Наро́дження Ісуса Христа Мт.1:18-25; 2:1; Ів.1:14
В ті дні̀ від ке́саря А́вгуста ви́йшов ука̀з зроби́ти перѐпис по всій землі́.
Цей пере́пис був пѐршим за правлі́ння Квірі́нія Сѝрією.
І всі пішли запѝсуватись, кожен в своє́ мі̀сто.
Пішо́в тако́ж і Йо̀сип з Галіле́ї, з мі́ста Назарѐт, в Юдѐю, до мі́ста Давѝда, що зветься Вифлеє̀м, бо ві̀н був з до́му і ро́ду Давѝда,
записа́тися з зару́ченою з ним Марі̀єю, яка була́ вагі̀тна.
А по́ки вони були́ та̀м, наста́ли дні̀, коли вона ма́ла народѝти.
І вона народи́ла свого́ первонаро́дженого Сѝна, і запелена̀ла Його́, і покла́ла Його в годівни́цю для худо̀би, бо в готѐлі їм не було́ мі̀сця.
З’явлення пастухам небесних Ангелів
А в тій місце́вості були́ пастухѝ, які жили́ в по̀лі і вночі́ охороня́ли своє́ ста̀до.
І ось з'яви́вся перед ними Господній А̀нгел, і Госпо́дня сла̀ва ося̀яла їх! І вони дуже сильно зляка̀лись.
І Ангел сказа̀в їм: Не бійтесь! Бо ось я повідомля́ю вам Радісну Зві̀стку про велику ра̀дість, яка бу́де для всіх людѐй!
Бо сього̀дні народи́вся вам в мі́сті Дави́да Спасѝтель, Який є Христос Госпо̀дь!
І ось вам зна̀к: Ви зна́йдете заго́рнуте в пелюшки́ Немовля̀, що лежи́ть в годівни́ці для худо̀би!
І рапто́во з'яви́лося з Ангелом безліч небесного ві̀йська, що хвали́ло Бо̀га і говорѝло:
Слава Богу на нѐбі і на землі́ мѝр в лю́дях прихи́льного ста̀влення!
Пастухи відві́дують наро́дженого Ісуса
І коли А́нгели поверну́лись від них на нѐбо, пастухи́ почали́ говорѝти один о́дному: Ході́мо швидше до Вифлеє̀му і подѝвимось, що там ста̀лось, про що дав зна́ти нам Госпо̀дь!
І, поспішѝвши, вони прийшлѝ і знайшли́ Марі̀ю та Йо̀сипа, і Немовля̀, що лежа́ло в годівни́ці для худо̀би.
А, поба̀чивши, вони розповіли́ про тѐ, що було́ ска̀зано їм про це Немовля̀.
І всі, хто почу̀в, дивува̀лися з то́го, що розповіли́ їм пастухѝ.
А Марі̀я зберіга̀ла всі ці слова̀, склада́ючи їх в своє́му сѐрці.
І пастухи́ поверну̀лись, прославля́ючи і хва́лячи Бо̀га за все тѐ, що вони почу̀ли і поба̀чили, як їм було́ ска̀зано!
Свідчення Симеона про місію Ісуса Христа
І коли ви́повнилось вісім дні̀в, щоб зроби́ти обрі̀зання Немовля́ті, Його назва́ли і́менем Ісу̀с, яке було́ на́зване А̀нгелом ще до Його́ зача́ття в утро̀бі.
А коли закі́нчились дні ї́хнього очѝщення за Законом Мойсѐя, принесли́ Його́ в Єрусалѝм, щоб предста́вити Його Го̀споду,
як напи́сано в Зако̀ні Го́спода, що кожне немовля́ чолові́чої ста̀ті, яке розкрива́є матери́нську утро̀бу, має бути посвя́чене Го̀споду,
і щоб принести́ в жѐртву, за напѝсаним в Законі Го̀спода, па́ру го̀лубів або двох голуби́них пташеня̀т.
І ось в Єрусалимі був чолові̀к на ім'я́ Симео̀н, - людина пра̀ведна й богошаноблѝва, що чека́в уті́хи для Ізра̀їля. І на ньо́му був Святи́й Ду̀х.
