Питання первосвящеників, книжників і старійшин про владу Ісуса
Мт.21:23-27; Мр.11:27-33
І ста̀лось в один з тих дні̀в, коли Він навча́в наро̀д у хра̀мі та проголо́шував Радісну Зві̀стку, підійшли́ первосвящѐники й кнѝжники ра́зом зі старі̀йшинами,
і сказа̀ли, зверта̀ючись до Ньо́го: Скажѝ нам, якою вла̀дою Ти це ро̀биш, або хто̀ да̀в Тобі́ цю вла̀ду?
І Він сказа̀в їм у ві́дповідь: Зада́м і Я̀ вам пита̀ння, і ви скажі̀ть Мені́:
Іва́нове хрѐщення було́ з нѐба чи від людѐй?
Вони ж міркува̀ли між собою, ка̀жучи: Якщо ска̀жемо: З нѐба, то Він ска̀же: Чому́ ж ви не пові̀рили йому?
А якщо ска̀жемо: Від людѐй, то весь наро̀д поб’є нас камі̀нням, адже́ він впѐвнений, що Іван — проро̀к.
І вони відповілѝ: Не зна̀ємо звідки.
Тоді Ісус сказа̀в їм: І Я̀ не скажу́ вам, якою вла̀дою це роблю́.
Притча про злих виногра́дарів Мт.21:33-46; Мр.12:1-12; (Іс.5:1-7)
І Він почав розповіда̀ти народу цю прѝтчу: Один чоловік насади́в виногра̀дник і здав його виногра̀дарям, а са̀м на довгий ча̀с ви́рушив в іншу краї̀ну.
І в свій ча̀с він посла́в до виногра́дарів раба̀, щоб вони дали́ йому плодѝ з виногра́дника. Але виногра̀дарі, побѝвши його, відісла́ли ні з чѝм.
І він щѐ посла́в і̀ншого раба́. Але вони й цього̀, побѝвши й принѝзивши, відісла́ли ні з чѝм.
І він послав ще трѐтього. Але вони й того̀, пора̀нивши, вѝгнали.
Тоді сказа̀в госпо́дар виногра̀дника: Що̀ мені́ робѝти? Пошлю́ я мого́ улю́бленого сѝна. Можли́во, до ньо̀го проя́влять пова̀гу.
Але виногра̀дарі, поба̀чивши його, міркува̀ли між собою, ка̀жучи: Це спадкоє̀мець! Ході́мо, вб’ємо̀ його, щоб спа̀дщина стала на̀шою.
І, ви́кинувши його з виногра̀дника, вбѝли. Що ж зро̀бить з ними госпо́дар виногра̀дника?
Він прѝйде і знѝщить тих виногра̀дарів, а виногра̀дник віддасть і̀ншим. А, почу̀вши це, вони сказа̀ли: Нехай не ста̀неться цього́!
А Він, погля̀нувши на них, сказа̀в: Що̀ ж тоді означа̀є це напѝсане: «Ка̀мінь, який відки́нули будіве́льники до̀му, став голово́ю кута̀?
Ко̀жен, хто впадѐ на Той Камінь, розіб’є̀ться, а на ко́го Ві̀н впаде́, того́ розча̀вить».
І намага̀лись в той сами́й час первосвящѐники й кнѝжники накла́сти на Ньо́го ру̀ки, бо зрозумі̀ли, що про нѝх Він сказа́в цю прѝтчу, але побоя́лись наро̀ду.
Чи законно плати́ти податок ке́сарю Мт.22:15-22; Мр.12:13-17
І, простѐживши за Ним, підісла́ли підсту́пних людѐй, які, прикида́ючись пра̀ведними, спійма́ли б Його на сло̀ві, щоб ви́дати Його у̀ряду і владі правѝтеля.
І вони запита̀ли Його: Учѝтелю! Ми зна̀ємо, що Ти правильно гово̀риш і навча̀єш, і не проявля́єш уперѐдженість, але і̀стинно Божому шля́ху навча́єш.
