Павло заохочує коринфян до щедрих пожертв. Хто добровільно
і радісно дає, того лю́бить Бог
Адже́ стосо́вно цього̀ служі́ння для святих, мені́ за̀йво писа́ти вам,
бо я зна̀ю вашу дбайлѝвість, якою хвалю̀сь вами перед македо̀нянами, що Аха̀я пригото́вана ще з мину́лого ро̀ку; і ваша стара̀нність надихну̀ла багатьо́х.
Одна̀к я посла́в браті́в для то̀го, щоб моя́ похвала̀ про вас не ви́явилась дарѐмною в цьо́му вѝпадку, але щоб вѝ, як я й каза̀в, були́ пригото̀вані,
щоб, коли при́йдуть зі мною македо̀няни і зна́йдуть вас негото̀вими, не ви́явились ми осоро̀мленими в цій впѐвненості, не ка̀жучи вже про ва̀с.
Тому̀ я ви́знав за потрі̀бне попроси́ти браті̀в прийти́ до вас заздалегі̀дь і заздалегі̀дь приготува̀ти обі́цяне перед цим ваше благословѐння, щоб воно було́ гото̀ве, як благословѐння, а не як вимага̀ння.
При цьо̀му, хто сі̀є ску̀по, той ску̀по і пожнѐ; а хто сі̀є щѐдро, той щѐдро і пожнѐ.
Ко̀жен повинен жѐртвувати згідно з рі́шенням в сѐрці, не з су̀мом і не з прѝмусу, адже́ Бог лю̀бить того̀, хто дає доброві̀льно й ра̀дісно.
А Бо̀г сильний збагатѝти вас вся̀кою благода́ттю, щоб вѝ, завжди́ й у всьо́му ма́ючи всякий доста̀ток, були́ бага̀ті на всяке до́бре ді̀ло,
як напѝсано: «Розтра̀тив, розда́в бі̀дним; його пра̀ведність існу́є ві̀чно».
А То̀й, хто дає́ сіячу́ насі̀ння і хлі̀б для їжі, забезпѐчить вас насі̀нням і примно̀жить ваше насі́ння, і вѝростить плодѝ вашої пра̀ведності,
щоб ви збага́чувалися всі̀м на всяку щѐдрість, яка через на̀с виклика́є подя̀ку Бо̀гу.
Адже́ зді́йснення цього́ служі̀ння не ті̀льки попо́внює потре́би святѝх, а й примно́жує в багатьо́х подя̀ки Бо̀гу;
бо, відчу̀вши на собі̀ це служі́ння, вони прославля̀ють Бо̀га за по́слух визна́ваній вами Радісній Зві̀стці Христа̀ і за ваше ще́дре пожѐртвування для нѝх і для всі̀х,
і мо̀ляться за вас, сильно бажа́ючи поба̀читись з вами, через безме́жну Божу благода̀ть на вас.
Подя̀ка Бо̀гу за невимо́вний Його подару̀нок!