Брехня Ананії і Сапфіри та їхня смерть
А один чолові̀к на ім'я́ Ана̀нія зі своє́ю дружиною Сапфі̀рою, прода́в має̀ток
і прихова̀в частину від ціни́, з ві́дома і своє́ї дружѝни, а якусь частѝну прині́с і покла́в до ніг апо̀столів.
Але Петро сказа̀в: Ананію! Чому́ ти дозво́лив сатані̀ напо́внити твоє́ серце ду̀мкою збреха̀ти Святому Ду̀ху і прихова̀ти части́ну від ціни́ землі̀?
Хіба тѐ, чим ти володі̀в, не твоє̀ було́, і про̀дане хіба не залиша́лось в твоє́му розпоря̀дженні? Для чо́го ти дав цьому мі̀сце в своє́му сѐрці? Ти збреха́в не тільки лю̀дям, але тако́ж і Бо̀гу!
Чу́ючи ці слова̀, Ананія впа̀в і помѐр. І сильний стра̀х напа́в на всі̀х, хто чу̀в це.
І юнаки́, вста̀вши, обгорну́ли його полотно̀м і, вѝнісши, похова̀ли.
І ста̀лося, години через трѝ після цьо́го, прийшла́ тако́ж і його дружѝна, не зна́ючи про те, що тра̀пилось.
І Петро запита̀в її: Скажѝ мені́, чи за сті̀льки ви продали́ зѐмлю? Вона сказа̀ла: Так, за сті́льки.
А Петро сказа̀в їй: Що̀ це ви змо́вилися спокусѝти Госпо́днього Ду̀ха? Ось, вхо́дять у двері ті, які похова́ли твого чолові̀ка. Вони і тебѐ вѝнесуть.
І в ту ж мѝть вона впа́ла до його ні̀г і помѐрла. І юнаки́, увійшо̀вши, знайшли́ її мѐртвою і, вѝнісши, похова́ли біля її чолові̀ка.
І сильний стра̀х напа́в на всю цѐркву і на всіх, хто чу̀в це.
Апостолами чинилось багато чудесних знаків і чудес
А руками апо̀столів роби́лось в народі багато чудодійних зна̀ків і чудѐс. І всі однодушно перебува̀ли в Соломоновій галерѐї з коло́нами.
Зі сторо̀нніх же ніхто не нава́жувався приєдна̀тись до них, а народ прославля̀в їх.
А віря̀н все більше і бі̀льше приє́днувалось до Го̀спода, вели́ка кі́лькість чолові̀ків і жіно̀к,
так що хворих вино́сили навіть на ву̀лиці і кла́ли на носѝлках і лі̀жках, щоб, коли прохо́див Петро̀, хоча б його ті̀нь покри́ла кого́сь із нѝх.
Схо́дилась тако́ж вели́ка кі́лькість людѐй з навко́лишніх міст Єрусалѝма, несучи́ хво̀рих і му́чених нечистими ду̀хами, і всі вони були́ зці̀лювані.
Арешт і чудесне визволення апостолів
Тоді первосвящѐник і з ним всі̀, що нале́жали до місце́вої се́кти садукѐїв, повста̀вши, напо́внилися за̀здрістю,
і накла́ли ру̀ки на апо́столів, і посади́ли їх у грома́дську в'язнѝцю.
Але Господній А̀нгел вночі́ відкри́в двері в'язнѝці і, вѝвівши їх, сказа̀в:
Йді̀ть і, ста̀вши, продо́вжуйте говорѝти в храмі народу всі слова́ цього́ життя̀.
І вони, послу̀хавшись, увійшли́ рано вра́нці в хра̀м і почали́ навча̀ти. А первосвящѐник і ті̀, які були́ з нѝм, прийшо̀вши, скли́кали Верховний Су̀д і всю раду старі̀йшин сині́в Ізра̀їля і посла́ли до в'язнѝці привести́ апо̀столів.
