Суд над Ісусом перед Пілатом Мт.27:1-2, 11-26; Лк.23:1-7, 13-25;
Ів.18:28-38; 19:4-16
І відразу ж рано вра̀нці первосвяще́ники зі старі́йшинами та кни́жниками і весь Верховний Су̀д провели́ нара̀ду і, зв'яза̀вши Ісуса, відвели́ і передали́ Його Піла̀ту.
І Пілат запита̀в Його: Чи Ти Цар юдѐїв? А Він сказа̀в йому у ві́дповідь: Ти са̀м це кажеш.
І первосвящѐники звинува́чували Його в багато чо̀му.
Пілат же зно̀ву запи́тував Його, ка̀жучи: Ти нічо́го не відповіда̀єш? Дивѝсь, скільки звинува̀чень вони висува́ють проти Тѐбе.
Але Ісу̀с більше нічо́го не відпові̀в, так що Пілат дивува̀вся.
А на свя̀то він відпуска́в їм одного́ в'я̀зня, про якого вони просѝли.
Був тоді один чолові̀к, на ім'я́ Вара̀ва, ув'я́знений ра́зом з повста̀нцями, які під час повста̀ння вчини́ли вбѝвство.
І, підня̀вшись, натовп почав вимага́ти від Пілата того̀, що він зазвича́й робѝв для них.
А Пілат відпові̀в їм, ка̀жучи: Чи хо̀чете, я відпущу́ вам Царя юдѐїв?
Адже́ він зна̀в, що первосвященики ви́дали Його через за̀здрість.
Але первосвящѐники підбу́рили народ вимага̀ти, щоб він відпусти́в їм краще Вара̀ву.
Пілат, зно̀ву відпові́вши, сказа̀в їм: Що̀ ж ви хо̀чете, щоб я зроби́в з Тѝм, Кого́ ви назива́єте Царе́м юдѐїв?
Але вони зно̀ву закричали: Розіпнѝ Його!
А Пілат сказа̀в їм: Яке ж зло̀ Він зроби́в? Але вони ще сильні̀ше закрича́ли: Розіпнѝ Його!
Тоді Піла̀т, бажаючи задовольни́ти на̀товп, відпусти́в їм Вара̀ву, а Ісу̀са після бичува̀ння відда́в на розп'я̀ття.
Знущання воїнів над Ісусом Мт.27:27-31; Ів.19:1-3
А во̀їни відвели́ Його всере́дину дво̀ру, тобто в палац правѝтеля, і зібра́ли весь загін во̀їнів.
І одяга́ють Його в яскраво-червону ма̀нтію, і, сплі́вши терно́вий віно̀к, кладу̀ть на Ньо́го.
І почали́ віта̀ти Його: Здра̀стуй, Ца́рю юдѐїв!
І би́ли Його по голові́ па̀лицею, і плюва̀ли на Ньо́го. І, стаючи́ на колі̀на, кла̀нялись перед Ним.
І коли познуща̀лись над Ним, зняли́ з Ньо́го яскраво-червону ма̀нтію і одягли́ Його в Його вла̀сний одяг. І виво̀дять Його, щоб розіп'я̀ти Його.
І зму́шують одного́ перехо̀жого, Си́мона кірінѐянина, батька Олександра і Руфа, що йшов з по̀ля, нести́ Його хрѐст.
І приво́дять Його на місце, яке назива́ється Голго̀фа, що означає: Черепне́ мі̀сце.
Розп’яття і смерть Ісуса Мт.27:32-56; Лк.23:26-43; Ів.19:17-27
І дава́ли Йому вино̀ зі смѝрною, але Він не прийня̀в.
І розпина̀ють Його і ді́лять Його о̀дяг, ки́даючи жѐреб, кому́ що взя̀ти.
І була́ третя годѝна, коли розіп'я̀ли Його.
І був напи́саний на́пис звинува̀чення проти Ньо́го: Цар юдѐїв.
Ра́зом з Нѝм розпина́ють двох розбі̀йників, одного́ право̀руч, а іншого ліво̀руч від Нього.
*** І збуло́сь Писа̀ння, що ка̀же: «До злочѝнців Його зарахо́вано!»
І ті, що прохо̀дили мимо, злосло̀вили Його, кива́ючи свої́ми го̀ловами і ка̀жучи: Ей! Ти, що руйну̀єш храм і за три дні буду̀єш!
Спаси Себе́ Само̀го, зійшо́вши з хреста̀!
Подібним чи́ном і первосвящѐники з кнѝжниками, знуща̀ючись, говорѝли один о́дному: Інших спаса̀в, а Само́го Себе́ не мо̀же спасти́!
Нехай Христо̀с, Цар Ізра̀їля, зі̀йде зараз з хреста̀, щоб ми поба̀чили і пові̀рили! І розп'я̀ті ра́зом з Ним тако̀ж злосло́вили Його.
А коли наста́ла шоста годѝна, зроби́лась тѐмрява по всій землі́ до дев'я̀тої годѝни.
А о дев'ятій годѝні Ісус закрича́в гучни́м го̀лосом: Елої! Елої! Лема́ савахта̀ні? - що означає: Бо̀же Мій! Бо̀же Мій! Для чо̀го Ти Мене́ покѝнув?
І деякі з тих, що стоя́ли по̀руч, почу̀вши, говорѝли: Ось, Він Іллю̀ кличе.
А один побі̀г, напо́внив губку о̀цтом і, накла́вши на па̀лицю, дава́в Йому пѝти, ка̀жучи: Зачека̀йте, подѝвимось, чи прѝйде Ілля зня̀ти Його.
А Ісу̀с, скри́кнувши гучни́м го̀лосом, ви́пустив ду̀х.
І заві̀са в храмі розірва́лась надво̀є, зверху донѝзу.
А со̀тник, що стоя́в по̀руч навпро́ти Ньо̀го, поба̀чивши, що Він так ви́пустив ду̀х, сказа̀в: Спра̀вді, Цей Чолові̀к був Божий Сѝн!
Були́ ж там і жінкѝ, які диви́лися зда̀лека. Се́ред них була́ і Марія Магдалѝна, і Марія, мати Якова моло̀дшого та Йо̀сії, і Саломі̀я,
які тоді̀, коли Він був у Галілѐї, ходѝли за Ним і служѝли Йому, і багато і̀нших, які ра́зом з Ним прийшли́ в Єрусалѝм.
По́хорони Ісуса в гробниці Мт.27:57-61; Лк.23:50-56; Ів.19:38-42
І коли вже настав вѐчір, - оскі́льки були́ приготува̀ння, тобто перед субо̀тою, -
прийшов Йо̀сип, який з Аримафѐї, поважний член Ра̀ди, який і са̀м чекав Божого Ца̀рства. Він нава́жився увійти́ до Піла̀та і попроси́в ті̀ло Ісу̀са.
А Пілат здивува̀вся, що Він вже помѐр, і, покли́кавши нача̀льника над сотнею во̀їнів, запита̀в його: Чи давно̀ Він помѐр?
І, дізна̀вшись від сотника, відда́в тіло Йо̀сипу.
Він, купи́вши покрива̀ло і зня̀вши Ісуса, обгорну̀в Його покрива́лом і поклав Його в гробнѝці, яка була́ ви́січена в скѐлі, і привали́в ка̀мінь до входу в гробни́цю.
А Марія Магдалѝна і Марія, мати Йосії, дивѝлись, де Він був покла̀дений.