Ісус зці́лює хворого в купальні Вифе́зда
Після цьо̀го було́ юдейське свя̀то, і Ісу̀с прийшо́в до Єрусалѝма.
А в Єрусалѝмі біля Овечих ворі̀т є купа̀льня, що назива́ється по-єврейськи Вифѐзда (Дім Милості), яка ма́ла п’ять кри́тих коридо̀рів.
В них лежа̀ло дуже багато хво̀рих, сліпѝх, кульга̀вих, вѝсохлих, *** (що очі̀кували хвилюва́ння водѝ.
*** Бо Господній А̀нгел час від ча́су спуска́вся до купа̀льні, і приво́див воду в ру̀х, і хто перший вхо́див після збу́рення водѝ, той оду̀жував, яку б не мав хворо̀бу.)
І там був один чолові̀к, який пробу́в у свої́й хворо̀бі три́дцять вісім ро̀ків.
Ісу̀с, поба́чивши, що він лежѝть і дізна̀вшись, що він вже довгий ча̀с знахо́диться в хворо̀бі, ка̀же йому: Чи хо̀чеш ти бути здоро̀вим?
Хворий відпові̀в Йому: «Па̀не, але я не маю чолові̀ка, який опусти́в би мене́ в купа̀льню, коли вода бу́де приве́дена в ру̀х. А поки я прихо̀джу, вже і̀нший спуска́ється рані́ше за мѐне».
Ісус ка̀же йому: Встава̀й, забери́ своє́ лі̀жко і ходи́.
І тієї ж миті оду̀жав той чолові̀к, взяв своє́ лі̀жко й почав ходѝти. А в той дѐнь була́ субо̀та.
Тому́ юдеї каза̀ли зці̀леному: Сьогодні субо̀та; і не мо̀жна тобі́ бра́ти своє́ лі̀жко.
А він відпові̀в їм: То̀й, Хто мене́ зцілѝв, сказа̀в мені́: Візьми́ своє́ ліжко і ходѝ.
Вони запита̀ли його: Хто̀ той Чолові̀к, що сказа̀в тобі́: Візьми́ своє́ лі̀жко і ходѝ?
Але зці́лений не зна̀в, хто̀ Він, бо Ісус віддалѝвся від народу, що був на то́му мі̀сці.
Після цьо̀го Ісус знахо́дить його в хра̀мі й сказа̀в йому: Ось, ти оду̀жав; не грішѝ більше, щоб не ста̀лося з тобою чого́сь гі̀ршого.
Цей чоловік пішо̀в і повідо̀мив юдеям, що зціли́в його Ісу̀с.
І через цѐ юдеї почали́ переслі̀дувати Ісуса, бо Він зроби́в це в субо̀ту.
Рівність Ісуса з Батьком
А Ісус відпові̀в їм: Мій Ба̀тько до̀сі працює, і Я̀ працюю.
Через цѐ юдеї ще бі̀льше шукали можли́вості вбѝти Його, бо Він не ті̀льки пору́шував субо̀ту, а й назива́в Бо̀га Свої́м Ба̀тьком, ро́блячи Себе́ рі́вним Бо̀гові.
На це Ісус сказа̀в їм у ві́дповідь: І̀стинно, і̀стинно кажу́ вам: Сѝн нічо̀го не може роби́ти Сам від Сѐбе, якщо не поба̀чить, що цѐ ро́бить Ба̀тько; бо що ро́бить Ві̀н, те й Сѝн ро́бить так са̀мо.
Бо Ба̀тько лю̀бить Сина і показує Йому всѐ, що Са̀м ро́бить; і пока̀же Йому діла́ бі̀льші за ці, щоб ви дивува̀лись.
Бо, як Ба̀тько воскрешає мѐртвих і оживля̀є, так і Сѝн оживля̀є, кого́ хо̀че.
Адже́ Ба̀тько і не су̀дить ніко́го, але весь су̀д віддав Сѝнові,
щоб усі шанува́ли Сѝна, як шану́ють Ба̀тька. Хто не шану́є Сѝна, той не шану́є і Ба̀тька, що посла̀в Його.
