Петро захищає своє служіння серед язичників
І почули апо̀столи та братѝ, які були́ в Юдѐї, що і язѝчники прийняли́ Боже Сло̀во.
І коли Петро прийшо́в в Єрусалѝм, обрі̀зані почали́ докоря̀ти йому,
ка̀жучи: Ти ходи́в до необрі́заних людѐй і ї̀в з ними!
А Петро почав перека̀зувати їм по порядку, ка̀жучи:
В місті Йо̀пії я молѝвся і, втра́тивши свідо̀мість, я побачив виді̀ння: Спуска́лась якась посу̀дина, немов велика скатертѝна, за чотири кути́ спуска́лася з нѐба, і набли́зилась вона прямо до мѐне.
Я придивѝвся до неї і, розгляда̀ючи, побачив чотирино́гих тварѝн, диких зві̀рів, рептѝлій і небесних птахі̀в.
І почув я го̀лос, який говорѝв мені́: Вста̀нь, Пѐтре, заколѝ і ї̀ж!
А я сказа̀в: Ніза̀що, Го̀споди! Нічо́го огѝдного або нечѝстого ніко̀ли не вхо́дило в мої́ уста̀!
Але го̀лос з нѐба відпові́в мені́ вдру̀ге: Що Бог очѝстив, того́ ти не вважа̀й нечѝстим!
Це ста́лося трѝчі, і підняло́сь все назад на нѐбо.
І ось, тієї ж години троє чолові̀ків, по́сланих до ме́не з Кеса̀рії, зупини́лись перед до̀мом, в якому я бу̀в.
І Дух сказа̀в мені́, щоб я йшов з нѝми, анітро́хи не сумніва̀ючись. Зі мною пішли́ і цих ше́стеро браті̀в, і ми прибули́ до дому того́ чолові̀ка.
А він розпові̀в нам, як він побачив у своє́му домі А̀нгела, який ста̀в і сказа̀в йому: Пошли́ до Йо̀пії людей і покли́ч Сѝмона, зва́ного Петро̀м.
Він ска́же тобі́ слова̀, якими спасе́шся тѝ і весь твій ді̀м.
Коли ж я почав говорѝти, на них зійшо́в Святи́й Ду̀х, як і на на̀с споча́тку.
Тоді я згада́в слово Го̀спода, як Він сказа̀в: «Іва̀н хрестив водо̀ю, а вѝ бу́дете охрѐщені Святи́м Ду̀хом».
О̀тже, якщо Бог дав їм такий сами́й да̀р, як і на̀м, що пові̀рили в Го́спода Ісуса Христа̀, то хто ж я такѝй, щоб міг заборонѝти Бо̀гу?
І вѝслухавши це, вони заспоко̀їлись і просла́вили Бо̀га, ка̀жучи: Зна̀чить, тако́ж і язѝчникам дав Бог покая̀ння для життя̀.
В Антіохії велика кількість наверну́лась до Господа
А тим ча̀сом ті, хто розсі́явся від переслі̀дувань, які ви́никли через Степа̀на, дійшли́ до Фіні́кії, Кіпру та Антіо́хії, не пропові́дуючи Слово ніко̀му, крім юдѐїв.
Дѐякі з них були́ кіпря̀нами та кірінѐйцями. Вони, прийшо́вши до Антіо̀хії, говори́ли і грекомо̀вним євре́ям, проголо́шуючи Радісну Зві̀стку про Го́спода Ісу̀са.
І Господня рука̀ була́ з нѝми, і вели́ка кі̀лькість, пові̀ривши, наверну́лась до Го̀спода.
Слу̀х про це дійшо́в до церкви в Єрусалѝмі, і доручи́ли Варна̀ві йти в Антіо̀хію.
Він, прийшо̀вши і поба́чивши Божу благода̀ть, зраді̀в і переко̀нував усіх трима́тись Го̀спода рішу́чим сѐрцем;
бо він був чоловік до̀брий і напо́внений Святим Ду̀хом та ві̀рою. І до́сить вели́ка кількість наро̀ду приєдна́лась до Го̀спода.
Потім Варна́ва пішо́в до Та̀рса, щоб розшука́ти Са̀вла.
І, знайшо̀вши його, приві́в його до Антіо̀хії. І ці́лий рі̀к вони збира́лися з цѐрквою і навча́ли до́сить вели́ку кі́лькість наро̀ду, і у̀чні в Антіо̀хії впе́рше були́ на́звані христия̀нами.
Антіохійська церква відправила допомогу християнам в Юдеї
І в ті дні̀ прийшли́ з Єрусалима до Антіохії проро̀ки.
І один з нѝх, на ім'я́ Ага̀в, вста̀в і сказа́в наперѐд за допомогою Ду̀ха, що по всьо́му сві̀ту бу́де сильний го̀лод, який і наста̀в за імпера́тора Кла̀вдія.
Тоді у́чні постановѝли, відпові́дно до фіна́нсових можлѝвостей ко́жного, надісла́ти допомогу брата̀м, що живу́ть в Юдѐї,
що̀ вони й зробѝли, надісла́вши зі́бране пресві̀терам через Варна́ву і Са́вла.