Виділіть кілька слів або речення, щоб скопіювати, зберегти чи поділитися.
Притча про вдову і неправедного суддю
Тако́ж розпові́в Він учням прѝтчу про тѐ, що потрібно завждѝ моли́тися і не втрача́ти наді̀ї,
ка̀жучи: В одному мі̀сті був суддя̀, який не боя́вся Бо̀га і не соро́мився людѐй.
В тому ж мі̀сті була́ одна вдова̀, і вона прихо̀дила до ньо́го, ка̀жучи: Захистѝ мене́ від мо́го супротѝвника!
Але́ ві̀н де́який час не хоті̀в. А по́тім сказа̀в сам до се́бе: Хоча я і Бо̀га не бою́сь і людѐй не соро́млюсь,
але, як ця вдова̀ не дає мені́ спо̀кою, захищу̀ її, щоб вона більше не прихо̀дила набрида̀ти мені́.
І сказа̀в Господь: Послу̀хайте, що гово̀рить непра́ведний суддя̀.
А хіба Бо̀г не пода̀сть за́хист Свої́м вѝбраним, які кли́чуть Його на допомо̀гу вдѐнь і вночі̀, і чи ста́не Він затри́муватися захища̀ти їх?
Кажу̀ вам, що Він ско̀ро пода́сть їм за̀хист. Але́, коли при́йде Лю́дський Сѝн, чи зна́йде Він ві̀ру на землі́?
Притча про молитву фарисея і збирача податків
І тако́ж дѐяким, які були́ впѐвнені про се́бе, що вони пра̀ведні, і зневажа́ли і̀нших, Він розпові́в цю прѝтчу:
Два чолові̀ки увійшли́ до храму помолѝтись: один - фарисѐй, а інший - збира́ч пода̀тків.
Фарисей, вста́вши, молѝвся сам в собі́ та̀к: Боже! Дя̀кую Тобі́, що я не такѝй, як і̀нші люди: грабі́жники, несправедли́ві, перелю́бники, або як цей збира́ч пода̀тків.
Я по̀щуся двічі на тѝждень, даю десятѝну з усьо́го, що заробля̀ю.
А збира́ч пода̀тків, стоячи́ вдалині̀, не нава́жився на́віть підня́ти о̀чі до неба, але вдаря́в себе́ в гру̀ди, ка̀жучи: Боже! Будь мѝлостивий до ме́не, грі̀шного!
Я кажу̀ вам, що цѐй чоловік пішов додому вѝправданим, на відмі́ну від то̀го; бо ко̀жен, хто підно̀сить себе́, бу́де принѝжений, а хто примѐншує себе́, той бу́де звелѝчений.
Ісус Христос благословляє дітей Мт.19:13-15; Мр.10:13-16
Прино́сили до Ньо́го й немовля̀т, щоб Він доторкну̀вся до них. А у̀чні, ба̀чачи те, забороня̀ли їм.
Але Ісус поклѝкав їх, ка̀жучи: Пусті̀ть діте́й прихо̀дити до Ме́не і не перешкоджа̀йте їм, бо такѝм нале́жить Боже Ца̀рство!
І̀стинно кажу́ вам: Хто не при́йме Боже Ца̀рство, як дитѝна, той в жо́дному ра̀зі не вві̀йде в ньо́го.
Діалог Ісуса з багатим начальником. Ісус про багатих
Мт.19:16-30; Мр.10:17-27
І запита̀в Його один нача̀льник, ка̀жучи: Добрий Учѝтелю! Що̀ мені́ зробѝти, щоб успадкува́ти вічне життя̀?
Ісус же сказа̀в йому: Що̀ ти назива́єш Мене́ до̀брим? Ніхто̀ не до̀брий, крім одного́ Бо̀га.
Зна̀єш за̀повіді: «Не чини́ пере́люб, не вбивай, не кради́, не сві́дчи неправди́во, шану̀й свого́ батька і матір»?
А він сказа̀в: Все цѐ я вѝконав з ю̀ності.
