Воскресіння Ісуса Христа. Його з’явлення Марії Магдалині Мт.28:1-8;
Мр.16:1-10; Лк.24:1-12
А пе́ршого дня тѝжня Марія Магдалѝна прихо́дить до гробнѝці рано-вра̀нці, коли ще було́ тѐмно, і ба̀чить, що ка̀мінь від гробни́ці відва̀лений.
Тоді вона біжѝть і прибіга́є до Симона Петра̀ і до і̀ншого у́чня, яко́го люби́в Ісу̀с, та й ка̀же їм: Забра́ли Го̀спода з гробни́ці, і ми не зна̀ємо, де Його покла̀ли.
Тоді ви́йшли Петро та і̀нший у́чень, і ви́рушили до гробнѝці.
І бі́гли вони обо́є ра̀зом; одна́к і̀нший у́чень побі́г швѝдше за Петра́ і прибу́в до гробни́ці пѐршим.
І, загля̀нувши, він побачив лляну́ тканѝну, що лежѝть, але не ввійшо̀в у гробни́цю.
Слі́дом за ним прибіга́є Симон Петро̀, і вхо́дить в гробнѝцю, і бачить лляну́ тканѝну, що лежѝть,
і ху̀стку, що була́ на Його голові̀, яка лежа́ла не з лляно́ю тканѝною, а окрѐмо зго́рнута в і̀ншому місці.
Тоді ввійшо́в і і̀нший у́чень, який пѐршим прибі́г до гробнѝці, і поба̀чив, і пові̀рив.
Бо вони ще не зна̀ли з Писа̀ння, що Ві̀н має воскрѐснути з ме́ртвих.
Тоді у́чні зно̀ву поверну́лись до сѐбе.
А Марія стоя̀ла зо́вні біля гробни́ці і пла̀кала. І, коли пла̀кала, загляну́ла в гробнѝцю,
і ба́чить двох А̀нгелів, що сидя́ть в бі́лому о̀дязі: одного̀ біля головѝ, і і̀ншого біля ні̀г, де лежа́ло ті̀ло Ісуса.
І вони ка̀жуть їй: Жі̀нко! Чому́ ти пла̀чеш? Вона ка̀же їм: Тому́ що забра́ли мого́ Го̀спода, і я не знаю, де Його покла̀ли.
Сказа̀вши це, вона оберну́лась наза̀д і бачить Ісу̀са, що стоя́в; але не впізна̀ла, що це Ісу̀с.
Ісус ка̀же їй: Жі̀нко! Чому́ ти пла̀чеш? Кого́ шука̀єш? Вона, ду̀маючи, що це садівнѝк, ка̀же Йому: Па̀не! Якщо ти перені̀с Його, скажѝ мені́, де ти покла̀в Його, і я заберу̀ Його.
Ісус ка̀же їй: Марі̀є! Вона, оберну̀вшись, ка̀же Йому по-єврейськи: Равву̀ні! — що означа̀є: Учѝтелю!
Ісус ка̀же їй: Не затрѝмуй Мене́, бо Я̀ ще не підня́вся до Ба̀тька. Але йдѝ до Мої́х браті̀в і скажѝ їм: Підніма́юсь до Мо́го Батька і ва̀шого Батька, і до Мо́го Бога і ва̀шого Бога.
Марія Магдалина йдѐ і повідомля́є у̀чням про тѐ, що вона бачила Го̀спода і що Він сказа̀в їй це.
Перше з’явлення воскреслого Ісуса Своїм учням Мр.16:14; Лк.24:36-45
(1Кор.15:5-8)
Того́ ж пе́ршого дня тѝжня, ввѐчері, коли две́рі до̀му, де зібра́лись Його у̀чні, були́ зачѝнені через страх пе́ред юдѐями, прийшо́в Ісу̀с і став посере́д них та й ка̀же їм: «Мѝр вам!»
І, сказа̀вши це, Він показа́в їм Свої́ ру̀ки та бі̀к. А у́чні зраді̀ли, поба́чивши Го̀спода!
Тоді Ісус зно̀ву сказа́в їм: Мѝр вам! Як Ба̀тько посла́в Менѐ, так і Я̀ посила́ю ва̀с.
І, сказа̀вши це, Він ду̀нув на них і ка̀же їм: Приймі̀ть Свято́го Ду̀ха.
Кому́ проститѐ гріхи́, тому́ бу́дуть про̀щені; на ко́му залѝшите, на то́му бу́дуть залѝшені.
Друге з’явлення воскреслого Ісуса Своїм учням
А Фома̀, один з Дванадцятѝ, зва́ний Близнюко̀м, не бу̀в з ними, коли прийшо́в Ісус.
І̀нші ж учні сказа̀ли йому: Мѝ бачили Го̀спода! Одна́к він сказа̀в їм: Якщо не поба̀чу на Його рука́х сліді́в від цвя̀хів, і не вкладу́ свого́ па̀льця в ра́ни від цвя̀хів, і не вкладу́ своє́ї рукѝ в Його бі̀к, ніза̀що не пові̀рю.
Через вісім дні̀в Його учні зно̀ву були́ всере́дині до̀му, і Фома̀ ра́зом з нѝми. Увійшо́в Ісу̀с через зачи́нені двѐрі, ста̀в посере́д них і сказа̀в: Мѝр вам!
Потім ка́же Фомі̀: Піднеси́ сюди́ свій па̀лець і погля́нь на Мо́ї ру̀ки; піднес́и свою́ ру̀ку і вклади́ в Мій бі̀к; і не бу̀дь неві̀руючим, а ві̀руючим!
Фома відпові̀в і сказа̀в Йому: Госпо̀дь мій і Бо̀г мій!
Ісус ка̀же йому: Ти пові̀рив, Фо̀мо, бо поба̀чив Мене́. Щасли́ві ті, що не ба̀чили і пові̀рили!
Дві цілі написання цього Євангелія
Бага̀то зроби́в Ісус в прису́тності Свої́х у̀чнів і і̀нших чудоді́йних зна̀ків, які не запѝсані в цій кнѝзі.
Цѐ ж напи́сано для то̀го, щоб ви пові̀рили, що Ісу̀с є Христо̀с, Божий Сѝн, і щоб, ві̀рячи, мали життя̀ в Його і̀мені.