І йому́ було́ повідо̀млено Святи́м Ду̀хом, що він не поба́чить смѐрті, до́ки не поба́чить Христа Го̀спода.
І він, спону́куваний Ду̀хом, прийшо́в в хра̀м. І коли батьки́ вне́сли Немовля́, Ісу̀са, щоб ви́конати над Ним встано́влений Законом обря̀д,
він взяв Його́ на ру̀ки, благослови́в Бо̀га і сказа̀в:
Тепер відпуска̀єш Твого́ раба́, Воло̀дарю, за Твої́м сло̀вом, з ми́ром,
бо мої́ о̀чі поба́чили Твоє́ спасі̀ння,
яке Ти приготува̀в перед обли́ччям всіх наро̀дів,
світло для просві́ти язѝчників і славу Твого́ наро̀ду, Ізра̀їля!
А Йо̀сип і Його ма̀ти дивува̀лись тому́, що говорѝлось про Ньо́го!
І благословѝв їх Симеон і сказа̀в Його ма̀тері, Марі̀ї: Ось, Він лежи́ть для паді̀ння і для відро̀дження багатьо́х в Ізраїлі і в знак для суперѐчок,
щоб були́ розкрѝті думки́ багатьо́х сердѐць, і тобі́ ж самі̀й меч проко́ле ду̀шу.
Свідчення Анни про Ісуса Христа
Та̀м же була́ проро́чиця А̀нна, дочка́ Фануї̀ла, з пле́мені Асѝра, яка досягла́ глибо́кої ста̀рості, прожи́вши з чолові̀ком від сво́го діво́цтва сім ро̀ків,
вдова̀ вісімдесяти́ чотирьо́х ро̀ків. Вона не відхо̀дила від храму, слу́жачи Богу посто̀м і молѝтвою вдѐнь і вночі̀.
І в цей са́мий ча̀с, підійшо̀вши, вона сла́вила Бо̀га і говори́ла про Нього всі̀м, хто чекав ви́зволення Єрусалѝма!
І коли вони закі̀нчили все, що було́ нака́зано за Законом Го̀спода, то поверну́лись в Галілѐю, до сво́го мі́ста Назарѐт.
Дванадцятирічний Ісус в Єрусалимському храмі
А Малю́к рі̀с і змі̀цнювався, напо́внюючись му̀дрістю. І Божа благода̀ть була́ на Ньо́му.
І щоро̀ку на свято Па̀схи Його́ батьки́ ходи́ли до Єрусалѝма.
І коли Йому ви́повнилось двана́дцять ро̀ків, вони, за звѝчаєм, прийшли́ на свя̀то.
А коли вони закі̀нчили ці дні свя́та і поверта̀лись, Хлопчик Ісу̀с залиши́вся в Єрусалѝмі; а Йосип і Його мати не помі̀тили цього́.
Ду̀маючи, що Він іде з попу̀тниками, вони пройшли́ де́нний шля̀х, а потім стали Його розшу̀кувати серед ро̀дичів і знайо̀мих.
І, не знайшо̀вши Його, вони поверну́лись до Єрусалѝма, шука̀ючи Його.
І через три дні̀ вони знайшли́ Його в хра̀мі, що сиді́в се́ред вчителі̀в, слу̀хав їх і задава́в їм пѝтання.
Всі ж, хто слу̀хав Його́, дивува́лись Його ро̀зуму і ві̀дповідям.
І, поба̀чивши Його́, вони здивува̀лись. І Його мати сказа̀ла Йому́: Сѝнку! Чому́ Ти так вчинѝв з нами? Ось, Твій ба̀тько і я̀ з болем шука̀ли Тебе́!
А Він сказа̀в їм: Наві̀що ви шука̀ли Мене́? Хіба ви не зна̀ли, що Я пови́нен бути в то̀му, що нале́жить Моє́му Ба̀тькові?
Але вони не зрозумі̀ли сло́ва, яке Він сказа̀в їм.
Зростання Ісуса
І Він пішо́в з нѝми і прийшо́в до Назарѐту. І був їм слухня̀ний. І Його ма̀ти зберіга́ла всі слова́ в своє́му сѐрці.
А Ісу̀с досяга́в вели́ких у̀спіхів у му̀дрості та зроста̀нні, і в прихи́льності в Бо̀га та людѐй.