Зрадник Юда привів загін воїнів, щоб схопи́ти Ісуса
Сказа̀вши це, Ісус ви́йшов зі Свої́ми у̀чнями за струмок Кедро̀н, де був са̀д, до якого ввійшо́в Са̀м і Його у̀чні.
Це мі̀сце знав і Ю̀да, Його зра̀дник, бо Ісус часто збира̀вся там зі Свої́ми у̀чнями.
Тоді Ю̀да, взявши загін во̀їнів і слу̀г від первосвяще́ників та фарисе́їв, прийшо́в туди зі смолоскѝпами, світѝльниками та збро̀єю.
Ісу̀с, зна̀ючи всѐ, що з Ним має ста̀тися, вѝйшов і сказа̀в їм: Кого̀ ви шука̀єте?
Вони відповілѝ Йому: Ісуса Назаря̀нина. Він ка̀же їм: Це Я̀. А з ними стоя́в і Ю̀да, Його́ зра̀дник.
І, як тільки Він сказа̀в їм: Це Я̀, — вони відступи́ли наза̀д і впа́ли на зѐмлю.
І Він зно̀ву запита̀в їх: Кого̀ ви шука̀єте? А вони сказа̀ли: Ісуса Назаря̀нина.
Ісус відпові̀в: Я сказа̀в вам, що це Я̀. О̀тже, якщо ви Менѐ шука́єте, то залѝште їх, нехай піду̀ть,
щоб збуло́ся сло̀во, ска̀зане Ним: З тѝх, кого́ Ти Мені́ да̀в, Я ніко̀го не втра̀тив.
Тоді Симон Петро̀, маючи мѐч, вѝтягнув його, і вда́рив первосвяще́ницького раба̀, і відтя̀в йому пра́ве ву̀хо. А ім'я́ того́ раба̀ було́ Ма̀лх.
Але Ісус сказа̀в Петру: Вкладѝ меч у пі̀хви. Невже́ Я не ма̀ю пити ча̀шу, яку да̀в Мені́ Ба̀тько?
Арешт і суд над Ісусом перед первосвящеником Мт.26:57-68;
Мр.14:53-65; Лк.22:54-55, 63-71
Тоді загін во̀їнів і нача́льник над ти́сячею во̀їнів, та юде́йські слу̀ги взялѝ Ісуса й зв’яза̀ли Його,
і відвели́ Його спе́ршу до А̀нни, бо він був тѐстем Кая̀фи, який того́ ро̀ку був первосвящѐником.
А це був той Кая̀фа, який дав юде́ям пора̀ду, що кра̀ще, щоб одна̀ людина помѐрла за наро̀д.
За Ісусом йшлѝ Симон Петро̀ та і̀нший у́чень. Цей у̀чень був знайо́мий з первосвящѐником і тому́ ввійшо̀в з Ісусом до первосвяще́ницького дво̀ру.
А Петро стоя́в зо̀вні біля дверѐй. Потім той і̀нший у́чень, який був знайо́мий з первосвящѐником, вѝйшов, і сказав жі̀нці біля двере́й, і ввів Петра̀.
А служни́ця біля двере́й ка̀же Петру: Чи тѝ ча́сом не з у̀чнів Цього́ Чолові̀ка? Він ка̀же: Ні.
Раби́ й слу́ги, розпали́вши вого̀нь, бо було́ хо̀лодно, стоя̀ли й грі̀лись. Петро тако̀ж стоя̀в з ними й грі̀вся.
Тоді первосвящѐник запита́в Ісуса про Його у̀чнів і про Його вчѐння.
Ісус відпові̀в йому: Я говорѝв світу відкрѝто; Я завждѝ навча́в у синаго̀зі та в хра̀мі, де збира́ються всі юдѐї, і нічо̀го не говори́в тає̀мно.
Чому́ ти Менѐ запи́туєш? Запита́й тих, хто чу̀в, що̀ Я їм говори́в; ось, вони зна̀ють, що̀ Я говори́в.
