Застере́ження проти захо́плення вче́нням юдаїзму
Наоста̀нок, братѝ мої́, раді̀йте в Го́споді! Писа̀ти вам те ж са̀ме мені не ва̀жко, а ва̀м воно послу́жить для утвѐрдження.
Стережі́ться псі̀в, стережі́ться злих працівникі̀в, стережі́ться обрі̀зання,
бо обрі̀занням є мѝ - ті̀, які слу̀жать Духу Бо̀га, хва̀ляться Христо́м Ісу̀сом і не на ті̀ло наді̀ються,
хоча я̀ маю підста̀ву наді́ятись і на ті̀ло. Якщо хтось і̀нший вважа́є, що мо̀же наді́ятись на ті̀ло, то я̀ набагато бі̀льше:
обрі̀заний на во́сьмий день, з роду Ізра̀їля, з пле́мені Веніамі̀на, єврей з єврѐїв, щодо Зако̀ну - фарисѐй;
щодо завзя̀тості - переслі́дувач Цѐркви, щодо пра́ведності за Зако̀ном - був бездога̀нний.
Але тѐ, що для ме́не було́ здобу̀тками, заради Христа̀ я порахува́в за втра̀ту.
Та й взагалі́ всѐ вважа́ю втра̀тою через перева̀гу пізна̀ння Христа́ Ісу̀са, мого́ Го̀спода, зара́ди Яко̀го я все втра̀тив, і всѐ вважа́ю за сміття̀, щоб здобу́ти Христа̀.
і знайти́сь в Ньо̀му, ма́ючи не вла̀сну пра́ведність, яка похо́дить від Зако̀ну, але ту̀, що похо́дить через віру в Христа̀, пра̀ведність від Бо̀га, яка осно́вана на ві̀рі;
щоб пізна̀ти Його̀, і силу Його воскресі̀ння, і співу́часть в Його стражда̀ннях, уподі́бнюючись Його смѐрті,
чи не досягну̀ я воскресі́ння з мѐртвих.
Павло заклика́є наслі́дувати його в прагненні досяга́ти духовної
досконалості
Я не кажу̀, що я вже здобу̀в чи вже досягну̀в доскона̀лості, але доклада́ю зусѝль, чи не досягну́ я того̀, заради чо̀го і досягну̀в мене́ Христос Ісу̀с.
Братѝ, я не вважа̀ю себе́ тѝм, хто досягну̀в, а тільки забува́ючи тѐ, що поза̀ду, і пряму́ючи до то̀го, що попѐреду,
біжу́ до метѝ, за нагоро̀дою небе́сного Божого поклѝкання в Христі́ Ісу̀сі.
Тому̀ ко̀жен, хто доскона̀лий, ду̀маймо та̀к; а якщо вѝ про щось ду́маєте іна̀кше, то й цѐ Бог вам відкрѝє.
Одна̀к, чого́ ми досяглѝ, того́ й повинні дотрѝмуватись.
Наслі̀дуйте, братѝ, мі̀й при́клад і диві́ться на тѝх, хто пово́диться за зразко̀м, який ма́єте в на̀с.
Бо бага̀то хто, про яких я часто говорѝв вам, а за́раз навіть зі сльоза̀ми кажу́, пово̀дяться як ворогѝ Христо́вого хреста̀.
Ї́хній кінѐць - знѝщення, ї́хній бо̀г - живі̀т, і сла̀ва ї́хня - у ї́хній ганьбі̀; вонѝ ду́мають про земнѐ.
А на̀ше громадя̀нство - на нѐбі, зві́дки ми й чека́ємо Спасѝтеля, Го́спода Ісуса Христа̀,
Якѝй наше прини́жене ті̀ло перетво́рить та̀к, що воно̀ бу́де схо́жим на Його̀ сла́вне ті̀ло, завдяки́ Його ді̀ї, яко̀ю Він може підкори́ти Собі́ всѐ.