Послання до Филип’ян

Ставтесь один до о̀дного за при́кладом Ісуса Христа

1 Тому̀, оскі́льки є пе́вна настано̀ва в Христі́, оскі́льки є пе́вна поті́ха любо̀ві, оскі́льки є пе́вна спі́льність ду̀ха, оскі́льки є пе́вне співчуття̀ і чу̀йність,

2 то зробі́ть мою́ радість по̀вною: Дотрѝмуйтесь одніє́ї ду̀мки, ма́ючи одну́ й ту са́му любо̀в, бу́дучи одноду̀шними, ду́маючи однѐ;

3 нічо̀го не ро́блячи зара́ди супѐрництва чи зара́ди пра́гнення до сла̀ви, але згі́дно зі скро́мним мѝсленням про се́бе, вважа̀ючи один о́дного вѝщим за се́бе;

4 піклу̀ючись ко̀жен не тільки про сѐбе, але кожен і про і̀нших.

5 Вѝ повинні ми́слити так са̀мо, як і Христос Ісу̀с.

6 Ві̀н, бу́дучи о̀бразом Бо̀га, не вважа́в за краді̀жку бути рі̀вним Бо̀гу;

7 одна̀к спусто̀шив Само́го Себе́, прийня́вши о́браз раба̀, ста́вши поді́бним до людѐй і за зо́внішнім вѝглядом ста́вши, як людѝна;

8 принѝзив Само́го Себѐ, бу́вши слухня̀ним навіть до смѐрті, прито́му смерті на хресті̀.

9 Тому̀ й Бог ви́соко підня̀в Його, і дав Йому ім'я̀, що вѝще за вся́ке ім'я̀,

10 щоб пе́ред і́менем Ісу̀са схили́лось кожне колі̀но тѝх, хто на нѐбі, на землі̀ і під землѐю,

11 і кожен язѝк відкри́то вѝзнав Ісуса Христа̀ Го̀сподом для сла́ви Бога Ба̀тька.

Здійснюйте своє спасіння зі страхом и тремтінням

12 Тому̀, мої́ улю̀блені, так як ви завждѝ проявля́ли слухня̀ність, не ті̀льки за моє́ї прису̀тності, але набагато бі̀льше за̀раз під час моє́ї відсу̀тності, то зі страхо̀м і тремті̀нням зді́йснюйте своє́ спасі̀ння,

13 тому́ що Бо̀г наро́джує в вас і бажа̀ння, і ді̀ї, завдяки́ Його прихи́льному ста̀вленню.

14 Всѐ робі́ть без ска̀рг і суперѐчок,

15 щоб ва̀м бути бездога̀нними й чѝстими ді́тьми Бо̀га, незаплямо̀ваними серед зіпсо̀ваного й розбѐщеного поколі̀ння, серед якого ви ся̀єте, немов світѝла у сві́ті,

16 трима̀ючись Сло́ва життя̀, для моє́ї похвалѝ в день Христа̀, що я̀ не дарѐмно бі̀г і не дарѐмно тяжко трудѝвся.

17 Але́ навіть якщо я і стаю̀ же́ртвою вилива̀ння на жѐртву та служі́ння вашої ві̀ри, то я раді̀ю і поділя́ю ра̀дість ра́зом з усіма́ ва̀ми.

18 Про це самѐ і вѝ раді̀йте і поділя̀йте радість ра́зом зі мно̀ю.

Павло має на́мір послати Тимофія і Епафродита, щоб вони подбали про филип'ян

19 Я ж сподіва̀юсь в Го́споді Ісу̀сі скоро посла́ти до вас Тимофі̀я, щоб і я̀, дізна́вшись про ваші обста̀вини, зраді̀в ду̀хом.

20 Адже́ я не ма̀ю ніко́го рі́вного за ві̀дданістю, хто б сумлі́нно подба̀в про вас,

21 бо всі̀ шука́ють свого̀, а не того̀, що нале́жить Ісусу Христу̀.

22 А його̀ ві́рність вам відо̀ма, бо ві̀н, як син ба̀тькові, служѝв зі мною в поши́ренні Радісної Зві̀стки.

23 Тому̀ я сподіва́юсь посла̀ти його одра̀зу ж, тільки-но дізна̀юсь, як спра́ви зі мно̀ю.

24 І я переко̀наний в Го́споді, що й са̀м скоро прийду̀ до вас.

25 Одна̀к я ви́знав за необхі̀дне посла̀ти до вас Епафродѝта, мого́ бра̀та, співпрацівника̀ й това́риша по слу̀жбі, а вашого посланця̀ й служѝтеля для мої́х потрѐб,

26 бо ві̀н сильно сумува̀в за всіма́ ва̀ми і сильно хвилюва̀вся через тѐ, що до ва̀с дійшла́ чу́тка про його хворо̀бу.

27 Бо ві̀н справді захворі̀в і був близьки́й до смѐрті; але Бо̀г помѝлував його, і не тільки його̀, а й менѐ, щоб не дода́вся мені́ сму̀ток до сму̀тку.

28 Тому̀ я скорі́ше посла̀в його, щоб, поба́чивши його зно̀ву, ви зраді̀ли, і я ме́нше сумува̀в.

29 Тому́ приймі̀ть його в Го́споді з усіє́ю ра̀дістю, і такѝх ви́соко ціну̀йте,

30 бо він через Христову спра̀ву був близьки́й до смѐрті, ризику́ючи життя̀м заради то̀го, щоб запо́внити неста́чу вашого служі̀ння для мѐне.