Гла́ви з 13-ої по 21-у - УЧНІВСТВО
Ісус вмиває но́ги Своїм учням
А перед святом Па̀схи Ісу̀с, зна̀ючи, що наста́в Його ча̀с перейти́ з цьо́го світу до Ба̀тька, полюби́вши Свої̀х, які в сві̀ті, до кінця̀ полюби́в їх.
І під час вечѐрі, коли диявол вже вкла̀в у серце Ю̀ди Си́монова Іскаріо́та вѝдати Його,
зна̀ючи, що Ба̀тько всѐ відда́в у Його́ ру̀ки, і що Він від Бо̀га прийшо́в і до Бога йдѐ,
встає́ з вечѐрі і знімає з Себе верхній о̀дяг і, взя́вши рушнѝк, підв’яза́вся.
Потім нали́в водѝ в умива́льницю і почав мити у́чням но̀ги і витира́ти рушнико̀м, яким був підв’я̀заний.
І підхо́дить до Симона Петра̀, а той ка̀же Йому: Го̀споди! Невже́ Тѝ ми́тимеш мої́ но̀ги?
Ісус сказа̀в йому у ві́дповідь: Тѐ, що Я роблю̀, ти зараз не розумі̀єш, але зрозумі́єш після цьо̀го.
Петро ка̀же Йому: Тѝ не бу̀деш мити мені́ но́ги ніко̀ли! Ісус відпові̀в йому: Якщо Я не помѝю тебе́, то ти не маєш ча̀стки зі Мною.
Симон Петро ка̀же Йому: Го̀споди! Тоді́ не тільки мої́ но̀ги, але й ру̀ки, і го̀лову!
Ісус ка̀же йому: Помѝтий не ма̀є потре́би в цьо́му, хіба що потрібно тільки но̀ги поми́ти, бо він чѝстий весь; і вѝ чисті, але не всі̀.
Бо Він зна̀в Свого́ зра̀дника, тому́ і сказа̀в: Не всі̀ ви чи́сті.
А коли помѝв їм но̀ги й одягну́в Свій о̀дяг, то, розмісти́вшись зно̀ву за столо́м, сказа̀в їм: Чи ви розумі̀єте, що̀ Я зроби́в вам?
Ви назива́єте Мене́ Вчѝтелем і Го̀сподом, і пра̀вильно ка́жете, бо Ним Я і є̀.
Тому̀, якщо Я̀, Госпо̀дь і Вчѝтель, помѝв вам но́ги, то й вѝ повинні мити но̀ги один о̀дному.
Бо Я̀ дав вам прѝклад, щоб і вѝ роби́ли те самѐ, що Я̀ зроби́в ва̀м.
І̀стинно, і̀стинно кажу́ вам: Ра̀б не бі̀льший за сво́го госпо̀даря, і посланѐць не бі̀льший за то́го, хто його посла̀в.
Якщо ви зна̀єте це, то щаслѝві, коли це вико̀нуєте.
Ісус пророкує про зраду Юди Мт.26:20-25;
Мр.14:17-21; Лк.22:21-22
Я не про всі̀х вас говорю́; Я зна̀ю тих, кого́ вѝбрав. Але щоб збуло́сь Писа̀ння: «То̀й, хто їсть зі Мною хлі̀б, підня́в на Ме́не свою́ п’яту̀».
Я кажу́ вам про це за̀раз, перш ніж це ста̀лося, щоб, коли ста̀неться, ви пові̀рили, що це Я̀.
І̀стинно, і̀стинно кажу́ вам: Хто прийма́є того̀, кого́ Я пошлю̀, той Менѐ прийма́є; а хто Менѐ прийма́є, той прийма́є Того̀, Хто посла̀в Мене́.
Сказа̀вши це, Ісус стриво́жився ду̀хом, і засві̀дчив, і сказа̀в: І̀стинно, і̀стинно кажу́ вам, що один з ва̀с вѝдасть Мене́.
Учні почали́ озира̀тись один на о̀дного, не розумі̀ючи, про ко́го Він гово̀рить.
Один з Його у̀чнів, якого любѝв Ісу̀с, лежа́в на гру́дях Ісу̀са.
І Симон Петро кивну̀в йому голово́ю, щоб він запита̀в, хто̀ це, про ко́го Він гово̀рить.
Тому́ він, припа́вши до гру́дей Ісу̀са, сказа̀в Йому: Го̀споди! Хто̀ це?
Ісус відповіда̀є: То̀й, кому́ Я вмочу́ шмато́чок хлі̀ба і пода̀м йому. І, вмочѝвши шмато́чок, берѐ і подає̀ Юді Симонову Іскаріо̀ту.
І тоді після цьо́го шмато̀чка увійшо́в у ньо́го сатана̀. А Ісус ка̀же йому: Що ро̀биш, — роби́ швѝдше.
Але ніхто з тѝх, хто був за столо̀м, не зрозумі̀в, до чо̀го Він це сказа̀в йому.
А оскільки в Юди була́ скрѝнька для гро́шей, то деякі поду̀мали, що Ісус ка̀же йому: Купѝ, що нам потрібно до свя̀та, або щоб да̀в щось убо̀гим.
І, взя́вши шмато̀чок, він в той же час вѝйшов. А була́ ні̀ч.
Коли ж він вѝйшов, Ісус ка̀же: Тепер просла̀вився Лю́дський Сѝн, і Бо̀г просла́вився в Ньо́му.
Якщо Бо̀г просла̀вився в Ньо̀му, то й Бо̀г просла̀вить Його́ в Собі̀, і нега̀йно просла̀вить Його.
Ді̀ти! Мені́ вже недо̀вго бути з вами. Ви бу́дете шука̀ти Мене́, і, як Я сказав юдѐям, що туди, куди Я̀ йду̀, ви не мо̀жете прийти́, так і ва̀м зараз кажу̀.
Ісус заповіда́є любити один о̀дного
Нову́ за̀повідь Я даю̀ вам: Любі̀ть один о́дного; як Я̀ полюби́в вас, так і вѝ любі́ть один о̀дного.
З цьо̀го всі дізна̀ються, що ви Мої́ у̀чні, якщо бу́дете мати любо̀в між собою.
Ісус пророкує зречення Петра
Симон Петро ка̀же Йому: Го̀споди! Кудѝ Ти йдеш? Ісус відпові̀в йому: Куди Я йду̀, тудѝ ти зараз не мо̀жеш пітѝ за Мною, а пі́деш пізні̀ше.
Петро ка̀же Йому: Го̀споди! Чому́ я за̀раз не можу пітѝ за Тобою? Я своє́ життя̀ відда́м за Те́бе!
Ісус відповіда̀є йому: Своє́ життя̀ за Ме́не віддасѝ? І̀стинно, і̀стинно кажу́ тобі́: В жодному ра̀зі не проспіва́є пі̀вень, як ти трѝчі відмо̀вишся від Мѐне.