Євангеліє від Івана

Гла́ви з 1-ої по 12-у - ЄВАНГЕЛІЗМ

Боже́ственність Ісуса Христа

1 На поча̀тку було́ Сло̀во, і Сло̀во було́ у Бо̀га, і Сло̀во було́ Бо̀г.

2 Воно̀ було́ на поча́тку у Бо̀га.

3 Всѐ че́рез Ньо̀го з’яви́лося, і без Ньо̀го нічо̀го не з’яви́лося, що з’явѝлось.

4 В Ньо̀му було́ життя̀, і життя̀ було́ сві̀тлом для людей.

5 І сві̀тло у те́мряві сві̀тить, і тѐмрява не здола̀ла його.

Служіння Івана Хрестителя Мт.3:1-12; Мр.1:1-8; Лк.3:1-20; Ів.1:19-34

6 Був чолові̀к, по́сланий від Бо̀га; ім’я̀ йому Іва̀н.

7 Він прийшо́в для сві̀дчення, щоб засві́дчити про Сві̀тло, щоб всі пові̀рили через ньо̀го.

8 Ві̀н не бу̀в Світлом, але був по̀сланий, щоб засві̀дчити про Світло.

Місія Ісуса Христа в світі

9 Було́ і̀стинне Світло, Яке просві́чує кожну людѝну, що прихо́дить у сві̀т.

10 Воно було́ в сві̀ті, і сві̀т через Ньо̀го з’яви́вся, і сві̀т Його не пізна̀в.

11 Воно прийшло́ до свої̀х, і свої̀ Його не прийнялѝ.

12 А всі̀м, хто прийня̀в Його, тим, хто ві̀рить в Його́ ім’я̀, Він дав вла̀ду ста́ти Божими ді̀тьми,

13 які не від кро̀ві, не від бажа́ння ті̀ла, не від бажа́ння чолові̀ка, а від Бо̀га народи́лись.

14 І Сло̀во стало ті̀лом, і поселѝлося серед на̀с, по́вне благода̀ті та і̀стини. І ми ба̀чили Його сла̀ву, сла̀ву як Єдинонаро́дженого від Ба̀тька.

15 Іван сві̀дчить про Ньо́го і, го́лосно промовля̀ючи, ка̀же: Це То̀й, про Ко́го я сказа̀в: Той, хто йде за мно̀ю, ви́явився попѐреду ме́не, бо був рані̀ше за ме́не!

16 Бо з Його́ повнотѝ ми всі отрѝмали аж благода̀ть на благода̀ть!

17 Тому́ що Зако̀н був да́ний че́рез Мойсѐя, а благода̀ть і і̀стина прийшли́ че́рез Ісуса Христа̀.

18 Бо̀га ніхто ніко́ли не ба̀чив; Єдинонаро́джений Бо̀г, що існує всере́дині Ба̀тька, Ві̀н показа̀в Його.

Іван Хреститель про своє служіння Мт.3:1-12; Мр.1:1-8; Лк.3:1-18

19 І ось сві́дчення Іва̀на, коли юдѐї посла́ли з Єрусалима священиків і левітів запита̀ти його: Хто̀ ти?

20 І він відкрѝто ви́знав, і не відмо̀вився, а вѝзнав: Я не Христо̀с.

21 І запита̀ли його: Тоді хто̀ ж? Ти Ілля̀? Він ка̀же: Ні̀. — Проро̀к? Він відпові̀в: Ні̀.

22 Тоді вони сказа̀ли йому: Хто̀ ж ти? Щоб ми дали́ ві̀дповідь тим, хто нас посла̀в. Що̀ ти скажеш про само́го сѐбе?

23 Він сказа̀в: Я̀ — го̀лос того̀, хто кричи́ть в пустѐлі: «Ви́рівняйте доро̀гу Господу», як сказа́в пророк Іса̀я.

24 А по́слані були́ з фарисѐїв.

25 І вони запита̀ли його й сказа̀ли йому: Чому́ ж ти надає́ш хрѐщення, якщо ти не Христо̀с, ні Ілля̀, ні проро̀к?

26 Іван сказа̀в їм у ві́дповідь: Я̀ хрещу в воді̀; але серед вас стої́ть То̀й, Кого́ ви не зна̀єте,

27 То̀й, Хто йде за мно̀ю, Кому́ я не досто́йний розв'яза́ти ре́мінь Його взуття̀.

28 Це відбува́лось у Віфа̀нії, на протиле́жному бе́резі Йорда̀ну, де Іва̀н надава́в хрѐщення.

