Промова диякона Степана перед Верховним Судо́м.
Авраам
Тоді первосвяще́ник сказа̀в: Чи це та̀к?
Але Степан сказа̀в: Чолові́ки-братѝ і батькѝ, послу̀хайте! Бог сла̀ви з'яви́вся нашому батькові Авраа̀му, який прожива́в у Месопота̀мії перед тѝм, як він пересели́вся в Хара̀н,
і сказа̀в йому: Вѝйди зі своє́ї землі̀ і зі своєї родѝни, і піди́ в зѐмлю, яку Я вкажу̀ тобі́.
Тоді він, ви́йшовши з халдейської землі̀, посели́вся в Хара̀ні. А зві̀дти, після смерті його ба̀тька, Бог пересели́в його в цю зѐмлю, в якій ви зараз живетѐ.
І не да̀в Він йому на ній спа̀дщини ні на стопу́ ногѝ, а пообіця́в да̀ти її у володі́ння йому̀ і його наща̀дкам після ньо́го, коли він був ще безді̀тним.
І сказа̀в йому Бог, що його наща̀дки бу́дуть переселе́нцями в чужі́й землі̀ і їх перетво́рять на рабі̀в і бу́дуть гноби́ти чоти́риста ро̀ків.
Але Я̀, - сказа́в Бо̀г, - вчиню́ су̀д над наро̀дом, в якого вони бу́дуть в ра̀бстві. А після то̀го вони вѝйдуть і бу́дуть служѝти Мені́ на цьо́му мі̀сці.
І Він дав йому заповіт обрі̀зання. Після цьо̀го він народи́в Ісаа̀ка і обрі́зав його на во́сьмий дѐнь. А Ісаак народи́в Я̀кова, а Яків - двана́дцять патріа̀рхів.
Йосип
Патріа̀рхи, поза́здривши Йо̀сипу, продали́ його до Єгѝпту. Але Бо̀г був з нѝм
і ви́зволив його від усіх його скорбо̀т, і дав йому прихѝльність і му̀дрість перед фарао̀ном, єги́петським царѐм, і він поста́вив його прави́телем над Єгѝптом і над усім свої́м до̀мом.
І прийшо́в го̀лод і вели́ке лѝхо на всю єги́петську і ханаа́нську зѐмлю, і наші батькѝ не знахо́дили ї̀жі.
Я̀ків же, почу̀вши, що є хліб в Єгѝпті, послав туди спочатку наших батькі̀в.
А коли вони прийшли́ вдру̀ге, Йосип відкрѝвся свої́м брата́м, і фарао̀ну ста́ла відо́ма сім'я Йо̀сипа.
Йосип, посла̀вши, покли́кав свого́ батька Я̀кова і всю свою́ родѝну, всього́ сімдеся́т п'ять чолові̀к.
Яків перейшо́в до Єгѝпту, і поме́р са̀м і наші батькѝ.
І перенесли́ їх до Сихѐма й покла́ли в гробнѝці, яку Авраам купи́в у сині́в Емо̀ра, батька Сихѐма, заплати́вши їм срі̀блом.
Мойсей
А по мірі того̀, як наближа́вся час викона́ння обіця̀нки, про яку Бог покля́вся Авраа̀му, народ вѝріс і розмно̀жився в Єгипті,
аж до́ки не з'яви́вся і̀нший цар, який не зна̀в Йосипа.
Цѐй, застосо́вуючи хѝтрість проти нашого ро̀ду, гнобѝв наших батькі́в, зму́шуючи їх викида́ти свої́х немовля̀т, щоб вони не залиша́лись живѝми.
В цей час народи́вся Мойсѐй, і був він прекра̀сний для Бо̀га. Три мі̀сяці він годува́вся в домі свого́ ба̀тька.
А коли його підкѝнули, підібра́ла його дочка́ фарао̀на і вѝховала його собі́, як сѝна.
І на̀вчений був Мойсей всієї єги́петської му̀дрості, і був сильний в слова̀х і діла̀х.
А коли йому ви́повнилось со́рок ро̀ків, прийшло́ йому на сѐрце відві́дати свої́х браті̀в, сині́в Ізра̀їля.
І, поба́чивши, як одного́ з них крѝвдять, вступѝвся і помстѝвся за скри́вдженого, вби́вши єгиптя̀нина.
І він ду̀мав, що його брати́ зрозумі̀ють, що Бо̀г його руко̀ю дає́ їм спасі̀ння. Але вони не зрозумі̀ли.
Наступного дня̀, коли де́які з них бѝлись, він з'явѝвся і намагався їх помирѝти, сказа̀вши: Чолові̀ки, ви ж братѝ! Навіщо обража̀єте один о́дного?
Але то̀й, хто обража̀в близько́го, відштовхну̀в його, сказа̀вши: Хто̀ тебе́ поста́вив нача̀льником і суддѐю над на̀ми?
Чи не хочеш ти вби́ти і менѐ, як вчора вбив єгиптя̀нина?
Через ці слова́ Мойсей вті̀к і став чужѝнцем в землі́ Мадіа̀м, де народи́лись від нього два синѝ.
Після то̀го, як йому ви́повнилось со́рок ро̀ків, з'яви́вся йому в пусте́лі гори́ Сина̀й Господній А̀нгел в по́лум'ї пала́ючого терно́вого куща̀.
А, поба̀чивши, Мойсей дивува̀вся цьому́ я̀вищу. Коли ж він підхо́див, щоб розгля̀нути, пролуна́в до ньо́го Господній го̀лос:
Я̀ - Бог твої́х батькі̀в, Бог Авраама, Бог Ісаака і Бог Якова! Мойсей затремті̀в і не нава́жувався подивѝтись.