Але слу̀ги, прийшо̀вши, не знайшлѝ їх у в'язни́ці і, поверну̀вшись, доповілѝ
ка̀жучи: В'язнѝцю ми знайшли́ дуже надійно зачѝненою і охоро̀ну, що стоя́ла біля дверѐй. Але, відкрѝвши, ми всере́дині ніко́го не знайшлѝ.
Коли ж почу̀ли ці слова̀ начальник охорони хра̀му і первосвящѐники, то були́ здиво̀вані про них, що̀ ж це могло ста̀тись.
А хтось прийшо́в і повідо̀мив їм: Ось, чолові̀ки, яких ви посади́ли до в'язнѝці, стоя́ть в хра̀мі і навча́ють наро̀д.
Свідоцтво апостолів в Верховному Суді
Тоді начальник охоро̀ни, пішовши зі слу̀гами, привів їх без приму̀шування, бо вони боялись наро̀ду, щоб не поби́ли їх камі̀нням.
А приві̀вши, поставили їх у Верховному Суді̀. І первосвященик запита̀в їх, ка̀жучи:
Хіба ми не наказа̀ли вам дуже суво̀ро, не навча̀ти про це Ім'я̀? І ось, ви напо́внили Єрусалѝм свої́м вчѐнням і хо́чете навестѝ на нас кров цієї Людѝни!
А Петро і апостоли у ві́дповідь сказа̀ли: Бо̀гу треба підкоря́тись бі̀льше, ніж лю̀дям.
Бог наших батькі̀в воскреси́в Ісу̀са, Якого ви вбѝли, пові́сивши на дѐреві.
Його підня̀в Бог Своє́ю правою руко̀ю в Нача̀льника і Спасѝтеля, щоб дати Ізраїлю покая̀ння і проще́ння гріхі̀в.
І сві̀дки цих подій мѝ і Святий Ду̀х, Якого Бог дав тѝм, хто підкоря̀ється Йому.
А, почу̀вши це, вони розрива́лися від гні̀ву і хотіли вбѝти їх.
Мудра порада Гамалиїла. Визволення апостолів
Тоді встав у Верховному Суді́ один фарисѐй на ім'я́ Гамалії̀л, вчитель Зако̀ну, шанований всім наро̀дом, і наказа̀в ви́вести апостолів на короткий ча̀с,
а їм сказа̀в: Ізраїльські чолові̀ки! Остеріга̀йтесь того́, що̀ ви збира́єтесь зробѝти з цими людьмѝ!
Адже́ незадо́вго перед цѝм з'явився Фѐвда, видаючи́ себе́ за ко́гось велѝкого, і до ньо́го приста́ло близько чотирьохсо́т людѐй. Але він був убѝтий, і всі̀, хто слу̀хався його, розсі̀ялись і знѝкли.
Після ньо̀го в дні перѐпису з'явився Юда галілѐянин і потягну́в за собою на́товп людѐй. Але і ві̀н загинув, і всі̀, хто слу̀хався його, розбі̀глись.
І тепѐр, кажу̀ вам, відста̀ньте від цих людѐй і залѝште їх. Бо якщо ця заті̀я і ця спра̀ва від людѐй, то вона зруйну̀ється,
а якщо від Бо̀га, то ви не змо̀жете їх злама̀ти. Стережі̀ться, щоб вам не ви́явитись і богопротѝвниками! І вони послу̀хались його.
І, покли́кавши апо̀столів і побѝвши їх, вони наказа̀ли їм не говорѝти про ім'я́ Ісу̀са і відпустѝли їх.
Одна́к вони йшлѝ з Верховного Су́ду, раді̀ючи, що за ім'я́ Го́спода Ісу̀са удосто́їлись прийня́ти ганьбу̀!
Вони щодня̀ в хра̀мі і по дома̀х не припиня́ли навча̀ти і проголо́шувати Радісну Зві̀стку про Ісуса Христа̀.