На острові Мальта. Павла́ вкусила отруйна змія
А врятува̀вшись, ми дізна̀лися, що острів назива́ється Ма̀льта.
Інозѐмці прояви́ли до нас незвича́йну людинолю̀бність. Вонѝ, через безпере́рвний до̀щ і хо̀лод, розпали́ли вого̀нь і прийнялѝ всіх нас.
Коли ж Павло назбира́в де́яку кількість хмѝзу і покла́в у во̀гнище, тоді отруйна змія̀, вѝповзши від жа́ру, вчепи́лась йому в ру̀ку.
Інозѐмці, коли побачили змію̀, що висі́ла на його руці̀, говорѝли один до о́дного: Неодмі̀нно, цей чоловік - вбѝвця, раз йому̀, який врятува́вся від мо̀ря, Правосуддя не дозволя̀є жѝти.
Але він, струси́вши змію́ в вого̀нь, не зазна́в нія́кої шко̀ди.
І вони очі̀кували, що він розпу̀хне або рапто́во впаде́ мѐртвим. Але, довго очі̀куючи і ба̀чачи, що з ним нічо́го поганого не ста̀лось, вони поміня̀ли думку і стали говори́ти, що він бо̀г.
Павло зцілив батька начальника о́строва Мальта, Публія. Зцілення
решти хворих на острові
Неподалі́к від то́го мі̀сця були́ володіння нача̀льника цього́ о̀строва на ім'я́ Пу̀блія. Він прийня̀в нас і три дні̀ дружелю́бно проявля́в до нас гостѝнність.
А ба̀тько Публія лежа́в, стражда́ючи від жа̀ру і дизентері̀ї. Павло, ввійшо̀вши до ньо́го, помолѝвся і, покла́вши на нього ру̀ки, зцілѝв його.
Після цієї поді̀ї і і̀нші на острові, що мали хворо̀би, почали́ прихо̀дити і були́ зці̀лювані.
Вони тако́ж і багато поша̀ни проявѝли до нас, і при від'їзді забезпе́чили необхі̀дним.
Шлях від острова Мальта до Риму
А через три мі̀сяці ми відпливли́ на олександрі́йському кораблі̀ з зобра́женням сині́в Зѐвса, що зимува́в на о̀строві.
І, припли́вши до Сираку̀з, ми пробули́ там три дні̀.
Звідти, попли́вши обхідни́м шляхо̀м, ми прибули́ до Рѐгія. І оскі́льки через день подув півде́нний ві̀тер, наступного дня̀ ми прибули́ до Путео̀л,
де знайшли́ браті̀в, і вони вмо̀вили нас залишѝтись у них на сім дні̀в; і та̀к ми прийшли́ до Рѝма.
Дворічне перебування Павла́ в Римі. Павло скли́кав
найвпливо́віших юдеїв Рима
Місцеві братѝ, почу̀вши про нас, ви́йшли нам назу̀стріч до площі А̀ппія і Трьох Готѐлів. Поба̀чивши їх, Павло́ подя́кував Бо̀гу і підбадьо̀рився.
А коли ми прийшли́ до Рѝма, то нача́льник над со́тнею во̀їнів переда́в ув'я́знених воєнача̀льнику, а Павлу̀ дозво́лено жити окрѐмо з во̀їном, що його охороня̀в.
Через три дні̀ Павло скли́кав найзнатні́ших з юдѐїв. І коли вони зійшлѝсь, він говорѝв їм: Чолові́ки-братѝ! Не зроби́вши нічо́го проти наро̀ду або ба́тьківських звѝчаїв, я в кайда̀нах з Єрусалима ви́даний в ру́ки рѝмлян.
Вони, допита̀вши мене́, хотіли звільнѝти, бо не знайшли́ в мені́ жодної провѝни, достойної смѐрті.
Але оскі́льки юдеї заперѐчували, то я був зму́шений зверну́тись до кѐсаря, одна́к не для то́го, щоб звинува̀тити в чо́мусь мій наро̀д.
З цієї причи́ни я і поклѝкав вас, щоб поба̀читись і поговорѝти з вами, бо за надію Ізра̀їля обку́тий я ци́ми ланцюга̀ми.
А вони сказа̀ли йому: Ми ні листі̀в не отри́мували про те́бе з Юдеї, ні з тих браті̀в, що прихо́дять, ніхто не повідомля̀в про те́бе і не сказа́в чого́сь пога̀ного.
Одна́к ми вважа́ємо за доці̀льне почути від тѐбе, як ти мѝслиш; бо нам відо̀мо, що про це вче́ння скрі̀зь спереча́ються.
І, призна́чивши йому дѐнь, дуже бага̀то прийшло́ до ньо́го в готѐль. І він з ранку до вечора виклада́в їм вче́ння про Боже Ца̀рство, наво́дячи сві̀дчення і переко̀нуючи їх про Ісу̀са із Закону Мойсѐя та Проро̀ків.
І одні переко̀нувались його слова́ми, а інші не ві̀рили.
І, бу́дучи незго̀дними між собою, вони почали́ розхо̀дитись. Тоді Павло́ сказа́в їм одне сло̀во: Добре сказа́в Святи́й Ду̀х нашим батька̀м через пророка Іса̀ю,
ка̀жучи: «Йди до цьо́го наро̀ду і скажѝ: Слу́хом почу̀єте, і не зрозумі̀єте, і очи́ма будете дивѝтись, і не поба̀чите.
Бо огрубі̀ло сѐрце цих людей, і ву̀хами ледве чу̀ють, і свої́ очі заплю̀щили, щоб не побачити очѝма, і не почути ву̀хами, і не зрозуміти сѐрцем, і не наверну̀тись, щоб Я зцілѝв їх».
Тож нехай бу́де вам відо̀мо, що Боже спасі̀ння по́слано язѝчникам; вони й почу̀ють.
***(І коли він сказа̀в це, юдеї пішлѝ, багато спереча̀ючись між собою.)
І жив Павло ці́лих два ро̀ки в приватному орендо́ваному до̀мі і прийма́в усіх, хто прихо̀див до ньо́го,
пропові́дуючи Боже Ца̀рство і навча̀ючи про Го́спода Ісуса Христа̀ з усією смілѝвістю і без перешко̀д.