Передмова
Оскі́льки вже бага̀то хто намага́вся скла́сти ро̀зповідь про поді̀ї, що відбулѝся серед нас,
як передали́ нам ті̀, що з са́мого поча̀тку були́ очеви́дцями і служи́телями Сло̀ва,
то і мені̀ здало́сь пра̀вильним, докла́дно дослідѝвши все від са́мого поча̀тку, послідо́вно описа̀ти тобі́, вельмишано́вний Теофі̀ле,
щоб ти був переко̀наний у достові́рності того́ вчѐння, в якому був наста̀влений.
Пророцтво про народження Івана Хрестителя
В дні І̀рода, царя Юдѐї, був один свящѐник на ім'я́ Заха̀рія, з че́рги А̀вії, і його́ дружѝна була́ з до́чок Ааро̀на, ім'я́ її Єлизавѐта.
І обо́є вони були́ пра̀ведні перед Богом, дотрѝмуючись всіх Господніх за̀повідей і постано̀в бездога̀нно.
І не було́ у них дітѐй, бо Єлизавета була́ безплі̀дна, і обо̀є вже досягли́ похи́лого ві̀ку.
І одного ра̀зу, коли він в поря́дку своє́ї чѐрги вико́нував перед Богом обо́в'язки свящѐника,
за звѝчаєм, який був у свящѐників, йому́ ви́пав жѐреб увійти́ в Госпо́дній хра̀м, щоб запа́лювати там арома̀ти.
А вся безліч наро̀ду під час каді́ння моли́лась знадво̀ру.
І з'яви́вся йому́ Господній А̀нгел, ста̀вши право́руч жерто́вника каді̀ння.
І, поба̀чивши його́, Захарія стриво̀жився і на ньо́го напа́в стра̀х.
Та Ангел сказа̀в йому: Не бі̀йся, Захарія! Бо почу̀та твоя́ молѝтва! І твоя́ дружина Єлизавѐта наро́дить тобі сѝна, і ти даси́ йому́ ім'я́: Іва̀н!
І ти бу́деш раді̀ти і веселѝтись! І бага̀то хто зрадіє його́ наро̀дженню,
бо він бу́де велѝкий перед Господом! І в жодному ра̀зі не бу́де пити вина̀ і міцно́го напо̀ю, і Святим Ду̀хом напо́вниться ще від утро́би своє́ї ма̀тері.
І багатьо́х сині́в Ізра̀їля він пове́рне до ї́хнього Господа Бо̀га.
І він бу́де йти попе́реду Ньо̀го в дусі та силі Іллі̀, щоб поверну́ти серця́ батькі̀в до дітѐй, і неслухня̀них - до о́бразу ми́слення пра̀ведників, щоб підготува́ти Господу споря́джений наро̀д.
І сказа̀в Захарія Ангелу: З чо̀го я дізна̀юсь про це? Адже́ я старѝй, і моя́ дружѝна досягла́ похи́лого ві̀ку.
І Ангел сказа̀в йому у ві́дповідь: Я - Гавриї̀л, що стою́ близько в Божій прису̀тності. І я по́сланий говорѝти з тобою і принестѝ тобі́ цю добру зві̀стку.
І за тѐ, що ти не пові̀рив мої́м слова̀м, які збу̀дуться в свій ча̀с, ось, ти бу́деш мовча̀ти і не ма́тимеш можливості говорѝти до то́го дня̀, коли це збу̀деться.
І народ чека̀в на Захарію і дивува̀вся, що він затрѝмується в храмі.
А він, вѝйшовши, не міг говорѝти з ними. І вони зрозумі̀ли, що він бачив виді̀ння в храмі. І він поя́снювався з ними зна̀ками, і залиша́вся німѝм.
А коли закінчѝлись дні його слу̀жби, він поверну́вся до сво́го до̀му.
