Вче́ння Ісуса про розлучення Мт.5:31-32; 19:1-12; Лк.16:18;
1Кор.7:10-15
І вѝрушивши звідти, Він прихо́дить в область Юдѐї, а тако́ж і на протиле́жний бе́рег Йорда̀ну. І зно̀ву збира́ються до Ньо́го на́товпи людѐй, і, за Свої́м звѝчаєм, Він знову навча̀в їх.
І підійшли́ фарисѐї і, споку̀шуючи Його, запѝтували: Чи дозволя́ється розлуча̀тись чоловіку з дружѝною?
І Він сказа̀в їм ві́дповідь: Що̀ вам заповіда́в Мойсѐй?
Вони ж сказа̀ли: Мойсей дозво̀лив писа́ти розвідни́й лѝст і розлуча̀тись.
А Ісус сказа̀в їм: Через вашу жорстокосѐрдість він написа́в вам цю за̀повідь.
Але від поча̀тку творі̀ння Бог створи́в їх чолові̀ком і жі̀нкою.
З цієї причѝни покѝне чоловік свого́ батька і матір і приклѐїться до своє́ї дружѝни,
і ста́нуть двоє однѝм тілом. Тому̀ вони вже не дво̀є, а однѐ тіло.
О́тже, тѐ, що Бог поєдна̀в, людина нехай не розлуча̀є.
І в домі учні зно̀ву запи́тували Його про цѐ.
І Він ка̀же їм: Хто розлу̀читься зі своє́ю дружѝною і одру́житься з і̀ншою, той пору̀шує подру́жню ві̀рність по відно́шенню до нѐї.
І якщо дружѝна розлу́читься зі свої́м чолові̀ком і ви́йде за́між за і̀ншого, вона пору̀шує подру́жню ві̀рність.
Ісус благословляє дітей Мт.19:13-15; Лк.18:15-17
І прино́сили до Ньо́го дітѐй, щоб Він доторкну̀вся до них. Але учні заборонѝли їм.
А Ісус, поба̀чивши це, обу̀рився й сказа̀в їм: Пусті̀ть дітей прихо̀дити до Ме́не, не перешкоджа̀йте їм, бо такѝм нале́жить Боже Ца̀рство!
І̀стинно кажу́ вам: Хто не прѝйме Боже Царство, як дитѝна, той жодним чѝном не вві̀йде в ньо́го.
І, обійня̀вши їх, Він благословля̀в їх, кладучи́ на них ру̀ки.
Питання багатого юнака до Ісуса про вічне життя
Мт.19:16-22; Лк.18:18-23
І коли Він вируша́в у доро̀гу, підбі́г один чолові̀к, впав перед Ним на колі̀на і запѝтував Його: Добрий Учѝтелю! Що мені́ зробѝти, щоб успадкува́ти вічне життя̀?
А Ісус сказа̀в йому: Чому́ ти назива́єш Мене́ до̀брим? Ніхто̀ не добрий, крім одного́ Бо̀га.
Зна́єш за̀повіді: Не вбива́й, не чини́ пере́любу, не кради́, не сві́дчи неправди́во, не відбира́й, шануй свого́ батька і матір.
А він сказа̀в Йому: Учѝтелю! Все це я вико́ную з моє́ї ю̀ності.
Ісус же, вдивѝвшись в ньо́го, полюбѝв його і сказа̀в йому: Одного̀ тобі́ не вистача̀є: Йдѝ, все, що маєш, прода̀й і роздай убо̀гим, і ма́тимеш скарб на нѐбі. І прихо̀дь, йди за Мно̀ю.
Але він, ста́вши похму̀рим від цьо́го сло́ва, пішо́в засму̀чений, бо в ньо́го було́ багато майна̀.
І, озирну̀вшись, Ісус ка̀же Свої́м у́чням: Як ва̀жко бу́де тѝм, хто має бага̀тство, увійти в Боже Ца̀рство!
А учні жахну̀лись від Його слів. Одна́к Ісус зно̀ву гово́рить їм у ві́дповідь: Ді̀ти! Як ва̀жко увійти́ в Боже Ца̀рство!
Легше пройти́ кана̀ту з верблю́жої шѐрсті крізь ву́шко го̀лки, ніж бага̀тому увійти́ в Боже Ца̀рство.
Вони ж надзвича́йно дивува̀лись, ка̀жучи між собою: Хто̀ ж тоді може спастѝсь?
Ісус, подивѝвшись на них, ка̀же: Лю̀дям це неможлѝво, але не Бо̀гу, бо всѐ можливе Бо̀гу.
Петро почав говорѝти Йому: Ось, ми залишѝли все і пішли́ за Тобо̀ю.
