Ісус Христос – добрий Пастир
І̀стинно, і̀стинно кажу́ вам: Хто вхо́дить до овечого дво́ру не через двѐрі, а прола́зить туди і̀ншим шляхо́м, той краді̀й і розбі̀йник;
а хто вхо́дить дверѝма, той па̀стир овѐць.
Йому сторож відчиня́є воро̀та, і ві̀вці чу̀ють його го̀лос, і він кличе свої́х овець по і̀мені і виво̀дить їх.
Коли вѝведе свої́х овець, йдѐ перед нѝми; а ві̀вці йдуть за нѝм, бо зна̀ють його го̀лос.
А за чужѝм не йду̀ть, але втіка̀ють від ньо́го, бо не зна̀ють чужого го̀лосу.
Цю прѝтчу сказа́в їм Ісу̀с; але вони не зрозумі̀ли, про що̀ Він їм говорѝв.
Тоді зно̀ву Ісус сказа̀в: І̀стинно, і̀стинно кажу́ вам: Я̀ — двѐрі для овѐць.
Всі̀, скільки їх не прихо̀дило переді Мно̀ю, — крадії̀ і грабі̀жники; але ві̀вці не послу̀халися їх.
Я̀ — двѐрі: Хто ввійдѐ через Мѐне, той спасѐться, і ввійдѐ, і вѝйде, і зна́йде пасовѝще.
Краді̀й прихо́дить тільки для то̀го, щоб вкра̀сти, вбѝти й погубѝти. Я̀ прийшов для то̀го, щоб мали життя̀ і ма̀ли його з надлѝшком.
Я̀ — Добрий Па̀стир. Добрий па̀стир віддає́ своє́ життя̀ за овѐць.
А на̀ймит, який не є̀ па́стирем і якому ві̀вці не свої̀, ба̀чить, що наближа́ється во̀вк, покида́є овѐць і втіка̀є; і вовк кра̀де їх і розганя̀є;
бо він на̀ймит, і не дба̀є про овѐць.
Я̀ — Добрий Па̀стир; і зна̀ю Мої̀х, і Мої̀ зна́ють Менѐ.
Як Ба̀тько зна́є Менѐ, так і Я̀ зна́ю Ба̀тька; і Своє́ життя̀ Я віддаю̀ за овѐць.
Є в Ме́не й і̀нші ві́вці, які не з цьо̀го дво́ру, і ї̀х Я маю привестѝ. І вони почу̀ють Мій го̀лос, і бу́де одне ста̀до й один Па̀стир.
Тому̀ лю́бить Мене́ Ба̀тько, що Я̀ віддаю́ Своє́ життя̀, щоб зно̀ву прийня̀ти його.
Ніхто̀ не забира̀є його в Ме́не, але Я Са̀м віддаю̀ його. Маю владу відда̀ти його і маю владу зно̀ву прийня̀ти його. Цю за̀повідь Я отри́мав від Мого́ Батька.
Від цих слі̀в зно̀ву ви́никла між юдеями суперѐчка.
Бага̀то хто з них каза̀в: У Ньо́му бі̀с, і Він бісну̀ється! Що ви слу̀хаєте Його?
І̀нші каза̀ли: Цѐ - слова́ не біснува̀того. Хіба мо̀же бі̀с відкри́ти о̀чі сліпи́м?
Наста̀ло ж тоді в Єрусалимі свято Відно̀влення, і була́ зима̀.
І ходи́в Ісус в хра̀мі, в Соломо́новій галерѐї з коло́нами.
Тоді юдеї оточѝли Його і каза̀ли Йому: Чи до̀вго Ти трима́тимеш нас в нея̀сності? Якщо Ти Христо̀с, скажи́ нам пря̀мо!
Ісус відпові̀в їм: Я сказа̀в вам, і ви не ві̀рите. Діла̀, які Я творю̀ в ім’я́ Мого́ Ба̀тька, вонѝ сві̀дчать про Мѐне.
Але ви не ві̀рите, бо вѝ не з Мої̀х овець.
Мої̀ ві́вці слу̀хаються Мого́ го̀лосу, і Я зна̀ю їх; і вонѝ йдуть за Мно̀ю.
І Я̀ даю́ їм вічне життя̀, і вонѝ не загѝнуть наві̀ки ніко̀ли; і ніхто̀ не вѝхопить їх з Моє́ї рукѝ.
Мій Ба̀тько, Який да̀в Мені́ їх, більший за всі̀х; і ніхто̀ не може вѝхопити їх з руки́ Ба̀тька.
Я̀ і Ба̀тько – однѐ.
Ісус стверджує про Свою Божественність вороже налаштованим юдеям
Юдеї зно̀ву схопи́ли камі̀ння, щоб побѝти Його камі̀нням.
Ісус відпові̀в їм: «Бага̀то добрих ді̀л Я показа̀в вам від Мо́го Ба̀тька. За якѐ з цих ді̀л ви намага́єтесь поби́ти Мене́ камі̀нням?
Юдеї відповілѝ Йому: Не за до̀бре діло ми хочемо поби́ти Тебе́ камі̀нням, а за богознева̀гу і за тѐ, що Ти, бу́дучи людѝною, ро́биш Себе́ Бо̀гом.
Ісус відпові̀в їм: Хіба не напѝсано у вашому Зако̀ні: «Я сказа̀в: Ви - богѝ»?
Якщо Він назва́в бога́ми тѝх, до яких було́ Боже сло̀во, і Писа̀ння не мо̀же бути пору̀шене, —
то про То̀го, Кого́ Батько освятѝв і посла́в у сві̀т, ви ка̀жете: Зневажа́єш Бо̀га, — бо Я сказа̀в: Я̀ — Божий Сѝн?
Якщо Я не роблю́ діл Мого́ Ба̀тька, не ві̀рте Мені́;
а якщо роблю̀, то, коли не ві́рите Мені̀, вірте Моїм діла̀м, щоб ви пізна̀ли й визнава̀ли, що Батько в Мені̀, і Я в Ба̀тькові.
Тоді вони зно̀ву шукали наго̀ди заарештува̀ти Його; але Він ухилѝвся від ї́хніх рук,
і зно̀ву пішо́в за Йорда̀н, в те мі̀сце, де споча́тку хрести́в Іва̀н, і залишѝвся там.
І багато хто прихо̀див до Ньо́го й каза̀в, що Іва̀н не зроби́в жодного чу̀да на підтве́рдження, але́ всѐ, що сказа̀в Іван про Ньо̀го, було́ і̀стинно.
І бага̀то хто там пові̀рив у Ньо́го.