І після цих дні̀в завагі̀тніла Єлизавета, його дружѝна, і хова́лась п'ять мі̀сяців і говорѝла:
Та̀к зроби́в мені́ Госпо̀дь у дні̀, в які подба̀в про ме́не, щоб зня́ти з ме́не ганьбу̀ се́ред людѐй!
Ангел повідомля́є Марії про народження Ісуса
А на шостий мі̀сяць був по́сланий від Бога Ангел Гавриї̀л в Галілейське мі̀сто, що назива́лось Назарѐт,
до ді̀вчини, зару́ченої з чолові̀ком на ім'я́ Йо̀сип, з дому Давѝда. А ім'я̀ ді́вчини - Марі̀я.
І А̀нгел, увійшо̀вши до неї, сказа̀в: Здра̀стуй, обси́пана мѝлостями! Господь з тобо̀ю!
А вона, поба̀чивши Його, стриво̀жилась від цих слів і почала́ міркува̀ти: Що могло б означа̀ти таке привіта̀ння.
І Ангел сказа̀в їй: Не бі̀йся, Маріє! Бо ти отри́мала прихѝльність у Бога!
І ось, ти завагі̀тнієш в утробі, і наро́диш Сѝна, і даси́ Йому́ ім'я́: Ісу̀с.
Він бу́де велѝкий і бу́де на́званий Сином Всевѝшнього! І Господь Бо̀г дасть Йому́ престол Його́ ба̀тька, Давѝда!
І Він бу́де царюва̀ти над домом Я̀кова на вікѝ, і Його Ца̀рству не бу́де кінця̀!
А Марія сказа̀ла Ангелу: Я̀к це бу́де, якщо я не ма́ла жодних стосу̀нків з чолові́ком?
І Ангел сказа̀в їй у ві́дповідь: На те́бе зі́йде Святи́й Ду̀х, і сила Всевѝшнього покри́є тебе́ ті̀нню. Тому́ і Святѐ, яке наро̀диться, бу́де на́звано Божим Сѝном!
Ось і Єлизавѐта, твоя́ ро̀дичка, яку назива́ють безплі̀дною, і вона̀ завагі́тніла сѝном у свої́й старості, і вона̀ вже на шостому мі̀сяці;
бо у Бо̀га не втра́тить сѝли жодне сло̀во!
І Марія сказа̀ла: Я - Госпо́дня раба̀. Нехай збу̀деться мені́ за твої́м сло̀вом. І відійшо̀в від неї Ангел.
Візит Марії до Єлисавети
І зібра̀лась Марія в ті дні і поспіши́ла в гірську́ місцѐвість, в місто Ю̀ди.
І вона увійшла́ в дім Заха̀рії, і привіта́ла Єлизавѐту.
І коли Єлизавета почу̀ла привіта́ння Марі̀ї, застриба́ло немовля̀ в її утробі; і Єлизавѐта напо́внилась Святи́м Ду̀хом!
І вона ви́гукнула гучни́м го̀лосом і сказа̀ла: Благословѐнна ти серед жіно́к, і благослове́нний плід твоє́ї утро̀би!
І я̀к це ста̀лося зі мною, що мати мого́ Го̀спода прийшла́ до мѐне?
Адже́, коли голос твого́ привіта̀ння дійшо́в до мо́го слу̀ху, застриба́ло від ра́дощів немовля̀ в мої́й утробі!
І щаслѝва та, що пові̀рила, бо зді̀йсниться ска́зане їй від Го́спода!
Марія віддає Господу хвалу
І сказа̀ла Марія:
Велича̀є моя́ душа Го̀спода! І сильно раді́є мій ду̀х про Бо̀га, Мого́ Спасѝтеля!
Бо Він зверну́в Свій по̀гляд на покі́рність Своє́ї рабѝ! Адже́ відтепѐр бу́дуть називати мене щаслѝвою всі поколі̀ння,
бо Сѝльний зроби́в для ме́не велѝке, і Його́ ім'я́ святѐ!
І Його́ мѝлість від покоління до поколі̀ння до тих, хто шану̀є Його!