Ісус сказа̀в: І̀стинно кажу́ вам: Немає ніко̀го, хто залиши́в би дім, чи браті́в, чи сестер, чи матір, чи батька, чи діте́й, чи поля́, заради Мѐне і Радісної Звістки,
і не отри́мав би за̀раз, в цѐй час, се́ред переслі̀дувань, в сто разі́в бі̀льше домі́в, братів, сестер, матері́в, діте́й і полі́в, а в ві̀ці, що наступа̀є - вічне життя̀.
Але багато-хто з пѐрших бу́дуть оста̀нніми, і оста̀нні - пѐршими.
Ісус втрѐтє попереджає учнів про Свою смерть і воскресіння Мт.20:17-19; Лк.18:31-34
І були́ вони в доро̀зі, підніма́ючись до Єрусалѝма. Ісус же йшов попе́реду нѝх, а вони жаха̀лись і, йдучи́ за Нѝм, були́ в страху̀. І, відві́вши Дванадцятьо́х вбі̀к, Він почав їм говори́ти про тѐ, що має з Ним ста̀тися:
Ось, ми підніма́ємось до Єрусалѝма, і Лю́дський Сѝн бу́де ви́даний первосвящѐникам і кнѝжникам, і засу́дять Його на смѐрть, і ви́дадуть Його язѝчникам,
і познуща̀ються з Ньо́го, і обплюю̀ть Його, і бѝтимуть Його, і вб'ю̀ть Його. І через три дні̀ Він воскрѐсне.
Прохання Якова та Івана до Ісуса Мт.20:20-28; Лк.22:24-27
І підхо́дять до Ньо́го сини́ Зеведѐя, Яків та Іван, ка̀жучи Йому: Учѝтелю! Ми хо̀чемо, щоб Ти зроби́в для нас тѐ, про що ми Тебе́ попро̀симо.
А Він сказа̀в їм: Що̀ ви хо̀чете, щоб Я зробѝв для вас?
Вони ж сказа̀ли Йому: Дай нам сі̀сти у Те́бе, одному́ право̀руч від Те́бе, а і́ншому ліво̀руч у Твої́й сла̀ві.
Але Ісус сказа̀в їм: Не зна̀єте, про що ви про̀сите. Хіба ви мо̀жете пи́ти ча̀шу, яку Я̀ п'ю, і хрести́тись хрѐщенням, яким Я̀ хрещу́сь?
І вони сказа̀ли: Мо̀жемо. А Ісус сказа̀в їм: Ча̀шу, яку Я̀ п'ю, ви бу̀дете пи́ти, і хрѐщенням, яким Я хрещу̀сь, ви бу̀дете охре́щені;
але́ сісти право̀руч від Ме́не і ліво̀руч - не Я̀ даю, а кому́ пригото̀вано.
І, почу̀вши це, десять учнів обу̀рились проти Якова та Івана.
І, поклѝкавши їх, Ісус ка̀же їм: Ви зна̀єте, що ті̀, хто вважа́ються прави́телями наро̀дів, пану̀ють над ними, і їхні велѝкі керу̀ють ними.
Але се́ред ва̀с не та̀к: А хто хоче бути велѝким се́ред вас, той нехай бу́де вам слуго̀ю.
І хто хоче бути пѐршим се́ред вас, той нехай бу́де всім рабо̀м.
Бо й Лю́дський Сѝн не для то̀го прийшо́в, щоб Йому прислуго̀вували, а, щоб послужѝти і відда́ти Своє́ життя̀ як вѝкуп за багатьо́х.
Ісус зцілює сліпого Вартимея Мт.20:29-34; Лк.18:35-43
І прихо́дять вони в Єрихо̀н. І коли Він вихо́див з Єрихо̀ну зі Свої́ми у̀чнями і вели́кою безліччю наро̀ду, Вартимѐй, син Тимѐя, сліпий жебра̀к, сиді́в біля доро̀ги.
І почу̀вши, що це Ісу̀с Назаря̀нин, він почав крича̀ти і говорѝти: Ісу̀се, Сину Давѝда! Помѝлуй мене́!
І багато хто забороня̀в йому, зму́шуючи його замо̀вкнути. Але́ він ще сильні̀ше став крича́ти: Сину Давѝда! Помѝлуй мене́!
А Ісус, зупинѝвшись, сказа̀в: Поклѝчте його. І клѝчуть сліпого, ка̀жучи йому: Сміливі̀ше! Встава̀й! Він клѝче тебе́!
А то̀й, ски́нувши з се́бе верхній о̀дяг і підхопѝвшись, прийшо́в до Ісу̀са.
І, відповіда̀ючи йому, Ісус сказа̀в: Що ти хо̀чеш, щоб Я зробѝв для те́бе? А сліпий сказа̀в Йому: Учѝтелю! Щоб я прозрі̀в!
І Ісус сказа̀в йому: Йдѝ, твоя́ ві̀ра врятува̀ла тебе́! І він тієї ж миті прозрі̀в і пішо́в доро́гою за Ісу̀сом!