Почу̀вши ж це, Ісус сказа̀в йому: Ще одного̀ тобі́ не вистача̀є: Всѐ, що ти ма̀єш, прода̀й і роздай убо̀гим, і ма̀тимеш скарб на нѐбі. Тоді прихо̀дь і йди за Мно̀ю.
А ві̀н, почу̀вши це, дуже засумува̀в, бо був дуже бага̀тий.
Ісу̀с, поба̀чивши, що він сильно засумува̀в, сказа̀в: Як важко тѝм, хто має бага̀тство, увійти́ в Боже Ца̀рство!
Бо зручні́ше пройти́ крізь ву́шко го̀лки кана̀ту з верблю́жого воло́сся, ніж бага̀тому увійти́ в Боже Ца̀рство.
А ті, хто це почу̀ли, сказа̀ли: То хто̀ ж тоді може спастѝсь?
Але Він сказа̀в: Неможли́ве для людѐй можли́ве для Бо̀га.
Петро ж сказа̀в: Ось, мѝ, залишѝвши своє́, пішли́ за Тобо̀ю.
А Він сказа̀в їм: І̀стинно кажу́ вам: Немає ніко̀го, хто залиши́в би ді̀м, чи дружѝну, чи браті̀в, чи батькі̀в, чи дітѐй зара́ди Божого Ца̀рства,
і не отрѝмав би в багато разі́в бі̀льше в цѐй час, і в майбу̀тньому віці - вічне життя̀!
Ісус втрѐтє гово́рить учням про Свою майбутню смерть і воскресіння Мт.20:17-19; Мр.10:32-34
Відві́вши ж убі́к двана́дцять у̀чнів, Він сказа̀в їм: Ось, ми підніма́ємось до Єрусалѝма, і збу́деться всѐ, напи́сане через проро̀ків про Лю́дського Сѝна,
бо ви́дадуть Його язѝчникам, і познуща̀ються з Ньо́го, і обра̀зять Його, і обплюю̀ть Його,
і бѝтимуть, і вб'ю̀ть Його. А на третій дѐнь Він воскрѐсне.
Але вонѝ нічо́го з цьо́го не зрозумі̀ли. Ці слова̀ були́ прихо̀вані для них, і вони не розумі̀ли ска̀заного.
Ісус зцілює сліпого біля Єрихону Мт.20:29-34; Мр.10:46-52
Коли ж Він підхо́див до Єрихо̀на, один сліпѝй сидів біля доро̀ги, про́сячи мѝлостині.
І почу̀вши, що мимо ньо́го прохо́дить наро̀д, запита̀в: Що̀ це таке?
А йому сказа̀ли, що Ісус Назаря̀нин прохо́дить.
Тоді він закрича̀в, ка̀жучи: Ісу̀се, Сину Давѝда! Помѝлуй мене́!
А ті, що йшли попѐреду, зму́шували його замо̀вкнути. Але він ще голосні̀ше крича́в: Сину Давѝда! Змѝлуйся наді мною!
Ісус же, зупинѝвшись, наказа́в привести́ його до Сѐбе. І, коли той підійшо̀в, Він запита̀в його:
Що ти хо̀чеш, щоб Я зробѝв для те́бе? А він сказа̀в: Го̀споди! Щоб я прозрі̀в!
І Ісус сказа̀в йому: Стань зря̀чим! Твоя́ ві̀ра зцілѝла тебе́!
І він тієї ж миті прозрі̀в і пішо́в за Нѝм, сла́влячи Бо̀га! І весь наро̀д, поба̀чивши це, відда́в хвалу̀ Богу!
Вірш 7 - №3114 (μακροΘυμέω) довготерпіти, бути терпеливим, володіти витримкою, відкладати, розтягувати період часу у зв'язку з певною метою, зволікати.