І сказа̀в йому Господь: Зніми взуття̀ зі свої́х ніг, бо мі̀сце, на якому ти стої̀ш, - свята̀ земля́.
Подивѝвшись, Я побачив гно́блення Мого́ наро̀ду в Єгипті, і почув його сто̀гін, і зійшо́в вѝзволити його. А тепе́р ідѝ, Я пошлю́ тебе́ до Єгѝпту.
Цього́ Мойсѐя, якого вони відкѝнули, сказа̀вши: Хто̀ тебе́ поста́вив нача̀льником і суддѐю? - його Бог посла́в нача̀льником і визволѝтелем рукою А̀нгела, що з'яви́вся йому в терно́вому кущі̀.
Цѐй вѝвів їх, ро́блячи чудеса̀ й чудодійні зна̀ки в єги́петській землі̀, в Черво́ному мо̀рі і в пустѐлі про́тягом сорока́ ро̀ків.
Цѐ той Мойсѐй, який сказа̀в сина́м Ізра́їля: «Проро̀ка підні́ме вам Бо̀г з ваших браті̀в, як менѐ».
Бунт Ізраїлю проти Бога в пустелі
Це то̀й, який був на зібра́нні в пусте́лі ра́зом з А̀нгелом, який говори́в йому на горі́ Сина̀й, і з нашими батька̀ми, і який прийня́в живі́ слова̀, щоб переда́ти на̀м,
якому наші батькѝ не захотіли бути слухня̀ними, але відштовхну̀ли його і поверну́лися свої́ми серця́ми до Єгѝпту,
сказа́вши Ааро̀ну: Зроби́ нам богі̀в, які би йшлѝ перед нами; бо з цим Мойсѐєм, який вивів нас з єги́петської землі̀, не зна̀ємо, що ста̀лось.
І зроби́ли вони в ті дні бика̀, і принесли́ жѐртву ідолу, і веселѝлись перед ді́лом свої́х ру̀к.
Бог же відверну̀вся від них і залиши́в їх служи́ти небесному во̀їнству, як напи́сано в книзі проро̀ків: «Доме Ізра̀їлю! Хіба ви прино́сили Мені́ зако́лених тварѝн і жѐртви впродо́вж сорока́ ро̀ків у пусте́лі?
Ви прийняли́ наме́т Мо̀лоха і зірку вашого бога Ремфа̀на, і зобра̀ження, які ви зробѝли, щоб поклоня̀тись їм, і Я переселю́ вас аж за Вавило̀н».
Наме́т сві̀дчення був у наших батьків у пустѐлі, як наказа́в Той, хто говорѝв Мойсею зроби́ти його за зразко̀м, який він поба̀чив.
Успадкува̀вши його, наші батьки́ ра́зом з Ісу̀сом вне́сли у володі́ння наро̀дів, яких Бог прогна̀в від обличчя наших батькі̀в. І та̀к він бу́в до днів Давѝда.
Цѐй знайшо́в прихѝльність перед Бо̀гом і попросѝв, щоб влаштува́ти житло̀ Богу Я̀кова.
Одна́к Соломо̀н побудува́в Йому ді̀м.
Але Всевѝшній не в рукотво̀рних храмах живѐ, як гово́рить проро̀к:
«Нѐбо - Мій престо̀л, і земля̀ - підні́жжя Мої́х ні̀г. Якѝй дім ви Мені́ збуду̀єте, гово́рить Господь, або яке мі̀сце для Мого́ відпочѝнку?
Хіба не Моя̀ рука створи́ла все цѐ?»
Степан викриває начальників і старійшин Ізраїлю
Впѐрті, з необрі́заним сѐрцем і ву̀хами! Ви завждѝ чи́ните о́пір Святому Ду̀ху; як ваші батькѝ, так і вѝ!
Кого́ з проро̀ків не переслі́дували ваші батькѝ? Вони вби́ли тѝх, хто пророкува́в про прихі́д Пра̀ведника, Якого зра̀дниками і вбѝвцями стали тепе́р вѝ, -
вѝ, які отри́мали Зако̀н через розпоря́дження А̀нгелів і не збереглѝ.
Му́ченицька смерть Степана
І, чу̀ючи це, вони розрива́лися свої́ми серця̀ми від гні̀ву і скрегота́ли на ньо́го зуба̀ми.
А Степа̀н, бу́дучи напо́внений Святи́м Ду̀хом, і, вдивля́ючись в нѐбо, побачив Божу сла̀ву і Ісу̀са, що стоя́в право́руч біля Бо̀га,
і сказа̀в: Ось, я бачу відкри́те нѐбо і Лю́дського Сѝна, що стої́ть право́руч біля Бо̀га!
Але вони, закрича́вши гучни́м го̀лосом, затули́ли свої́ ву̀ха і однодушно кѝнулись на ньо́го.
І, ви́гнавши його з мі̀ста, вони почали́ побива́ти його камі̀нням. А сві̀дки покла́ли свій о̀дяг біля ніг юнака̀, якого зва́ли Са̀влом.
І побива́ли камі̀нням Степа́на, який молѝвся і говорѝв: Го́споди Ісу̀се! Приймѝ мій ду̀х!
І, вста́вши на колі̀на, він кри́кнув гучни́м го̀лосом: Го̀споди! Не зараху̀й їм цього́ гріха̀! І, сказа̀вши це, він помѐр.