Юдеї звинувачують Павла́ перед правителем Феліксом
Через п'ять дні̀в прийшов первосвященик Ана̀нія зі старі̀йшинами і з якимось оратором Терту̀ллом, які представили прави́телю звинува̀чення проти Павла́.
А коли його поклѝкали, Тертулл почав звинува̀чувати його, ка̀жучи: Завдяки́ тобі̀, ми маємо великий мѝр, і, завдяки́ твої́й турбо̀ті, зді́йснюються рефо̀рми на благо цього́ наро̀ду.
Ми завжди́ і всю́ди з усією вдя̀чністю визнає̀мо це, вельмишано́вний Фѐліксе.
Але, щоб більше не вто̀млювати тебе́, прошу́ тебе́ вѝслухати нас коротко, з власти́вою тобі́ доброзѝчливістю.
Вѝявивши, що цей чолові̀к – зара̀за для суспільства, підпа́лювач су̀тичок серед юдѐїв, що живуть по всьо́му сві̀ту, і ватажо́к назаря́нської сѐкти,
який навіть спро́бував оскверни́ти хра̀м, ми схопѝли його і хотіли суди́ти його за нашим Зако̀ном.
***(Але нача́льник над ти́сячею во̀їнів Лі̀сій, прийшо̀вши, з великим насѝльством забрав його з наших ру̀к, наказа́вши його обвинувача̀м йти до тѐбе.)
Ти можеш са̀м, допита̀вши його, дізна́тись від ньо̀го про все тѐ, в чо́му ми його звинува̀чуємо.
До цьо́го приєдна́лися і юдѐї, підтве́рджуючи, що це та̀к.
Павло виступає на свій захист перед правителем Феліксом
А Павло, коли прави́тель дав йому знак говорѝти, відпові̀в: Зна̀ючи, що багато ро́ків ти був суддѐю цього́ народу, я сміливі̀ше бу́ду говори́ти на свій за̀хист.
Ти можеш дізна̀тись, що мину́ло не більше двана́дцяти дні̀в, як я прийшов до Єрусали́ма для поклоні̀ння.
І ні в хра̀мі, ні в синаго̀гах, ні по мі̀сту вони не знахо́дили мене́ з кимось, щоб я спереча̀вся або спричиня́в ску́пчення наро̀ду,
і не можуть довести́ того̀, в чо́му за́раз мене́ звинува̀чують.
Але в то̀му зізнаю́сь тобі́, що згідно зі Шляхо̀м, який вони називають є̀рессю, я дійсно служу́ Богу наших батькі̀в, ві́рячи всьому́, напи́саному в Зако̀ні та Проро̀ках,
маючи наді̀ю на Бога, яку і са̀мі вони визнаю̀ть, що бу́де воскресі́ння мѐртвих, пра̀ведних і непра̀ведних.
Тому́ і са̀м я намага̀юсь завжди́ мати бездоганну со̀вість перед Бо̀гом і людьмѝ.
А через багато ро̀ків я прийшо̀в, щоб доста́вити моє́му народу мѝлостиню і прино̀шення.
Під час цьо̀го менѐ, що очи́стився в хра̀мі, знайшли не з на̀товпом і не з га̀ласом
де́які азі́йські юдѐї, яким слід було́ б стати перед тобо̀ю і звинува̀чувати мене́, якщо щось ма̀ють проти ме́не.
Або нехай ці са̀мі ска̀жуть, чи знайшли́ вони в мені́ якийсь зло̀чин, коли я стоя́в перед Верховним Судо̀м?
Хіба що тільки те одне сло̀во, яке я, стоячи́ серед нѝх, голосно вѝмовив: Відносно воскресі́ння мѐртвих я сьогодні судѝмий вами!
Правитель Фелікс залиши́в Павла́ у в'язниці в Кесарії на два роки.
Фелікса змінив Порцій Фест
Однак Фѐлікс, знаючи більш докла̀дно про цей Шля̀х, відкла̀в їхню справу, сказа̀вши: Я розгля́ну вашу спра̀ву, коли прибу́де нача́льник над ти́сячею во̀їнів Лі̀сій.
І він наказа̀в нача́льнику над со́тнею во̀їнів охороня̀ти Павла́, але нада́ти йому деяку свобо̀ду і не забороня́ти ніко́му з його близьки́х служѝти йому.
А через де́кілька дні̀в Фѐлікс, прийшо́вши зі своє́ю дружиною Друзіллою, юдѐйкою, покли́кав Павла̀ і слу̀хав його про віру в Христа̀.
І оскі́льки він говори́в про справедлѝвість, про самоконтро̀ль і про майбутній су̀д, то Фелікс зляка̀вся і відпові̀в: Зараз ідѝ, а коли в ме́не бу́де вільний ча̀с, я поклѝчу тебе́.
При цьо́му він очі̀кував, що Павло дасть йому гро̀шей, щоб він звільнѝв його, тому́ часто виклика̀в його і розмовля̀в з ним.
А коли мину́ло два ро̀ки, Фелікса зміни́в Порцій Фѐст. Бажаючи заслужи́ти прихѝльність юдѐїв, Фелікс залиши́в Павла́ в кайда̀нах.