47. Це свідчить, що для Марка ця людина була відома саме під скороченим іменем. Подібне трапляється і сьогодні: офіційно — Олександр; у повсякденному житті — Сашко.

5. Чи це різні люди?

Практично всі коментатори відповідають: ні.

В усіх цих уривках: одна й та сама Марія, той самий Яків, той самий брат Ісуса. Різниця лише в формі запису імені. Найімовірніше: Ἰωσήφ — офіційна форма імені; Ἰωσῆς — коротка, розмовна форма. Матвій віддає перевагу повній формі; Марк — народній.

У Мт.27:56 існує ще й текстологічний варіант через гармонізацію рукописів.

Отже, це не суперечність між євангелістами, а природне явище першого століття, коли одна й та сама людина могла бути відома під повною і скороченою формами свого імені.

Мт.13:55 «Хіба Він не сѝн тѐслі? Хіба не Його̀ мати назива́ється Марі̀я, а Його братѝ Яків, Йосип (№2501 Ἰωσήφ Йосип), Симон і Юда?»

Мт.27:56 «Серед нѝх були́: Марія Магдалѝна і Марія, мати Я̀кова і Йо̀сії (№2501 Ἰωσήφ Йосип), і мати синів Зеведѐя».

Мр.6:3 «Хіба Він не тѐсля, син Марії і брат Якова, Йосії (№2500 Ἰωσῆς Йосій), Юди і Симона? І хіба не ту̀т, з нами, Його сѐстри? І сумніва̀лись в Ньо́му».

Мр.15:40,43-47 «Були́ ж там і жінкѝ, які диви́лися зда̀лека. Се́ред них була́ і Марія Магдалѝна, і Марія, мати Якова моло̀дшого та Йо̀сії (№2500 Ἰωσῆς Йосій), і Саломі̀я,

43 прийшов Йо̀сип (№2501 Ἰωσήφ Йосип), який з Аримафѐї, поважний член Ра̀ди, який і са̀м чекав Божого Ца̀рства. Він нава́жився увійти́ до Піла̀та і попроси́в ті̀ло Ісу̀са.

44 А Пілат здивува̀вся, що Він вже помѐр, і, покли́кавши нача̀льника над сотнею во̀їнів, запита̀в його: Чи давно̀ Він помѐр?

45 І, дізна̀вшись від сотника, відда́в тіло Йо̀сипу.

46 Він, купи́вши покрива̀ло і зня̀вши Ісуса, обгорну̀в Його покрива́лом і поклав Його в гробнѝці, яка була́ ви́січена в скѐлі, і привали́в ка̀мінь до входу в гробни́цю.

47 А Марія Магдалѝна і Марія, мати Йо̀сії (№2500 Ἰωσῆς Йосій), дивѝлись, де Він був покла̀дений».

Вірш 9 – «з якої в минулому вигнав сім бісів». Тут вжите дієслово минулого часу - Плюсквамперфект. Минулий час в німецькій мові Plusquamperfekt - давноминулий час дієслова, вживається в тому випадку, коли одне з описуваних дій відбулось в минулому раніше, ніж інше.

Вірш 17 – «Ознаки» №4592 – (σημεια - сэмЭйа) знамення, знак, ознака.

Словникове визначення:

1) відмітна (при)ознака, емблема

2) значок, позначка

3) слід

4) (вірна) ознака, прикмета, доказ, аргумент

5) знамення

6) умовний знак, сигнал

7) відбиток

9) прапор, прапорець

10) печатка

11) момент

- «на нових мовах» №2537 (καινός) новий (1. не бувший в використанні.; 2. свіжий; 3. недавній; 4. невідомий); син.3501 (νέος); 2537 (καινός) більше підкреслює новизну якості, а 3501 (νέος) більше вказує на новизну за часом.

Поділитися уривком

Telegram Facebook Viber
Ваша бібліотека Збережені уривки

Ви ще нічого не зберегли.