Чи законно плати́ти пода̀ток кѐсарю, чи ні̀?
А Він, помі́тивши їхню хѝтрість, сказа̀в їм:
Покажі̀ть Мені дина́рій: Чиє̀ на ньо́му зобра̀ження й на̀пис? Вони ж сказа̀ли: Кѐсаря.
А Він сказа̀в їм: О̀тже, тѐ, що нале́жить кѐсарю, віддава́йте кѐсарю, а Бо̀же — Бо̀гу.
І не змоглѝ спійма̀ти Його на сло̀ві пе́ред наро̀дом, і, здивува́вшись Його ві̀дповіді, замо̀вкли.
Питання садукеїв про воскресіння з мертвих Мт.22:23-33; Мр.12:18-27
Тоді прийшли́ де́які з садукѐїв, що запере́чували воскресі̀ння, і запита̀ли Його,
ка̀жучи: Учѝтелю! Мойсей написа̀в нам: «Якщо у ко́гось помре́ бра̀т, що мав дружѝну, і помре́ безді̀тним, то нехай його бра̀т ві́зьме його дружи́ну і відно̀вить пото̀мство своє́му бра̀ту».
Ото̀ж, було́ сім браті̀в. І пѐрший, взя́вши дружѝну, поме́р безді̀тним.
Так са́мо й дру̀гий.
І трѐтій взяв її. Так са́мо й усі сѐмеро, і помѐрли, не залиши́вши дітѐй.
Після всіх поме́рла й дружѝна.
О̀тже, у воскресі̀нні котро́го з нѝх вона бу́де дружѝною, адже́ всі сѐмеро мали її за дружѝну?
Ісус же сказа̀в їм у ві́дповідь: Сини́ цього́ сві̀ту одру̀жуються й вихо́дять за̀між.
А ті̀, що удосто́їлись досягти́ того̀ світу і воскресі́ння з мѐртвих, ні одру̀жуються, ні вихо́дять за̀між,
адже́ вони й помѐрти вже не мо̀жуть, бо вони рі́вні А̀нгелам і вони Божі синѝ, бу́дучи сина́ми воскресі̀ння.
А тѐ, що мертві воскреса̀ють, і Мойсѐй показа́в у ро́зповіді про терновий ку̀щ, коли назва́в Го̀спода Богом Авраа̀ма і Богом Ісаа̀ка, і Богом Я̀кова.
Адже́ ж Ві̀н Бог не мѐртвих, а живѝх, бо у Ньо́го всі живі̀.
У ві̀дповідь же де́які з кнѝжників сказа̀ли: Учѝтелю! Ти до̀бре сказа́в!
І вони вже не нава̀жувались пита̀ти Його ні про що̀.
Чиїм сином є Христос Мт.22:41-46; Мр.12:35-37
А Він сказа̀в їм: Як це ка̀жуть, що Христо̀с — Син Давѝда?
Адже́ сам Давѝд ка̀же в книзі Пса̀лмів: «Сказа̀в Господь моє́му Го̀споду: Сиди́ право̀руч біля Мѐне,
до́ки не покладу́ Твої́х ворогі̀в як підставку для Твої́х ні̀г».
О̀тже, Давѝд назива́є Його Го̀сподом. Я̀к же Він може бути його сѝном?
Ісус про книжників і фарисеїв Мт.23:6-7; Мр.12:38-40
І коли весь народ слу̀хав, Він сказа̀в Свої́м у́чням:
Стережі̀ться кни́жників, яким подо́бається ходи́ти в багатому до́вгому о̀дязі і які лю́блять привіта̀ння на пло́щах, головні сиді́ння в синаго̀гах та перші місця́ на бенкѐтах,
які пожира́ють доми́ вді̀в і напока̀з довго мо̀ляться. Вони отри́мають суво̀ріше засу́дження.