Зустріч Ісуса з Никоди́мом
Се́ред фарисѐїв був чолові̀к на ім’я́ Никодѝм, юдейський нача̀льник.
Він прийшо́в до Ісуса вночі̀ й сказа̀в Йому: Ра̀вві! Ми зна̀ємо, що Тѝ вчѝтель, Який прийшо́в від Бо̀га; адже́ таких чудоді́йних зна̀ків, які Ти ро́биш, ніхто̀ не може робѝти, якщо з ним не бу́де Бо̀г.
Ісус сказа̀в йому у ві́дповідь: І̀стинно, і̀стинно кажу́ тобі́: Якщо хтось не наро́диться за̀ново, не мо̀же поба́чити Божого Ца̀рства.
Никоди́м ка̀же Йому: Я̀к може людина народѝтись, бу́дучи старо̀ю? Хіба мо̀же він вдру̀ге ввійти́ в утро́бу своє́ї ма̀тері і народѝтись?
Ісус відпові̀в: І̀стинно, і̀стинно кажу́ тобі́: Якщо хтось не наро́диться від водѝ й Ду̀ха, той не мо̀же ввійти́ в Боже Ца̀рство.
Наро́джене від ті̀ла є ті̀ло, а наро́джене від Ду̀ха є ду̀х.
Не диву̀йся тому̀, що Я сказа̀в тобі́: Вам необхі̀дно народи́тися за̀ново.
Вітер ві̀є, де хо̀че, і ти чу̀єш його шу̀м, але не зна̀єш, зві̀дки він прихо̀дить і куди йдѐ; та̀к - ко̀жен, хто наро́джений від Ду̀ха.
Никоди́м сказа̀в Йому у ві́дповідь: Я̀к це може ста̀тись?
Ісус сказа̀в Йому у ві́дповідь: Тѝ — вчитель Ізра̀їля, і хіба цього̀ не зна̀єш?
І̀стинно, і̀стинно кажу́ тобі́: Ми гово́римо про те, що зна̀ємо, і сві̀дчимо про те, що ба̀чили, а вѝ не прийма̀єте Нашого сві̀дчення.
Якщо Я сказа̀в вам про земнѐ, і ви не ві̀рите, то я̀к пові́рите, якщо скажу́ вам про небѐсне?
І ніхто̀ не підніма̀вся на нѐбо, крім То̀го, Хто зійшо̀в з неба, —Лю́дського Сѝна, що існу́є на нѐбі.
І подібно до то́го, як Мойсѐй підня́в змі̀я в пусте́лі, та̀к має бути підня́тий Лю́дський Сѝн,
щоб ко̀жен, хто ві̀рить в Нього, ма̀в вічне життя̀.
Бо та̀к полюби́в Бог сві̀т, що відда́в Свого́ Єдинонаро́дженого Сѝна, щоб ко̀жен, хто ві̀рить в Ньо́го, не загѝнув, але ма̀в вічне життя̀.
Адже́ не посла̀в Бог Си́на в сві̀т, щоб Він засудѝв світ, але щоб сві̀т був спасѐний через Ньо́го.
Хто ві̀рить в Ньо́го, той не підляга̀є суду́, а хто не ві̀рить, той вжѐ засу̀джений, бо не пові̀рив в ім’я́ Єдинонаро́дженого Божого Сѝна.
А су̀д поляга́є в то̀му, що Сві̀тло прийшло́ в сві̀т; але лю̀ди більше полюби́ли тѐмряву, ніж Світло, бо їхні діла̀ були́ злі̀.
Бо ко̀жен, хто ро́бить зло̀, нена̀видить Світло і не йдѐ до Світла, щоб не були́ вѝкриті його діла̀;
а хто чи́нить по пра̀вді, той ідѐ до Сві́тла, щоб стали я̀вними його діла́, бо вони в Бо̀зі зро́блені.
Останнє свідчення Івана Хрестителя про Христа
Після цьо̀го прийшли́ Ісу̀с та Його у̀чні в Юдейську зѐмлю, і та̀м залиша̀вся з ними та надава́в хрѐщення.
А Іва̀н тако̀ж надава́в хрѐщення в Ено̀ні, поблизу Салѝма, бо та̀м булѝ глибоково́дні місця̀. І прихо̀дили туди, і прийма́ли хрѐщення,
бо Іва̀н ще не бу̀в вки́нутий до в'язни́ці.
Тоді в учнів Іва̀на ви́никла суперѐчка з одним юдеєм щодо очѝщення.
І вони прийшли́ до Іва̀на й сказа̀ли йому: Учѝтелю! То̀й, Хто був з тобо̀ю на протиле́жному бе́резі Йорда̀ну і про Якого ти сві̀дчив, ось Він надає́ хрѐщення, і всі̀ йдуть до Ньо̀го!
Іван сказа̀в у ві́дповідь: Не мо̀же людина нічо́го бра̀ти на се́бе, якщо не було́ да̀но їй з нѐба.
Ви самі̀ мені́ сві̀дчите, що я сказа̀в: Я не Христо̀с, але я по̀сланий пе́ред Нѝм.
Хто має наречѐну, — той наречѐний; а дру̀г нарече́ного, - який стої̀ть і уважно слу̀хає його та дуже раді̀є голосу наречѐного. І ось ця ра̀дість моя́ здійснѝлась!
Ві̀н пови́нен зроста̀ти, а я̀ — змѐншуватись.
Хто прихо́дить звѐрху, То̀й - над усіма̀; а хто похо́дить з землі̀, то̀й - земнѝй і по-земно́му гово̀рить. Хто прихо́дить з нѐба, То̀й - над усіма̀.
Тѐ, що Він ба̀чив і чу̀в, про те й сві̀дчить; і ніхто не прийма̀є Його сві̀дчення.
А хто прийня̀в Його сві̀дчення, той засві́дчив своє́ю печа̀ткою те, що Бог і̀стинний.
Адже́ То̀й, Кого́ послав Бо̀г, гово́рить Божі слова̀; бо не мі̀рою дає Бог Ду̀ха.
Батько лю̀бить Си́на і всѐ відда́в у Його ру̀ку.
Хто ві̀рить в Сѝна, той ма̀є вічне життя̀, а хто не підкоря̀ється Сѝну, той не поба̀чить життя, але Божий гні̀в залиша́ється на ньо̀му.