Два воскресіння з мертвих
І̀стинно, і̀стинно кажу́ вам: Хто слу̀хає Моє́ Сло̀во і ві̀рить в То̀го, Хто посла̀в Мене́, той має вічне життя̀ і на суд не прихо̀дить, але перейшо́в із смѐрті в життя̀.
І̀стинно, і̀стинно кажу́ вам: Настає́ ча̀с, і вжѐ наста̀в, коли мѐртві почують голос Божого Сѝна і, почу̀вши, оживу̀ть.
Бо як Ба̀тько має життя̀ в Собі̀, так і Сѝнові дав мати життя̀ в Само́му Собі̀.
І дав Йому вла̀ду чини́ти су̀д, бо Ві̀н є Лю́дський Сѝн.
Не диву̀йтесь цьому́; бо настає́ ча̀с, в який всі̀, хто в гроба̀х, почують Його го̀лос;
і повихо́дять ті, хто чини́в добро̀, для воскресі́ння життя̀, а ті, хто чини́в зло̀, — для воскресі́ння о̀суду.
Свідчення Івана Хрестителя про Ісуса
Я нічо̀го не можу робѝти Сам від Сѐбе. Як Я чу̀ю, так і суджу̀, і Мій су̀д - справедлѝвий; адже́ Я не шукаю Своє̀ї волі, а волі Ба̀тька, що посла̀в Мене́.
Якщо Я свідчу Са̀м про Се́бе, то Моє́ сві̀дчення - неправди́ве.
Є і̀нший, хто сві̀дчить про Ме́не; і Я зна̀ю, що правдѝве те сві́дчення, яким він сві̀дчить про Ме́не.
Вѝ посила́ли до Іва̀на, і ві̀н засві̀дчив про і̀стину.
Одна̀к Я не від людѝни прийма́ю сві̀дчення, але кажу́ це для то̀го, щоб ви спаслѝсь.
Ві̀н був світѝльник, що горѝть і сві̀тить; а вѝ хотіли якийсь час пораді̀ти при його сві̀тлі.
Діла, що чинить Ісус, свідчать про Нього
Одна̀к Я маю сві́дчення бі̀льше за свідчення Іва̀на, бо діла̀, які Батько доручѝв Мені́, щоб Я̀ довів їх до кінця̀, — самі́ ці діла̀, які Я чиню̀, сві̀дчать про Мѐне, що Ба̀тько послав Мене́.
Свідчення Небесного Батька про Ісуса
І Ба̀тько, що посла̀в Мене́, Са̀м засві́дчив про Мѐне. А вѝ ні Його го̀лосу ніко́ли не чу̀ли, ні Його облѝччя не ба̀чили;
і не ма̀єте Його Сло̀ва, яке б жило̀ в вас, бо ви не ві̀рите Тому̀, Кого́ Він посла̀в.
Свідчення Писань (Мойсея) про Ісуса
Дослі̀джуєте Писа̀ння, бо ви сподіва̀єтеся завдяки́ ї̀м мати вічне життя̀; а вонѝ сві̀дчать про Мѐне.
Але вѝ не хо̀чете прийти́ до Ме́не, щоб мати життя̀.
Я не прийма̀ю славу від людѐй,
але зна̀ю вас: Ви не ма̀єте в собі́ Божої любо̀ві.
Я прийшо́в в ім’я́ Мого́ Ба̀тька, і ви не прийма̀єте Мене́; а якщо і̀нший при́йде в своє̀ ім’я́, його ви прѝймете.
Я̀к ви можете пові̀рити, коли ви прийма́єте сла̀ву один від о̀дного, а сла̀ви, яка від Єдиного Бо̀га, не шука̀єте?
Не ду̀майте, що Я̀ бу́ду звинува̀чувати вас пе́ред Ба̀тьком; є той, хто вас звинува̀чує, — це Мойсѐй, на якого ви наді̀єтесь.
Адже́ якби́ ви вірили Мойсѐю, то повірили б і Мені̀, бо ві̀н написа́в про Мѐне.
Якщо ж його̀ Писа́нням не ві́рите, то я̀к пові́рите Мої̀м слова́м?