Воскресіння Ісуса Христа Мт.28:1-8; Мр.16:1-14; Ів.20:1-29
1Кор.15:5-8
А першого дня тѝжня вони рано-вра̀нці прийшли́ до гробнѝці, несучи́ пригото́влені па̀хощі.
Але вѝявили, що камінь від гробни́ці відва̀лено.
І, увійшо́вши в гробнѝцю, вони не знайшлѝ тіло Го́спода Ісу̀са.
І поки вони через це були́ в розгу̀бленості, раптом перед ними з’яви́лись дво̀є чолові̀ків у блиску́чому о̀дязі!
І, коли вони, наляка̀вшись, посхиля́ли свої́ обличчя до землі̀, ті чолові́ки сказа̀ли їм: Що̀ ви шукаєте живо̀го се́ред мѐртвих?
Його нема̀є тут, Він воскрѐс! Згада̀йте, як Він говорѝв вам, коли Він ще був у Галілѐї,
ка̀жучи, що Лю́дський Сѝн має бути вѝданий в ру́ки грішних людѐй, і бути розп'я̀тий, і на третій день воскрѐснути.
І вони згада̀ли Його слова̀.
І, поверну̀вшись із гробнѝці, повідо̀мили про все це Одинадцятьо̀м та всім і̀ншим.
То були́ Марія Магдалѝна, Іва̀нна, Марі̀я, мати Я̀кова, та і̀нші з ними, які розповіли́ про це апо̀столам.
І здали́сь їм їхні слова́ безглу̀здям, і не пові̀рили їм.
Але Петро, вста̀вши, побі́г до гробнѝці і, уважно придивѝвшись, побачив лише́ одну льняну́ тканѝну, що лежа̀ла там. І він поверну́вся наза̀д, диву́ючись тому́, що ста̀лось.
З’явлення воскреслого Христа двом учням, що йшли в Еммаус Мр.16:9-14
Того́ ж дня двоє з них йшли до села̀, що назива́лось Емма̀ус, яке було́ розташо́ване за шістдесят ста̀діїв від Єрусали́ма (близько 11 км).
І вони розмовля̀ли між собою про все, що ста̀лось.
І коли вони розмовля̀ли й міркува̀ли між собою, Сам Ісу̀с, наблѝзившись, пішов ра́зом з нѝми.
Але їхні о̀чі були́ стрѝмувані від то́го, щоб вони впізна̀ли Його.
А Він сказа̀в їм: Про що це ви, йдучѝ, мірку̀єте один з о́дним? І вони зупинѝлися сумні́?
І сказа̀в Йому один з нѝх, на ім’я́ Клео̀па, у ві́дповідь: Ти що̀, живеш, як самотній чужѝнець в Єрусалимі, що не зна̀єш про те, що сталось в ньо́му ци́ми дня̀ми?
І Він сказа̀в їм: Про що̀? А вони сказа̀ли Йому: Про тѐ, що стосу́ється Ісуса Назаря̀нина, Який був проро̀ком, сильним в ді̀лі й сло̀ві пе́ред Бо̀гом і всім наро̀дом;
як вѝдали Його наші первосвященики та начальники для засу́дження на смѐрть і розіп'я̀ли Його.
А ми ж то сподіва̀лися, що Він То̀й, Хто збира́ється ви́зволити Ізра̀їль. Але при всьо́му то̀му, сьогодні вже третій дѐнь, як це ста̀лось.
Одна̀к де́які жінки́ з наших здивува̀ли нас; вони були́ на світа́нку біля гробнѝці,
і, не знайшо́вши Його ті̀ло, прийшлѝ, розповіда̀ючи, що вони і з'я́влення А̀нгелів бачили, які говорѝли, що Він живѝй.
І де́які з тих, що з на̀ми, пішли́ до гробнѝці й знайшли́ все та̀к, як і жінкѝ говори́ли, але Його не ба̀чили.
Тоді Він сказа̀в їм: О, нерозу̀мні й повільні сѐрцем, щоб вірити всьому́, що говори́ли проро̀ки!
