Останні настанови Ісуса Христа апостолам. Про обіця́нку Батька
Пѐршу книгу я написа́в, Теофі̀ле, про всѐ, що Ісус почав робѝти і чого́ навча̀ти
до то́го дня̀, в який Він підні̀сся, да́вши через Свято́го Ду́ха за̀повідь апо́столам, яких Він вѝбрав,
яким і предста́вив Себе́ живѝм після Свого́ стражда̀ння з багатьма́ незапере́чними до̀казами, з'явля̀ючись їм впродо́вж сорока́ дні̀в і гово́рячи їм про Боже Ца̀рство.
І, зібра̀вшись ра́зом з нѝми, Він наказа̀в їм: Не відлуча̀йтеся з Єрусали́ма, але очі́куйте обіця́нку Ба̀тька, про яку ви чу̀ли від Ме́не.
Бо Іва̀н хрести́в водо̀ю, а вѝ через де́кілька цих дні̀в бу́дете охре́щені Святи́м Ду̀хом.
Тому́ вони, зійшо̀вшись, запѝтували Його, ка̀жучи: Го̀споди, чи не в цѐй час Ти відно́влюєш царство Ізра̀їлю?
А Він сказа̀в їм: Не ва̀м зна́ти часѝ чи стро̀ки, які Батько встановѝв Своє́ю вла̀дою.
Але ви отри́маєте сѝлу, коли зі́йде на вас Святи́й Ду̀х, і бу́дете Мені́ сві̀дками в Єрусалимі і по всій Юдеї та Сама́рії, і навіть до кра́ю землі̀.
Підне́сення Ісуса Христа на небо Мр.16:19-20; Лк.24:50-53
І, сказа̀вши це, поки вони дивѝлися, Він підня̀вся і хмара забра̀ла Його з їхніх оче́й.
А коли вони пильно диви́лись на нѐбо під час Його піднѐсення, раптом поста́ли біля них двоє Чолові̀ків у білому о̀дязі
і сказа̀ли: Галіле́йські чолові̀ки! Що̀ ви стоїтѐ, вдивля́ючись в нѐбо? Цей Ісу̀с, Який підня̀вся від вас на нѐбо, прѝйде таким же чѝном, як ви ба̀чили Його, як підніма́вся Він на нѐбо!
Перебування учнів Ісуса в Єрусалимі в молитві
Тоді вони поверну́лись до Єрусалѝма з горѝ, що назива́ється Олѝвкова, яка знахо́диться недале́ко від Єрусалѝма, на ві́дстані суботнього шля̀ху (2тис. кроків).
І, прийшо̀вши, підняли́ся в верхню кімна̀ту, де і перебува̀ли: Петро та Іван, Яків та Андрій, Пилип та Фома, Варфоломій та Матві́й, Яків Алфеїв та Симон Зілот, і Юда, брат Якова.
Всі вонѝ одноду́шно перебува́ли в безпере́рвній молѝтві, ра́зом з жінка́ми і Марією, матір'ю Ісуса, і з Його брата́ми.
Обра́ння двана́дцятого апостола замість Юди-зрадника
І тими дня̀ми Петро вста̀в посере́д браті̀в, а було́ зі́брано ра̀зом близько ста двадцятѝ осіб, і сказа̀в:
Чолові̀ки-братѝ! Повинно було́ вѝповнитись в Писа́нні тѐ, що Святий Ду̀х сказа́в наперѐд устами Давѝда про Юду̀, який став провіднико́м для тѝх, хто схопѝв Ісуса.
Адже́ ві̀н був зарахо́ваний до на̀с і отри́мав же́реб цього́ служі̀ння.
Але придба́в зѐмлю за непра́ведну пла̀ту. І, коли він упав голово́ю внѝз, він трі̀снув посере́дині, і ви́пали всі його ну̀трощі.
І про цѐ ста́ло відо̀мо всім ме́шканцям Єрусалѝма. Тому̀ та земля̀ була́ на́звана на їхньому власному діалѐкті Акелдама̀, тобто земля́ кро̀ві.
Адже́ в книзі Псалмі̀в напѝсано: «Нехай його житло̀ бу́де поро̀жнім, і нехай не бу̀де в ньому мѐшканця»; і: «Його звання̀ нехай отри́має і̀нший».
Тому́ трѐба, щоб один з тих людѐй, які ходи́ли ра́зом з на̀ми впродо́вж всього́ ча̀су, коли вхо́див і вихо́див серед нас Господь Ісу̀с,
почина́ючи з Іва́нового хрѐщення і до то́го дня̀, в який Він підні̀сся від нас, був ра́зом з на̀ми сві̀дком Його воскресі̀ння.
І поста́вили дво̀х: Йо̀сипа, зва́ного Варса̀вою, який про́званий Ю̀стом, і Ма̀твія.
І помолѝлись і сказа̀ли: Тѝ, Го̀споди, Знаве́ць всіх сердѐць, покажи́ з цих дво̀х одного̀, якого Ти вѝбрав
зайня́ти місце цього́ служі̀ння і апо̀стольства, від якого відпа́в Ю̀да, щоб відпра́витись в своє́ мі̀сце.
І ки́нули про них жѐреб, і ви́пав жереб Ма̀твію, і ві̀н зарахо́ваний до одинадцяти́ апо̀столів.