Юдеї звинувачують Павла́ перед правителем Фестом
А Фест, прибу́вши до о̀бласті, через три дні̀ ви́рушив з Кеса́рії до Єрусалѝма.
Первосвящѐники та найзнатні̀ші з юдеїв предста́вили йому ска̀ргу на Павла́ і вмовля̀ли його,
про́сячи про по́слугу проти Павла̀, щоб він ви́кликав його до Єрусалѝма; а са̀мі готува́ли за̀сідку, щоб убѝти його по доро́зі.
Тоді Фест відпові̀в, що Павло перебуває в Кеса́рії під охоро̀ною і що він са̀м збира́ється невдо́взі вѝрушити туди.
Тому̀, сказав він, хто з вас мо̀же, нехай пі́де ра́зом зі мно̀ю, і, якщо є щось непристо̀йне за цим чоловіком, нехай обвинува̀чують його.
А пробу́вши в них не більше восьми́ чи десяти́ дні̀в, він ви́рушив до Кеса̀рії, і наступного дня̀, сівши на суддівське мі̀сце, наказа́в привести́ Павла̀.
Коли він з'явѝвся, прийшли́ з Єрусалима юдѐї, обступѝли його, висува́ючи проти Павла́ багато тяжки́х звинува̀чень, яких вони не могли довестѝ,
в той ча̀с як Павло на свій захист говорѝв: Я не вчини́в нія́кого зло̀чину ні проти юдейського Зако̀ну, ні проти хра̀му, ні проти кѐсаря.
А Фест, бажаючи здобу́ти прихѝльність в юдеїв, сказа̀в Павлу́ у ві́дповідь: Чи хочеш піти до Єрусалѝма, щоб я та̀м суди́в тебе́ в цьо́му?
Павло вимагає суду перед кесарем
Але Павло сказа̀в: Я стою́ перед судо́м кѐсаря, де і слі̀д мені́ бути судѝмим. Юдеїв я нічѝм не обра́зив, як тѝ дуже добре зна̀єш.
Бо якщо я вѝнен і зроби́в щось, достойне смѐрті, то не відмовля̀юсь поме́рти; а якщо нічо́го тако́го нема̀є, в чо́му вони звинува̀чують мене́, то ніхто̀ не може вѝдати мене́ їм. Я звертаюсь до кѐсаря!
Тоді Фест, поговори́вши з ра̀дою, відпові̀в: Ти зверну́вся до кѐсаря, до ке́саря і вѝрушиш.
Правитель Фест викладає царю Іроду Агріппі-II-ому справу Павла́
Через де́кілька дні̀в до Кеса́рії прибули́ цар Агрі̀ппа і Вѐрніка, щоб привітати Фѐста.
І оскі́льки вони провели́ там багато дні̀в, то Фест ви́клав царю̀ справу Павла́, ка̀жучи: Тут є чоловік-в'я̀зень, зали́шений Феліксом,
на якого, під час мого́ перебування в Єрусалѝмі, юдейські первосвященики і старі́йшини предста́вили ска̀ргу, домага́ючись його засу̀дження.
Я відпові̀в їм, що у ри́млян не прѝйнято видава́ти будь-яку людину на смѐрть, перш ніж обвинува̀чуваний не зустрі́неться віч-на́-віч з обвинувача̀ми і не отри́має свободу захища̀тись проти звинува̀чення.
А коли вони прийшли сюдѝ, то без жодного відклада̀ння, наступного ж дня̀ я сів на суддівське мі̀сце і наказа́в привестѝ того чолові̀ка.
Обвинувачі̀, вста̀вши, не предста́вили проти ньо́го жодного з обвинува̀чень, які я передбача̀в.
Але вони мали з ним деякі суперѐчки про їхнє богошанува̀ння і про яко́гось поме́рлого Ісу̀са, про Якого Павло ствѐрджував, що Він живѝй.
Затрудня́ючись у ви́рішенні цього́ пита̀ння, я сказа̀в: Чи хоче він йти до Єрусалѝма і та̀м бути суди́мим в цьо́му?
Але оскі́льки Павло вимага̀в, щоб його залиши́ли на ро́згляд А̀вгуста, то я наказа́в охороняти його до тих пі̀р, як пошлю його до кѐсаря.
І Агріппа сказа̀в Фесту: Хотів би і я̀ послухати цього́ чолові̀ка. І він сказа̀в: Завтра ти послу̀хаєш його.
Правитель Фест представляє Павла́ царю́ Агриппі
А наступного дня̀, коли Агріппа і Ве́рніка прийшли́ з великою пѝшністю і ввійшли́ до за́ли су̀ду з нача́льниками над ти́сячами во̀їнів і найзнатні́шими людьми́ мі̀ста, за наказом Фѐста був приве́дений Павло̀.
І Фест ка̀же: Цар Агрі̀ппа і всі присутні з нами чолові̀ки! Ви ба̀чите того̀, проти яко̀го вся безліч юдѐїв проси́ла мене́ в Єрусалѝмі і ту̀т, кричачѝ, що він не повѝнен більше жѝти.
Але я вѝявив, що він не зроби́в нічо́го, достойного смѐрті. А оскі́льки він са̀м зверну́вся до А̀вгуста, я ви́рішив посла́ти його до ньо̀го.
Я не маю нічо́го достові̀рного написа́ти про ньо́го воло̀дареві; тому́ я привів його до ва̀с, і особливо до тѐбе, ца́рю Агрі̀ппо, щоб після розслі̀дування мені́ було́ що написа̀ти.
Адже́, мені́ здає̀ться, безглу̀здо посла̀ти в'язня і не вказа́ти звинува̀чень проти ньо́го.