Коли Він це сказа̀в, один із слу̀г, що стоя́в по̀руч, вда́рив Ісуса по щоці̀ і сказа̀в: Це та̀к Ти відповіда́єш первосвящѐнику?
Ісус відпові̀в йому: Якщо Я сказа́в щось пога̀не, то підтвѐрдь, що воно пога̀не; а якщо до̀бре, то за що̀ ти Мене́ б’є̀ш?
Тоді А̀нна посла́в Його зв’я́заним до первосвяще́ника Кая̀фи.
Друге і третє зречення Петра
А Симон Петро стоя̀в і грі̀вся. І сказа̀ли йому: «Чи не є і тѝ з Його у̀чнів?» Він відмо̀вився і сказа̀в: «Ні».
Один із рабі́в первосвящѐника, родич того̀, кому́ Петро відтя́в ву̀хо, ка̀же: Чи не тебѐ я ба́чив з Ним в саду̀?
Тоді Петро зно̀ву відмо̀вився; і в той же ча̀с заспіва́в пі̀вень.
Суд над Ісусом перед Пілатом Мт.27:1-2, 11-14; Мр.15:1-5;
Лк.23:1-7, 13-16
І повели́ Ісуса від Кая̀фи до пала́цу правѝтеля. А був ра̀нок, і вони не ввійшлѝ до пала́цу правѝтеля, щоб не заплямува̀ти себе́, але щоб мо̀жна було́ їсти пасха́льне ягня̀.
Пілат вѝйшов до них назо̀вні й ка̀же: Яке звинува̀чення ви висува́єте проти Цього́ Чолові̀ка?
Вони сказа̀ли йому у ві́дповідь: Якби́ Він не був злочѝнцем, ми б не вѝдали Його тобі̀.
А Пілат сказа̀в їм: Візьмі̀ть Його вѝ, і за ва̀шим Законом суді̀ть Його. Юдеї сказа̀ли йому: Нам не дозво̀лено ніко́го стра̀чувати, -
щоб збуло́ся слово Ісу̀са, яке Він сказа̀в, даючи́ зрозумі̀ти, яко̀ю смертю Він має помѐрти.
Тоді Пілат зно̀ву ввійшо́в до пала́цу правѝтеля, покли́кав Ісу̀са і сказа̀в Йому: Тѝ юдейський Ца̀р?
Ісус відпові̀в йому: Чи ти від сѐбе це ка̀жеш, чи і̀нші сказа́ли тобі́ про Мѐне?
Пілат відпові̀в: Хіба я юдѐй? Це Твій наро̀д і первосвящѐники вѝдали Тебе́ мені́. Що̀ Ти зробѝв?
Ісус відпові̀в: Моє́ Ца̀рство не з цьо̀го світу. Якби Моє́ Ца̀рство було́ з цьо̀го світу, то Мої́ слу́ги боро̀лися б за тѐ, щоб Я не бу̀в ви́даний юдѐям; але за̀раз Моє́ Царство не зві̀дси.
Тоді Пілат сказа̀в Йому: Так зна́чить, Ти Ца̀р? Ісус відпові̀в: Ти са̀м це ка̀жеш, що Я Ца̀р. Я для то́го народѝвся і для то́го прийшо́в у сві̀т, щоб засві̀дчити про і̀стину. Ко̀жен, хто від і̀стини, той чу̀є Мій го̀лос.
Пілат ка̀же Йому: Що̀ є і̀стина? І, сказа̀вши це, він зно̀ву ви́йшов до юдѐїв і ка̀же їм: Я не знахо́джу в Ньому жо́дної винѝ.
Є ж у вас звѝчай, щоб я відпустѝв вам одного́ на Па̀сху. О̀тже, чи хо̀чете, я відпущу́ вам юдейського Царя̀?
Тоді вони зно̀ву почали́ крича̀ти, ка̀жучи: Не Його̀, а Вара̀вву! Вара̀вва ж був розбі̀йником.