Новий сучасний переклад

Послання до Галатів

Глава 3 з 6

Виділіть кілька слів або речення, щоб скопіювати, зберегти чи поділитися.

Ми отри́муємо Святого Ду̀ха через віру і завдяки́ вірі живемо̀

О̀, безрозсу́дні гала̀ти! Хто зачарува̀в ва̀с, пе́ред очѝма яких був дуже жѝво зобра̀жений розп'я́тий Ісус Христо̀с?

Єдѝне, про що хо́чу дові̀датись від вас: Хіба через діла̀ Зако̀ну ви отри́мали Ду̀ха, чи завдяки́ тому̀, що ви слу̀хали з ві̀рою?

Невже́ ви насті́льки безрозсу̀дні, що, поча́вши ду̀хом, - тепе́р ви ді́єте ті̀лом?

Невже́ так багато пережилѝ ви без ко̀ристі? О̀, якби́ тільки без ко̀ристі!

Ото̀ж, То̀й, Хто дає́ вам Ду̀ха і поту́жно ді̀є се́ред ва̀с, хіба че́рез діла́ Зако̀ну ро́бить це, чи че́рез ваше слу̀хання з ві̀рою?

Поді́бно до то̀го, як Авраа̀м пові̀рив Богу, і цѐ було́ зарахо̀вано йому як пра̀ведність.

Тому́ зна̀йте, що ті̀, які ві̀рять, є сина́ми Авраа̀ма.

І Писа̀ння, передбача̀ючи, що Бо̀г ви́правдає язѝчників через ві̀ру, сповісти́ло Авраа́му заздалегі̀дь Радісну Зві̀стку: «Через тѐбе благословля́ться всі̀ наро̀ди».

Тому́ ті̀, які ві̀рять, - благословля̀ються ра́зом з ві́рним Авраа̀мом,

а всі̀, які поклада́ються на діла̀ Зако̀ну, перебува́ють під прокля̀ттям. Бо напѝсано: «Про̀клятий ко̀жен, хто не вико̀нує пості́йно всього̀, що напи́сано в кни́зі Зако̀ну».

А що Зако̀ном не виправдо́вується перед Богом ніхто̀, це я̀сно, бо пра̀ведний бу́де жѝти завдяки́ ві̀рі.

А Зако̀н не є̀ пов’я́заний з ві̀рою, але «Хто вѝконає його́, той бу́де жѝти завдяки́ йому̀».

Христо̀с вѝкупив нас від прокля̀ття Зако̀ну, ста́вши прокля̀ттям за́мість на̀с, бо напѝсано: «Про̀клятий ко́жен, хто пові́шений на дѐреві», -

щоб благословѐння Авраа̀ма поши́рилось через Христа Ісу̀са на язѝчників, щоб нам отри́мати обі́цяного Ду̀ха через ві̀ру.

Для чого да́но Зако̀н

Братѝ! Кажу̀, мірку́ючи по-людсько̀му: На́віть людѝною затве́рдженого запові̀ту ніхто не скасо̀вує і не допо̀внює.

Але́ обіця̀нки були́ да́ні Авраа̀му та його Наща̀дку. Не гово̀риться: «І наща̀дкам», як про багатьо̀х, але як про одно̀го: «І твоє́му Наща̀дку», Яким є Христо̀с.

І о̀сь я про що кажу̀: Зако̀н, який прийшо́в через чоти́риста три́дцять ро̀ків, не скасо̀вує запові́ту про Христа̀, який був рані̀ше затве́рджений Бо̀гом, щоб знѝщити обіця̀нку.

Бо якщо через Зако̀н спа̀дщина, то вже не через обіця̀нку. Але Авраа̀му Бог подарува̀в її через обіця̀нку.

Для чо̀го ж тоді Зако̀н? Ві̀н був до̀даний з причи́ни зло̀чинів і перѐданий через А̀нгелів руко́ю посерѐдника, аж до́ки не при́йде Наща̀док, Якому да́на обіця̀нка.

Але посерѐдник при одно̀му не бува̀є, а Бо̀г - одѝн.

О̀тже, чи Зако̀н про̀ти Божих обіця̀нок? В жо́дному ра̀зі! Адже́ якби́ був да́ний Зако̀н, зда́тний дава̀ти життя̀, то пра̀ведність спра́вді досяга̀лась би за допомогою Зако̀ну.

Але Писа̀ння позба̀вило всіх ви́ходу з-під влади гріха̀, щоб обіця́нка тим, які ві̀рять, була́ да́на через ві̀ру в Ісуса Христа̀.

А до поя̀ви ві̀ри ми були́ помі̀щені під охорону Зако̀ну, до тих пі̀р, як нале́жало з'явѝтись вірі.

Таким чѝном, Зако̀н був для нас вихова̀телем, що вів до Христа̀, щоб нам отри́мати вѝправдання через ві̀ру.

Але з прихо́дом ві̀ри, мѝ вже не під керівни́цтвом вихова̀теля.

Бо всі вѝ є Божими сина̀ми завдяки́ ві̀рі в Христа Ісу̀са.

Адже́ всі вѝ, які зану̀рились в Христа̀, - в Христа одягну̀лись.

Немає вже ні юдѐя, ні язѝчника; немає ні раба̀, ні ві̀льного; немає ні чолові̀ка, ні жі̀нки. Бо всі вѝ -–однѐ в Христі Ісу̀сі.

А якщо вѝ нале́жите Христу̀, зна́чить вѝ - наща́дки Авраа̀ма і згідно з обіця̀нкою - спадкоє̀мці.

Нотатки до глави

Вірш 1 - Павло дорікає їм не в нестачі розуму, а в нездатності або небажанні зрозуміти ситуацію. – «дуже жѝво зобра̀жений» - тобто, реалістично.

Вірш 16 - Заповіт було складено Богом на ім'я Ісуса Христа.

Вірш 24 - «вихователем» №3807 (παιδαγωγός) наставник, вихователь, чоловік-няня, дітоповодир (приставлений до дитини слуга, який проводжав її до школи і назад і стежив за її поведінкою). У грецьких і римських сім'ях був такий раб, якому доручали турботу про хлопчика віком від 6 до 16 років. Раб цей стежив за поведінкою хлопчика і супроводжував його в домі і поза домом; наприклад, проводжав до школи.

Вірш 27 - Сам Ісус Христос став нашим одягом, одягом праведності. «Від Нього походите і ви через Христа Ісуса, Який став для нас мудрістю від Бога, праведністю, освяченням і визволенням через викуп» 1Кор.1:30.

Вірш 29 - 1Кор.12:13-14.

Поділитися уривком

Telegram Facebook Viber
Ваша бібліотека Збережені уривки

Ви ще нічого не зберегли.