Новий сучасний переклад

Євангеліє від Луки

Глава 13 з 24

Виділіть кілька слів або речення, щоб скопіювати, зберегти чи поділитися.

Вче́ння Ісуса Христа про покаяння. Притча про безплідний інжир

В цей ча̀с прийшли́ дѐякі і розповіли́ Йому про галілѐян, кро̀в яких Пілат зміша́в з ї́хніми жѐртвами.

Ісус сказа̀в їм у ві́дповідь: Чи ду̀маєте ви, що ці галілѐяни були́ грішні̀ші за всіх галілѐян, що так постражда̀ли?

Ні̀, кажу́ вам. Але́ якщо не пока̀єтеся, всі вѝ так са̀мо загѝнете.

Чи хіба ду̀маєте, що ті вісімна́дцять людѐй, на яких впа́ла вѐжа в Сілоа́мі і вбѝла їх, були́ вѝнні більше за всі̀х, хто живе́ в Єрусалѝмі?

Ні̀, кажу́ вам. Але́ якщо не пока̀єтеся, всі вѝ так са̀мо загѝнете.

І Він розпові́в цю притчу: Один чолові̀к мав у своє́му виногра̀днику поса́джений інжѝр, і прийшо́в шука́ти плі̀д на ньо́му, і не знайшо̀в.

І сказа̀в виногра́дареві: Ось уже три ро̀ки, як я прихо́джу шука́ти плі̀д на цьо́му інжи́рі і не знахо̀джу. Зруба̀й його. Наві́що він і зѐмлю займа́є дарѐмно?

Але́ він сказа̀в йому у ві́дповідь: Госпо̀дарю! Зали́ш його і на цѐй рік, по́ки я обкопа̀ю його́ і обкладу́ до̀бривом, -

чи не принесѐ плід. Якщо ж ні̀, то насту́пного ро̀ку зруба̀єш його.

Ісус зцілює в синагозі скорчену жінку

В одній із синаго̀г Він навча́в у субо̀ту.

І ось, там була́ жі̀нка, яка вісімна́дцять ро̀ків ма́ла духа хворо̀би. Вона була́ ско̀рчена і не могла повністю вѝпрямитись.

А Ісус, поба̀чивши її, поклѝкав і сказа̀в їй: Жі̀нко! Ти зві̀льнена від твоє́ї хворо̀би!

І Він покла́в на неї ру̀ки, і вона в той же час вѝпросталась і почала́ сла́вити Бо̀га!

І у ві́дповідь на цѐ начальник синаго̀ги, обу́рюючись тѝм, що Ісус зціли́в у субо̀ту, говорѝв народу: Є шість дні̀в, в які слід працюва̀ти; в ті й прихо̀дьте зці̀люватись, а не в субо̀тній день.

Але Господь сказа̀в йому у ві́дповідь: Лицемі̀ри! Хіба не відв'я̀зує кожен з вас свого́ вола̀ чи осла̀ від годівни́ці в субо̀ту і не веде́ напува̀ти?

А цю дочку́ Авраа̀ма, яку сатана трима́в зв'я̀заною ось уже вісімна́дцять ро̀ків, хіба не слі̀д було́ звільнѝти від цих кайда́нів у суботній дѐнь?

І, коли Він говорѝв це, всі Його протѝвники були́ присоро̀млені. А весь наро̀д раді̀в усім Його сла́вним діла̀м!

Притча про гірчичне зерно Мт.13:31-32; Мр.4:30-34

Тому́ Він сказа̀в: До чо́го поді̀бне Боже Ца̀рство? І з чим Я порівня̀ю його?

Воно поді̀бне до гірчи́чного зерна̀, яке чоловік взя̀в і посади́в у своє́му саду̀. І воно вѝросло, і стало дѐревом, і небесні птахѝ гніздѝлися в його гілка̀х.

Притча про дріжджі Мт.13:33-35

Щѐ сказав: З чѝм Я порівня́ю Боже Ца̀рство?

Воно подібне до дрі̀жджів, які жінка взя̀ла і покла́ла в три мі́ри бо̀рошна, до́ки не заква́силося всѐ.

Невже мало тих, що спаса̀ються?

