Петро зцілює кульгавого біля воріт храму
Петро та Іван підніма́лись до хра̀му о дев'ятій годѝні, годині молѝтви (тобто о 3-ій годині дня).
І там був один чолові̀к, кульга̀вий від утро́би ма̀тері. Його прино̀сили щодня̀ і садови́ли біля воріт хра̀му, що назива́лись Прекра̀сними, проси́ти мѝлостиню у тѝх, хто вхо́див до хра̀му.
Він, поба̀чивши, що Петро та Іван збира́ються увійти́ до хра̀му, став просѝти, щоб вони дали́ мѝлостиню.
А Петро з Іваном, вдивля̀ючись в ньо́го, сказа̀в: Подивѝсь на нас!
І він уважно дивѝвся на них, очі́куючи щось отрѝмати від них.
Тоді Петро сказа̀в: Срі́бла і зо́лота у ме́не нема̀є; а що ма̀ю, те даю̀ тобі́: В ім'я́ Ісуса Христа Назаря̀нина вста̀нь і ходѝ!
І, схопи́вши його за праву ру̀ку, він підня̀в його. І тієї ж мѝті зміцни́лись його сту̀пні і гомі́лковосто́пні сугло̀би,
і він, підско̀чивши, вста̀в і почав ходѝти, і увійшо́в з ними до хра̀му, хо̀дячи і скачучѝ, і хва́лячи Бо̀га!
І весь наро̀д ба̀чив його, як він ходѝв і хвали́в Бо̀га.
І впізнава̀ли його, що це то̀й, який сиді́в біля Прекра́сних ворі́т хра̀му заради мѝлостині; і перепо́внилися здивува̀нням та захо̀пленням від то́го, що ста̀лося з ним!
А оскі́льки зці́лений кульга́вий не відхо̀див від Петра та Івана, то весь наро̀д збігся до них в галерѐю з коло́нами, що назива́ється Соломо̀новою, диву̀ючись!
Петро проповідує в храмі
Тоді, поба̀чивши це, Петро відпові̀в народу: Ізраїльські чолові̀ки! Що ви диву̀єтесь цьому́ і чому́ зосере́джено дѝвитесь на нас, ніби ми власною сѝлою чи богошанува̀нням зроби́ли тѐ, що він хо̀дить?
Бог Авраама, Бог Ісаака і Бог Якова, Бог наших батькі̀в, просла́вив Свого́ Сина Ісу̀са, Якого ви вѝдали і від Якого відреклѝсь перед обличчям Піла̀та, коли він ви́рішив вѝзволити Його.
Але ви відреклѝсь від Свято̀го і Пра̀ведного і попроси́ли відпустѝти вам людину-вбѝвцю,
а Родонача̀льника життя̀ вбѝли, Якого Бо̀г воскреси́в з мѐртвих, чого́ ми є сві̀дками!
І на підставі ві̀ри в Його ім'я̀, - ім'я̀ Його зміцнѝло цього́ чолові̀ка, якого ви ба̀чите і зна̀єте; і ві̀ра, яка від Ньо̀го, дала́ йому це доскона́ле здоро̀в'я перед усіма́ ва̀ми!
І тепер я зна̀ю, братѝ, що вѝ, як і ваші нача̀льники, зробѝли це через незнання̀.
Однак Бо̀г, як повідо̀мив заздалегі́дь устами всіх проро̀ків, що Христо̀с повинен постражда̀ти, - так і вѝконав.
Тому́ пока̀йтесь і поверні̀ться, щоб були́ стѐрті ваші гріхѝ,
щоб прийшли́ часи радісного оно̀влення, завдяки́ присутності Го̀спода, і щоб Він посла̀в заздалегі́дь призна̀ченого для вас Ісуса Христа̀,
Якого нѐбо повинно було́ прийня̀ти до часів відно̀влення всього̀, про що говори́в Бо̀г устами всіх Свої́х святих проро̀ків з да́вніх-давѐн.
Адже́ Мойсѐй сказа̀в батька́м: «Господь ваш Бо̀г підні́ме для вас Проро̀ка з ваших браті̀в, подібного до мѐне: Слу̀хайтесь Його в усьо̀му, що Він бу́де говорѝти вам.
І бу̀де, що кожна людѝна, яка не послу̀хається того́ Проро̀ка, бу́де вѝнищена з народу».
Прито́му і всі проро̀ки, почина́ючи від Самуї̀ла і пі̀сля ньо́го, всі̀, які говорѝли, вони тѐж повідо́мили про ці дні̀.
Вѝ - сини́ проро̀ків і запові̀ту, який Бо̀г встанови́в з вашими батька̀ми, ка́жучи Авраа̀му: «І через твого́ Наща̀дка благословля́ться всі племена́ землі̀».
Бо̀г, воскреси́вши Свого́ Сѝна, до вас пѐрших посла̀в Його, щоб благословѝти вас, відверта̀ючи кожного від його злих ді̀л.