Хіба не та̀к пови́нен був постражда̀ти Христос і увійти́ в Свою́ сла̀ву?
І, поча́вши з Мойсѐя та всіх проро̀ків, Він роз'я̀снював їм про Сѐбе з усіх Писа̀нь.
І наблизи́лись вони до то́го села̀, в яке йшлѝ, і Він зроби́в вѝгляд, що йде да̀лі.
А вони ста́ли утрѝмувати Його, ка̀жучи: Залѝшся з нами, бо настає́ вѐчір і день вже завѐршується. І Він ввійшо̀в і залишѝвся з ними.
І, коли Він був з ними за столо̀м, взявши хлі̀б, Він подя̀кував і, розлама̀вши, пода̀в їм.
Тоді відкри́лись в них о̀чі, і вони впізна̀ли Його. Та Він став невѝдимим для них.
І вони сказа̀ли один о́дному: Хіба не горі̀ли в нас наші серця̀, коли Він говорѝв з нами доро̀гою і, коли роз'я́снював нам Писа̀ння?
І вони вста̀ли тієї ж годѝни і поверну́лись до Єрусалѝма, і знайшли́ одина́дцять апо̀столів, що зібра́лись ра̀зом, і тих, хто був з нѝми,
які говорѝли, що Господь дійсно воскрѐс і з’яви́вся Сѝмону.
А вони розповіли́ про те, що ста́лось в доро̀зі, і як вони впізна̀ли Його через лама́ння хлі̀ба.
З’явлення воскреслого Христа одинадцятьо́м апостолам Ів.20:19-23
Коли вони говорѝли про це, Сам Ісу̀с став посере́д нѝх і ка̀же їм: «Мѝр вам!»
Вони, наляка̀вшись і перестрашѝвшись, поду̀мали, що ба́чать ду̀ха!
А Він сказа̀в їм: Чому́ ви схвильо̀вані, і чому́ су̀мніви вхо́дять у ваші серця̀?
Подиві́ться на Мої́ ру̀ки й на Мої́ но̀ги: Це Я Са̀м! Пощу̀пайте Мене́ й розгля̀ньте, бо ду̀х не має ті́ла й кісто́к, як ви ба́чите в Мѐне.
І, сказа̀вши це, Він показа́в їм ру̀ки й но̀ги.
А коли вони від радості ще не ві̀рили й дивува̀лись, Він сказа̀в їм: Чи є̀ у вас тут якась ї̀жа?
Вони подали́ Йому шмато́к пече́ної рѝби.
І, взя̀вши, Він з’ї̀в перед ними.
І сказа̀в їм: Ось ті слова̀, які Я вам говорѝв, коли ще був з ва̀ми, що має вѝконатися все, напи́сане про Ме́не в Законі Мойсѐя, в Проро̀ках і Псалма̀х.
Тоді Він відкри́в їм ро̀зум для розумі́ння Писа̀нь.
І сказа̀в їм: Так напѝсано, і так повѝнен був Христос постражда̀ти, і на третій дѐнь воскре́снути з мѐртвих,
і має пропові̀дуватися заради Його і́мені покая̀ння для проще́ння гріхі̀в се́ред усіх наро̀дів, почина́ючи з Єрусалѝма.
Вѝ ж є сві̀дками цього́.
І ось Я посила̀ю на вас обіця́нку Мого́ Ба̀тька. Вѝ ж залиша́йтесь в місті Єрусалѝмі, до́ки не одягнѐтеся силою з висотѝ.
Вознесіння Ісуса Христа на небо Мр.16:19-20; Дії 1:9-11
І Він ви́вів їх з мі̀ста аж до само́ї Віфа̀нії і, підня́вши Свої́ ру̀ки, благословѝв їх.
І ста̀лось, коли Він благословля̀в їх, почав віддаля̀тись від них і підніма́тись на нѐбо.
А вони, поклонѝвшись Йому, поверну́лись в Єрусалѝм з вели́кою ра̀дістю!
І постійно перебува́ли в хра̀мі, благословля́ючи Бо̀га.