Цар Ірод на догоду юдеям вбив апостола Якова і ки́нув до в'язни́ці
апостола Петра́
А в той час цар І̀род підня́в ру̀ки, щоб зроби́ти зло̀ де́яким з тих, хто нале́жить до цѐркви,
і вбив мече́м Я̀кова, бра́та Іва̀на.
А поба̀чивши, що це приє̀мно юдеям, він потім схопи́в ще й Петра̀, - а тоді були́ дні Опрі̀сноків.
І, схопѝвши його, посади́в до в'язнѝці і переда́в чотирьо́м четві́ркам во̀їнів охороня̀ти його, плану̀ючи після Па̀схи ви́вести його до наро̀ду.
Чудесне визволення Ангелом апостола Петра з в'язниці
О́тже, Петра́ охороня́ли у в'язнѝці, а цѐрква тим ча̀сом га́ряче моли́лась Бо̀гу за ньо́го.
Коли ж Ірод збира́вся вѝвести його, тієї но́чі Петро спав між двома во̀їнами, ску́тий двома ланцюга̀ми, і охорона біля дверѐй охороня́ла в'язнѝцю.
І ось, рапто́во з'яви́вся перед ним Господній А̀нгел, і у в’язниці зася́яло сві̀тло. Ангел, штовхну́вши Петра́ в бі̀к, розбудѝв його, ка̀жучи: Скорі́ше встава̀й! І ланцюгѝ впа̀ли з його рук.
І сказа̀в йому А̀нгел: Підпережѝсь і взу̀йся. Він так і зробѝв. Потім ка̀же йому: Одягни́ свій о̀дяг і йди за мно̀ю.
Петро вѝйшов і пішо̀в за ним, не зна̀ючи, що те, що ро́бить А̀нгел, відбува́ється наспра̀вді. А ві̀н думав, що бачить виді̀ння.
І пройшо́вши першу і другу охоро̀ну, вони прийшли́ до залізних ворі̀т, що вели́ до мі̀ста, які самі́ собо́ю відчинѝлись перед ними. Вони вѝйшли, і пройшли́ одну ву̀лицю, і раптом Ангел покѝнув його.
І, отя̀мившись, Петро сказа̀в: Тепер я то̀чно знаю, що Господь посла́в Свого́ А̀нгела і вѝзволив мене́ з руки́ І̀рода і від усьо̀го, чого́ чека́в юдейський наро̀д.
Апостол Петро прийшов до дому Марії, де молилось багато християн
І, обміркува̀вши, він прийшо́в до дому Марі̀ї, матері Іва̀на, зва́ного Ма̀рком, де зібра̀лось і молѝлось до́сить багато людѐй.
Коли ж Петро посту́кав у двѐрі в воро́тах, то ви́йшла послу́хати служнѝця на ім'я́ Ро̀да,
і, впізна́вши голос Петра̀, вона від радості не відчинѝла воро́та, але вбі́гла в ді̀м і повідо̀мила, що Петро̀ стої́ть біля ворі́т.
А ті сказа̀ли їй: Ти з глу̀зду з'ї́хала! Але вона ствѐрджувала, що це пра̀вда. Вони ж говорѝли: Це його А̀нгел.
А Петро продо́вжував сту̀кати. Коли ж вони відчинѝли, то поба̀чили його і надзвича́йно здивува̀лись!
Він же, давши зна̀к рукою, щоб мовча̀ли, розпові̀в їм, як Госпо̀дь ви́вів його з в'язнѝці, і сказа̀в: Повідо́мте про це Я̀кову і брата̀м. По́тім він вѝйшов і пішо́в в і̀нше місце.
А коли наста́в дѐнь, серед во̀їнів підня́вся чимали́й переполо̀х: Що̀ ста́лося з Петро̀м?
Коли ж Ірод став розшу̀кувати його і не знайшо̀в, він допита́в охоро̀ну і наказа́в стра̀тити їх. Потім він ви́рушив з Юдеї до Кеса̀рії і там залиша̀вся.
Ангел вразив смертю царя Ірода
Ірод був вкрай роздрато̀ваний на тиря́н і сидоня́н. Вони ж односта́йно прийшлѝ до ньо́го і, схили́вши на свій бік Вла̀ста, відповіда́льного за ца́рську спа̀льню, проси́ли мѝру, бо їхня о̀бласть годува́лась від ца̀рської о́бласті.
І в призна́чений дѐнь Ірод, одягну́вшись в ца́рський о̀дяг, сів на висо́кому мі̀сці і почав виголо́шувати перед ними промо̀ву.
А народ вигу̀кував: Це голос Бо̀га, а не людѝни!
Та ра́птом Господній Ангел вра̀зив його за тѐ, що він не відда́в славу Бо̀гу. І ві̀н, бу́вши з'ї́дений черв'яка̀ми, помѐр.
Примноження і поширення Божого Сло̀ва
І Боже Сло̀во зроста̀ло і примно̀жувалось.
А Варнава і Савл після то̀го, як доста́вили допомо̀гу, поверну́лися з Єрусалима в Антіо̀хію, взявши з собою і Іва̀на, на́званого Ма̀рком.