Іван Хреститель про Ісуса Христа Мт.3:13-17; Мр.1:9-11; Лк.3:21-22

29 Насту́пного дня̀ Іван ба́чить, як до ньо́го йде Ісу̀с, і каже: «Ось Боже Ягня̀, Яке бере́ на Се́бе гріх сві̀ту!»

30 Це То̀й, про Ко́го я сказа̀в: За мною йде Чолові̀к, Який ви́явився попѐреду ме́не, бо був рані̀ше за ме́не.

31 І я̀ не знав Його, але для то́го й прийшо̀в надава́ти хрѐщення у воді́, щоб Ві̀н був я̀влений Ізраїлю.

32 І засві̀дчив Іван, ка̀жучи: Я бачив Ду̀ха, що схо́див з нѐба, немов го̀луб, і Він залишѝвся на Ньо́му.

33 І я̀ не знав Його, але Той, Хто посла̀в мене́ надава́ти хрѐщення в воді, сказа̀в мені́: На ко́го побачиш, що схо́дить Ду̀х і залиша̀ється на Ньо́му, — це То̀й, Хто хре́стить в Святому Ду̀сі.

34 І я поба̀чив і засві̀дчив, що цѐ Божий Сѝн.

Перші учні Христа, Андрій і Петро Мт.4:18-20; Мр.1:16-19; Лк.5:1-11

35 Насту́пного дня̀ зно̀ву стоя́в Іва̀н і двоє з його́ у̀чнів.

36 І, погля́нувши на Ісу̀са, що йшов, ка̀же: Ось Боже Ягня̀!

37 І почу̀ли оби́два його учні, як він гово̀рить, і пішли́ за Ісу̀сом.

38 А Ісус, оберну̀вшись і поба̀чивши, що вони йдуть за Нѝм, ка̀же їм: Що̀ ви шука̀єте? Вони сказа̀ли Йому: Ра̀вві, — що в пере́кладі означа̀є: Учѝтелю, — дѐ ти живѐш?

39 Він ка̀же їм: Ході̀мо й поба̀чите. Тоді вони пішлѝ й поба̀чили, де Він живѐ; і пробули́ в Ньо̀го той день. Було́ бли́зько деся́тої годѝни.

40 Один з дво̀х, які почу̀ли від Івана про Ісу̀са і пішлѝ за Ним, був Андрі̀й, брат Симона Петра̀.

41 Він споча́тку знахо́дить свого́ брата Сѝмона і ка̀же йому: Ми знайшли́ Месі̀ю! — що переклада̀ється: Христо̀с.

42 І приві̀в його до Ісу̀са. Ісус, погля̀нувши на ньо́го, сказа̀в: Тѝ — Сѝмон, син Іва̀на; ти бу́деш назива́тись Кѝфа, — що переклада̀ється: Скѐля (Петро).

Покликання Пилипа и Нафанаїла

43 Насту́пного дня̀ Ісус захоті́в піти́ в Галілѐю, і, знахо́дить Пилѝпа, та й ка̀же йому: Йди за Мно̀ю.

44 А Пилѝп був з Віфсаї̀ди, з мі́ста Андрі̀я і Петра̀.

45 Пили́п знахо́дить Нафанаї̀ла і ка̀же йому: Ми знайшли́ Того̀, про Ко́го писа́ли Мойсѐй в Законі та проро̀ки, Ісу̀са, сина Йо̀сипа, з Назарѐту.

46 Та Нафанаї́л сказа̀в йому: Хіба з Назарѐту мо̀же бути щось до̀бре? Пилип ка̀же йому: Йдѝ і подивѝсь.

47 Ісус поба̀чив Нафанаї́ла, що йшо̀в до Ньо́го, і ка̀же про ньо́го: Ось дійсно ізраїльтя̀нин, в якому немає хѝтрості.

48 Нафанаї́л ка̀же Йому: Зві̀дки Ти зна̀єш мене́? Ісус сказа̀в йому у ві́дповідь: Ще до то̀го, як поклѝкав тебе Пилѝп, Я ба̀чив тебе́, коли ти був під інжи́ровим дѐревом.

49 Нафанаї́л відпові̀в Йому: Учѝтелю! Тѝ — Божий Сѝн! Тѝ — Цар Ізра̀їля!

50 Ісус сказа̀в йому у ві́дповідь: Ти ві̀риш, бо Я тобі́ сказа̀в: Я ба̀чив тебе́ під інжи́ровим дѐревом. Ти побачиш бі̀льше за це.

51 І ка̀же йому: І̀стинно, і̀стинно кажу́ вам: Ви поба́чите нѐбо відкрѝтим і Божих А̀нгелів, що підніма́ються та спуска́ються до Лю́дського Сѝна.