Привітання
Си́мон Петро́, ра̀б і апо̀стол Ісуса Христа̀ тѝм, хто отри́мав ча̀стку в одна́ково дорогоці́нній для нас ві̀рі, завдяки́ пра́ведності нашого Бо̀га і Спаси́теля Ісуса Христа̀:
Благода̀ть і мѝр вам нехай примно̀жаться через пізна́ння Бо̀га та Ісу̀са, нашого Го̀спода.
Робіть міцнѝм ваше покли́кання та обра́ння
Оскі́льки Його Боже́ственна сѝла подарува́ла нам всѐ необхі́дне для життя̀ і богошанува̀ння через пізна́ння Того́, Хто покли́кав нас Своє́ю сла̀вою і доскона̀лістю,
завдяки́ якѝм вона подарува̀ла нам дорогоці̀нні й величѐзні обіця̀нки, щоб ви через нѝх стали співуча́сниками Боже́ственної приро̀ди, звільни́вшись від зіпсо́ваності прѝстрастю, що пану́є у сві́ті,
то і вѝ з цієї са́мої причѝни, доклада́ючи все стара̀ння, прояві́ть в вашій ві̀рі мора́льну доскона̀лість, в мора́льній доскона̀лості - пізна̀ння,
в пізна̀нні - самоконтро̀ль, в самоконтро̀лі - стійку́ витрива̀лість, в стійкі́й витрива̀лості - богошанува̀ння,
в богошанува̀нні - братолю̀бство, в братолю̀бстві - любо̀в.
Адже́ якщо це в вас є̀ і примно̀жується, то воно не зали́шить вас без у̀спіху і пло̀ду в пізна́нні нашого Го̀спода Ісуса Христа̀.
А в кого́ нема̀є цього́, той сліпѝй, короткозо̀рий, забу̀в про очѝщення від свої́х мину́лих гріхі̀в.
Тому̀, братѝ, ще бі̀льше стара́йтесь роби́ти міцнѝм ваше поклѝкання й обра̀ння, адже́ ро̀блячи це, ви ніко́ли не спіткнѐтесь;
бо та̀к бу́де щедро на́дано вам вхі̀д у вічне Царство нашого Го̀спода і Спасѝтеля Ісуса Христа̀.
Тому́ я завжди́ бу́ду гото́вий нага̀дувати вам про це, хоча ви і зна̀єте, і утвѐрджені в і̀стині, яку ви ма́єте.
Але я вважа́ю пра̀вильним, до́ки перебува́ю в цьо́му фізи́чному намѐті, пробу̀джувати вас нага̀дуванням,
зна̀ючи, що скоро покѝну свій намѐт, як і наш Господь Ісус Христо́с відкрѝв мені́.
Бу́ду ж стара̀тись, щоб ви і пі́сля мого́ відхо̀ду щора́зу зга̀дували про це.
Адже́ мѝ відкри́ли вам сѝлу і прихі̀д нашого Го̀спода Ісуса Христа̀, не хитро ви́гаданим байка̀м послі́дувавши, але бу́вши очевѝдцями Його́ вѐличі.
Бо Ві̀н отри́мав від Бога Ба̀тька чѐсть і сла̀ву, коли від вели́чної сла̀ви доні́сся до Ньо́го ось такий го̀лос: «Ві̀н - Мій улю́блений Сѝн, в Яко̀му Я отри́мав задово̀лення!»
І цей го̀лос, що доні́сся з нѐба, ми чу̀ли, коли були́ з Нѝм на святі́й горі̀.
І до то̀го ж ми ма́ємо найнаді̀йніше пророче Сло̀во; і ви до̀бре ро́бите, що зверта̀єтесь до ньо́го, як до світѝльника, який сяє в те́мному мі̀сці, до́ки не розсвіте́ дѐнь і не зі́йде ранко́ва зоря̀ в ваших серця̀х,
зна̀ючи наса́мперед тѐ, що жо́дне проро́цтво Писа̀ння не похо́дить від чийо́гось вла́сного роз'я̀снення.
Бо проро̀цтво ніко́ли не було́ проголо̀шуване з лю́дської во̀лі, але люди проголо̀шували його від Бо̀га, бу́дучи керо́вані Святим Ду̀хом.