Новий сучасний переклад

Книга Дії апостолів

Глава 22 з 28

Виділіть кілька слів або речення, щоб скопіювати, зберегти чи поділитися.

Павло звернувся до народу з промовою на свій захист

Чолові́ки-братѝ і батькѝ! Вѝслухайте тѐ, що я зараз скажу́ на свій за̀хист перед вами.

Почу̀вши ж, що він заговори́в до них єврейською мо̀вою, вони ще бі̀льше замо́вкли. Тоді він ка̀же:

Павло в минулому ревносний переслідувач християн

Я̀ - юдѐй, наро́джений в Кілікі́йському Та̀рсі, і вѝхований в цьо́му місті біля ніг Гамалії̀ла, в суворій то̀чності на́вчений ба́тьківському Зако̀ну, ревносний захисни́к Бо̀га, як і всі вѝ сьогодні.

Я переслі́дував навіть до смѐрті послідо́вників цього́ Шля̀ху, зв'я̀зуючи і віддаючи́ до в'язнѝць і чолові̀ків, і жіно̀к,

як засві́дчить про ме́не первосвящѐник і всі старі̀йшини, від яких і листѝ взявши до братів, що живуть в Дама̀ску, я йшов, щоб тих, хто там перебува̀в, привести́ в кайда́нах до Єрусалѝма для жорстоких торту̀р.

Коли ж я був в доро̀зі і близько по́лудня наближа́вся до Дама̀ска, раптом навко́ло мѐне зася́яло з неба яскраве сві̀тло.

Я впав на зѐмлю і почув го̀лос, що говорѝв до ме́не: Са̀вле, Са̀вле! Чому́ ти переслі̀дуєш Мене́?

А я відпові̀в: Хто̀ Ти, Го̀споди? Він сказа̀в мені́: Я Ісу̀с Назаря̀нин, Якого ти переслі̀дуєш.

Ті ж, що булѝ зі мною, бачили сві̀тло, однак го̀лосу Того́, Хто говорѝв до ме́не, вони не чу̀ли.

Тоді я сказа̀в: Го̀споди! Що мені́ робѝти? І Господь сказа̀в мені́: Вста̀нь і йди до Дама̀ска, і там бу́де ска̀зано тобі́ всѐ, що призна̀чено тобі́ роби́ти.

А оскі́льки від слави того́ світла я втратив зі̀р, то ті, що булѝ зі мною, повели́ мене́ за ру̀ку, і так я прийшо́в до Дама̀ска.

Ананія надає хре́щення Павлу́

І один чолові̀к на ім'я́ Ана̀нія, що шанував Бо̀га за Зако̀ном, маючи добре сві̀дчення від усіх юдеїв, що жили́ в Дама́ску,

прийшо̀в до ме́не і, підійшо̀вши, сказа̀в мені́: Брате Са̀вле, прозрі̀й! І тієї ж мѝті я поба̀чив його.

А він сказа̀в мені́: Бог наших батькі̀в заздалегі́дь ви́брав тебѐ, щоб ти пізнав Його во̀лю, побачив Пра̀ведника і почув го̀лос з Його уст,

бо ти бу́деш Йому сві̀дком перед усіма людьми́ про тѐ, що ти ба̀чив і чу̀в.

І тепер, чому́ ти відклада̀єш? Вста̀нь, прийми́ хрѐщення і змий свої́ гріхѝ, покли́кавши Його ім'я̀.

Павло про своє бачення в храмі

А коли я поверну́вся до Єрусалѝма і молився в хра̀мі, я втратив свідо̀мість

і поба̀чив Його, і Він сказа̀в мені́: Поспіша̀й і вѝйди швидше з Єрусалѝма, бо тут не прѝймуть твого́ сві̀дчення про Ме́не.

Я сказа̀в: Го̀споди! Адже́ їм відо̀мо, що я тих, хто ві̀рить в Те́бе, саджа́в у в'язнѝці і бив у синаго̀гах,

і коли пролива́лась кро̀в Твого́ свідка Стефа̀на, я теж стоя́в там по̀руч, схва́лював його вбѝвство і охороня́в одяг тих, хто його вбива̀в.

І Він сказа̀в мені́: Йдѝ, бо Я пошлю̀ тебе́ дале́ко до язѝчників.

Римське громадянство спасло Павла́ від побиття

До цьо́го сло̀ва вони слу̀хали його, а потім підняли́ крѝк, ка̀жучи: «Знѝщи такого з землі̀, бо він не повѝнен жити!

А по́ки вони крича̀ли, жбурля́ли о̀дяг і ки́дали по̀рох в повітря,

нача́льник над тисячею во̀їнів скома́ндував ввести́ Павла́ до фортѐці, наказа́вши бити його батого̀м, щоб допита̀ти, з якої причини вони так крича̀ли проти ньо́го.

Та коли його розтягну́ли рѐменями, Павло сказа̀в нача́льнику над со̀тнею, що стоя̀в: Хіба вам дозво̀лено бити батого́м римського громадя̀нина, та ще й до то́го ж без су̀ду?

Почу̀вши це, нача́льник над со́тнею пішо̀в і допові́в нача́льнику над тѝсячею воїнів, ка̀жучи: Дивѝсь, що̀ ти збира́єшся робѝти, адже́ цей чолові̀к - римський громадя̀нин!

Тоді нача́льник над ти́сячею во̀їнів, підійшо́вши, сказа̀в йому: Скажѝ мені́, ти римський громадя̀нин? І він сказа̀в: Так.

Нача́льник над ти́сячею во̀їнів відпові̀в: Я за великі гро̀ші придба́в це громадя̀нство. Павло ж сказа̀в: А я̀ ж, до ре́чі, і народѝвся громадя̀нином.

Тоді відразу ж відступѝли від ньо́го ті, хто збира́вся його катува̀ти. А нача́льник над ти́сячею во̀їнів, дізна̀вшись, що він римський громадя̀нин, зляка̀вся, що зв'яза̀в його.

Павлу́ позволено ви́ступити на свій захист перед Верховним Судо́м

А наступного дня̀, бажаючи достовірно дізна̀тись, в чому звинува̀чують його юдѐї, він звільни́в його від кайда̀нів і наказа́в зібратись первосвящѐникам і всьому́ Верховному Су̀ду, і, ви́вівши Павла̀, поставив його перед нѝми.

Нотатки до глави

Вірш 16 – Тут змивання гріхів відбувається не через водне хрещення, а внаслідок заклику імені Господа. Дії 2:21 «І буде: Кожен, хто покличе Господнє ім'я, – спасеться!» (Йоіля 2:32; Рим.10:16).

Поділитися уривком

Telegram Facebook Viber
Ваша бібліотека Збережені уривки

Ви ще нічого не зберегли.