Лопухін: Христос ніби вчить: Слухайте, що говорить суддя неправедний! Але Бог - Хіба Він не захистить Своїх обраних, які волають до Нього день і ніч? Хіба можна сказати, що Він повільний у ставленні до них? (за прийнятим у нас грецьким текстом тут стоїть прикметник makroqumwn, а за більш перевіреним текстом потрібно читати makroqumei - 3-я особа теперішнього часу). Хіба може Він не прийти до них на допомогу? - Проте, якщо Христос тут заперечує дійсно уповільнення з боку Бога, то Він не говорить, щоб справа не представлялася інакше і Божим обраним. Їм може здаватися, що таке уповільнення існує, тому що Бог, за Своєю премудрістю, не завжди виконує прохання і людей благочестивих, відкладаючи це до певного часу. Після цього Христос з особливою силою висловлює таке положення: «Бог створить помсту, про яку волають Його обрані, незабаром», тобто швидко, коли це буде потрібно, звільнить Своїх обраних від їхніх ворогів.
2 Петра 3:9 «Не затримується Господь з виконанням обіцянки, як деякі вважають це повільністю; але виявляє до вас довготерпіння, не бажаючи, щоб хтось загинув, але щоб всі прийшли до покаяння».
Іван.11:6,21 «Коли ж Він почув, що Лазар хворий, то пробув у тому місці, де перебував, два дні... 21 Марфа сказала Ісусу: Господи! Якби Ти був тут, мій брат не помер би».
Вірш 14 – №3844 (παρά) 1. з р.в.: від, з боку; 2. з д.в.: поруч з, біля, між, при, перед; 3. з р.в.: до, у напрямку до, близько, біля, при, проти, всупереч, більше ніж.
Екзегетичний синтаксис (Даніель Б. Уоллас)
«κατεβη ουτος δεδικαιωμενος εις τον οικον αυτου παρ εκεινον»
«цей пішов більш виправданим до свого дому, ніж той»
У цьому вірші ад'єктивований дієприкметник виступає в ролі визначення. Цервік зазначає, що в даному випадку справжнє значення слів Ісуса таке: Митар «був виправданий, тоді як інший не був». Найкращим парафразом буде, таким чином, наступне: «Виправданий, на відміну від того» (ад'єктивний дієприкметник став порівняльним завдяки його поєднанню з фразою παρ εκεινον) «παρα + вин. відмінок» зазвичай вживається при порівнянні (пор. Лк.3:13; Євр.1:4; 3:3; 9:23; 11:4; 12:24). Проте, при подібному порівнянні «на одному з членів [порівняння] може робитися настільки незначний акцент, що на порівняння можна взагалі не звертати уваги, так що «більш ніж» стає «а не», «на відміну від»».
Проблема фарисея, що молився в храмі, полягала в тому, що він підносив себе над іншими людьми і над цим митарем, зневажаючи їх (вірші 9,11,14).
Вірш 25 - Є дві версії походження цього виразу. Деякі тлумачі Біблії під верблюдом розуміють не тварину, а товстий канат, який використовують моряки при киданні якорів. Вони вважають, що причиною появи такої фрази стала помилка в перекладі оригінального біблійного тексту: Замість «верблюда» слід читати «товста мотузка» або «корабельний канат», який і справді не можна пропустити через вушко голки.
З іншого боку, деякі вчені, що займаються історією Юдеї, приймаючи слово «верблюд», по-своєму тлумачать значення слів «голкове вушко». Вони вважають, що в давнину так називали одні з воріт Єрусалима, через які важко навантаженому верблюду пройти було практично неможливо.
Деякі історики схильні вважати, що цей образний вираз є наслідком неправильного перекладу. Так, за однією з версій, насправді під «верблюдом» міг матися на увазі «канат» (у грецькій койне, на відміну від класичної грецької, звуки, що позначаються літерами йота (ι) і ета (η), злилися в один звук [i] (ітацизм), але написання залишилося колишнім, відрізнялося лише написання — «камелос» (грец. κάμηλος) і «камілос» (грец. κάμιλος); відповідно, знаменита фраза повинна говорити про канат, що просовується крізь вушко голки. На користь цієї версії висловлюється і російський богослов Єгор Розенков, наводячи такий факт: в арамейській мові слово gamla означало і канат, і верблюда одночасно, оскільки канати робилися з верблюжої шерсті.
За іншою версією під «голковим вушком» спочатку малися на увазі низькі та/або вузькі ворота. Однак, стверджує дослідник Є.Розенков, в стародавніх письмових джерелах немає жодної згадки про ворота такої величини на жодній із застав стародавнього Єрусалиму.