Апостол Павло півтора року проповідує в місті Коринф
Після цьо̀го Павло, залиши́вши Афі̀ни, прийшо́в до Корѝнфа.
І, знайшо́вши там одного́ юдѐя на ім'я Акѝла, родом понті̀йця, що неда́вно прибу́в з Іта̀лії, і його дружину, Пріскі̀ллу, - бо Кла̀вдій наказа́в всім юдѐям поки́нути Рѝм, - прийшов до нѝх,
і, займа́ючись тим са́мим ремесло̀м, залиша̀вся в них і працюва̀в; бо їхнім ремесло̀м було́ ви́готовлення намѐтів.
А щосубо̀ти він розмовля́в в синаго̀зі і переко́нував юдѐїв та язѝчників.
Коли ж з Македонії прийшли́ Сѝла і Тимофі̀й, то Павло̀ повністю присвяти́в себе́ Сло̀ву, сві́дчачи юдѐям, що Ісу̀с є Христо̀с.
А оскі́льки вони чини́ли о̀пір і злосло̀вили, то ві̀н, обтруси́вши свій о̀дяг, сказа̀в їм: Ваша кро̀в - на вашій голові̀! Я - чистий. З цьо́го ча̀су я йду до язѝчників.
І, пішо̀вши звідти, він прийшо́в до до́му одного́ чолові̀ка на ім'я́ Тита Ю̀ста, що шанува́в Бо̀га, якого ді̀м межува́в з синаго̀гою.
І Крісп, начальник синаго̀ги, пові̀рив у Го́спода з усім свої́м до̀мом. І багато хто з корѝнфян, слу́хаючи Сло̀во, пові̀рили і прийняли́ хрѐщення.
А Господь вночі́ у виді̀нні сказа̀в Павлу́: Не бі̀йся, але говорѝ і не замовка̀й!
Бо Я з тобо̀ю, і ніхто не нападѐ на те́бе, щоб зроби́ти тобі зло̀, бо в Ме́не бага̀то людей в цьо́му мі̀сті!
І він залиша̀вся серед них рі̀к і шість мі̀сяців, навча́ючи їх Божому Сло̀ву.
Повстання юдеїв на Павла́
Але в той ча̀с, коли проко́нсулом в Ахаї був Галліо̀н, юдеї однодушно накѝнулись на Павла̀ і привели́ його до су̀ду,
ка̀жучи: Він переко́нує людѐй шанувати Бога всу́переч Зако̀ну!
Коли ж Павло хотів відкрити уста̀, Галліон сказа̀в юдеям: Юдѐї! Якби це була́ якась несправедлѝвість або зло̀чин, то я мав би причину вѝслухати вас.
Але коли йде супере́чка про вчѐння, імена̀ і про ваш Зако̀н, то розгляда́йте самі̀; я не маю на̀міру бути в цьо́му суддѐю!
І він прогна̀в їх з су̀ду.
А всі, схопи́вши Со̀сфена, начальника синаго̀ги, почали́ бѝти його перед судо̀м; але Галліо̀ну не було́ жо́дного ді̀ла до цьо́го.
Пове́рнення апостола Павла́ в Сирійську Антіо́хію
Павло, пробу́вши ще достатньо дні̀в, попроща́вся з брата̀ми і, обстригши го̀лову в Кенхрѐях, бо він мав на собі́ молито́вне зобов'я̀зання, відпли́в до Сѝрії, а з ним Пріскілла і Акила.
Прибу́вши до Єфѐса, він залиши́в їх та̀м, а сам ввійшо́в до синаго̀ги і розмовля́в з юдѐями.
Коли ж вони попроси́ли його побу́ти в них до̀вше, він не пого̀дився,
але попроща̀вся з ними, сказа̀вши: До ва̀с я поверну́ся зно̀ву, якщо захоче того́ Бо̀г. І він відплѝв з Єфе́са.
Припли́вши до Кеса̀рії, він підня́вся до Єрусалѝма, привіта́в цѐркву і спусти́вся до Антіо̀хії.
Третя (остання) місіонерська подорож апостола Павла́.
Аполлос
І, пробу́вши там де́який ча̀с, Павло вѝрушив звідти і прохо́див по поря́дку Галаті̀йську область і Фригі̀ю, утве́рджуючи всіх у̀чнів.
А один юдѐй на ім'я Аполло̀с, родом з Олександрі̀ї, чоловік красномо̀вний і сильний в Писа̀ннях, прийшо́в до Єфѐса.
Він був наста́влений в Господньому Шляху̀ і, пала́ючи ду̀хом, говорѝв і навча̀в про Го́спода пра̀вильно, зна́ючи тільки Іва́нове хрѐщення.
Він почав сміли́во говори́ти в синаго̀зі. Почу̀вши його, Акила і Пріскілла прийняли́ його до сѐбе і докла́дно ви́клали йому Божий Шля̀х.
А коли він захоті́в йти до Аха̀ї, то брати́ написа̀ли до тих у́чнів, переко́нуючи їх прийня̀ти його. Він, прибу̀вши туди, багато сприя́в благода̀ттю тим, хто пові̀рили,
бо він сѝльно рішу́че заперѐчував юде́ям прилю̀дно, дово́дячи Писа̀ннями, що Ісу̀с є Христо̀с.