Він показа́в могу̀тність Своє́ю руко̀ю; Він розсіяв тѝх, хто горди́ться думка́ми свого́ сѐрця;
Він усу́нув правѝтелів з престо́лів і підня́в покі̀рних;
тих, що голода̀ють, Він напо́внив добро̀м, а бага̀тих відісла́в ні з чѝм!
Він нада́в підтрѝмку Своє́му слузі̀, Ізра̀їлю, згада́вши про мѝлість,
як Він і говори́в нашим батька̀м, Авраа̀му і його наща̀дку на вікѝ!
І Марія залиша̀лась з нею близько трьох мі̀сяців, і поверну́лась до сво́го до̀му.
Народження Івана Хрестителя
А Єлизаветі наста́в час наро̀джувати, і вона народи́ла сѝна.
І почули її сусі̀ди і ро̀дичі, що Господь збі́льшив Свою́ мѝлість до неї, і раді̀ли з нею!
А на восьмий дѐнь прийшли́ зроби́ти обрі̀зання немовля́ті і збира́лись назва̀ти його, за і́менем його ба̀тька, Заха̀рією.
Але його мати сказа̀ла: Ні̀, його бу́дуть звати Іва̀ном.
А вони сказа̀ли їй: Серед твої́х ро̀дичів немає ніко̀го, хто б назива́вся цим і̀менем.
І почали́ пита́ти зна̀ками у його ба̀тька, я̀к би ві̀н хотів назва̀ти його.
І він, попроси́вши до̀щечку, написа̀в: Його ім'я̀ - Іва̀н. І всі здивува̀лись.
І в той же ча̀с відкри́лись його уста̀ і язѝк, і він став говорѝти, благословля́ючи Бо̀га!
І був стра̀х на всіх, хто жив у їхній окру̀зі. І розповіда̀ли про все це по всій гірські́й місцевості Юдѐї.
І всі, хто чу̀в, покла́ли це в своє́му сѐрці, ка̀жучи: Кѝм же бу́де це немовля̀? - Бо рука Го̀спода була́ з нѝм.
Захарія вихваляє Господа і пророкує про покликання
Івана Хрестителя
І його́ батько, Заха̀рія, напо́внився Святи́м Ду̀хом і пророкува̀в, ка̀жучи:
Благословѐнний Господь Бог Ізра̀їля! Бо Ві̀н відві́дав Свій наро̀д і здійсни́в його вѝзволення,
і підня́в нам ріг спасі̀ння в домі Свого́ слугѝ, Давѝда,
як Ві̀н з дуже давніх часі̀в і повідо̀мив устами Свої́х святих проро̀ків
про тѐ, що Він врятує нас від наших ворогі̀в і з руки́ всіх, хто нас нена̀видить,
щоб прояви́ти мѝлість нашим батька̀м і згада́ти Свій святи́й запові̀т,
кля̀тву, якою Він покля́вся нашому ба̀тькові, Авраа̀му, що да̀сть нам,
звільни́вшись від рук ворогі̀в, безстрашно служѝти Йому
в свя̀тості і справедлѝвості в Його прису́тності всі наші дні̀!
І тѝ, немовля̀, бу́деш на́званий пророком Всевѝшнього, бо ти бу́деш іти перед обличчям Го̀спода, щоб приготува́ти Його шляхѝ,
щоб дати Його наро̀ду зрозумі́ти спасі̀ння в проще́нні їхніх гріхі̀в,
завдяки́ серде́чному співчуттю́ нашого Бо̀га, через якѐ відві́дало нас Світло, що схо́дить з висотѝ,
щоб просвіти́ти тих, хто живе́ в тѐмряві і смерте́льній ті̀ні, щоб напра̀вити наші но́ги на шлях мѝру!
А немовля́ росло̀ і змі́цнювалось ду̀хом, і перебува́ло в пустѐлях до сво́го дня поя́ви перед Ізра̀їлем.