(Мт.7:13-14)

І прохо́див Він по міста̀х і сѐлах, навча̀ючи і пряму́ючи до Єрусалѝма.

А хтось сказа̀в Йому: Го̀споди! Невже ма̀ло тих, хто спаса̀ється? Він же сказа̀в їм:

Доклада́йте зусѝль, щоб увійтѝ через вузькі́ воро̀та, бо, кажу̀ вам, бага̀то хто намага́тиметься увійтѝ, та не змо̀же.

Коли госпо́дар до́му вста̀не і зачи́нить двѐрі, тоді вѝ, стоячи́ зо̀вні, почн́ете сту́кати в двѐрі, ка̀жучи: Го̀споди! Відчинѝ нам! Але Він ска̀же вам у ві́дповідь: Я не зна̀ю вас, зві̀дки ви!

Тоді ви ста́нете говорѝти: Ми ї̀ли й пилѝ в Твої́й прису̀тності, і на наших ву̀лицях Ти навча̀в!

Але Він ска̀же, повідомля̀ючи вам: Я не зна̀ю вас, зві̀дки ви. Ідіт̀ь від Ме́не всі̀, хто чи́нить несправедлѝвість!

Там бу́де пла̀ч і скре́гіт зубі̀в, коли ви поба́чите Авраама, Ісаака і Я̀кова, і всіх проро̀ків у Божому Ца̀рстві, а себѐ ви́гнаними гѐть.

І при́йдуть зі сходу й за̀ходу, з пі́вночі й пі̀вдня, і займу́ть мі́сце в Божому Ца̀рстві.

І ось, є оста̀нні, які бу́дуть пѐршими, і є пѐрші, які бу́дуть оста̀нніми.

Ісус про задум Ірода вбити Ісуса

В той же ча̀с підійшли́ деякі з фарисѐїв, ка̀жучи Йому: Вѝйди й підѝ зві́дси, бо І̀род хоче вбѝти Тебе́.

А Він сказа̀в їм: Йді̀ть, скажі̀ть цій лисѝці: О̀сь, Я виганя́ю бі̀сів і чиню́ зці̀лення сьогодні й за̀втра, і на третій дѐнь закі̀нчу.

А, протѐ, Я пови́нен іти сього̀дні, за̀втра і насту̀пного дня, бо не допустѝмо, щоб проро̀к заги́нув по́за Єрусалѝмом.

Ісус про долю Єрусалима Мт.23:37-39

Єрусалѝме, Єрусалѝме, що вбива́єш проро̀ків і камену́єш по̀сланих до те́бе! Скільки разі̀в Я хотів зібра̀ти твої́х діте́й, як пта̀шка збира́є свої́х пташеня̀т під крѝла, та ви не захоті̀ли!

Ось, залиша́ється вам ді̀м ваш поро̀жнім. І кажу̀ вам: Ви в жодному ра̀зі не поба̀чите Мене́, доки не при́йде ча̀с, коли ска̀жете: Благословѐнний То̀й, Хто йде в ім'я́ Го̀спода!

Нотатки до глави

Вірші 4-5 - Хіба ці загиблі були грішніші перед Богом, ніж всі інші жителі Єрусалима? Не можна звідси робити такого висновку, що Христос відкидає будь-який зв'язок між гріхом і покаранням, «як вульгарне єврейське поняття», за висловом Штрауса (Життя Ісуса). Ні, Христос визнавав зв'язок між людськими стражданнями і гріхом (Мт.9:2), але Він не визнавав за людьми права встановлювати цей зв'язок на власний розсуд у кожному окремому випадку. Він хотів навчити людей тому, щоб вони, бачачи страждання інших, прагнули вникнути в стан власної душі і бачили в покаранні, яке спіткало ближнього, застереження, яке Бог посилає їм.

Так, Господь застерігає тут людей від холодного самозадоволення, яке нерідко проявляється і серед християн, які бачать страждання ближнього і байдуже проходять повз, зі словами: «Значить, згрішив».

Вірш 11 – «слабкість» №769 (ἀσΘένεια) 1. неміч, безсилля, слабкість; 2. хвороба, недуг.

Поділитися уривком

Telegram Facebook Viber
Ваша бібліотека Збережені уривки

Ви ще нічого не зберегли.