Практичний до́каз любові коринфян до християн в Єрусалимі –
довести́ до кінця збір пожертв для них
Повідомля̀ємо вам, братѝ, про Божу благода̀ть, да́ну церква́м Македо̀нії,
про тѐ, що під час сильного ви́пробування переслі̀дуваннями вони ма́ють надли́шок ра̀дості, і багатство їхньої щѐдрості переве́ршило їхню крайню бі̀дність.
Адже́ за власним бажа̀нням, що було́ в їхніх сѝлах і навіть по̀над силу, я сві̀док,
вони дуже переко́нливо вмовля̀ли нас, блага̀ючи прийня́ти їхні пожѐртвування й у̀часть в служі́нні для святѝх.
І навіть не тільки тѐ, на що ми сподіва̀лись, але вони віддалѝ сами́х себѐ, по-пѐрше, Го̀споду, а тако́ж і на̀м за Божою во̀лею.
З цієї причѝни ми попроси́ли Тѝта, щоб ві̀н, як поча̀в раніше у вас, так і дові́в до кінця̀ і цѐй збір пожѐртвувань.
Але так са̀мо, як ви збага́чуєтеся всі̀м: вірою, словом, пізна́нням, рі́зного роду турбо̀тою і вашою любо̀в'ю, якої ми навчѝли вас, - та̀к збага́чуйтеся й ціє̀ю доброчѝнністю.
Я кажу́ це не як нака̀з, але за допомогою турбо́ти і̀нших випробо́вую щирість і ва̀шої любо̀ві.
Тому́ що ви зна̀єте благода̀ть нашого Го́спода Ісуса Христа̀, що Ві̀н, бу́дучи бага̀тим, збідні̀в зара́ди вас, щоб вѝ збагатѝлись Його убо̀гістю.
Я даю́ пора̀ду стосовно цьо́го, бо цѐ прино́сить ко̀ристь вам, тѝм, які не тільки робѝли це, а й пѐршими почали́ бажа̀ти цього́ з мину́лого ро̀ку.
А тепѐр доведі́ть до кінця̀ саму́ спра́ву, щоб, як була́ гото́вність в бажа̀нні, так і була́ вона довѐдена до кінця̀ в мі́ру вашої можлѝвості.
Бо якщо є гото̀вність, то вона прийня̀тна, су́дячи з то̀го, що в кого́сь є̀, а не з то̀го, чого́ нема̀є.
Адже́ не потрі̀бно, щоб і̀ншим було́ полѐгшення, а ва̀м - обтя̀ження, але щоб була́ рівномі̀рність.
В тепѐрішній час ва̀ш на́длишок слу́жить для попо́внення ї̀хньої неста́чі; щоб і ї̀хній надлѝшок послужи́в для попо́внення ва̀шої неста́чі, щоб була́ рівномі̀рність;
як напѝсано: «То̀й, хто зібра́в бага̀то, не мав за̀йвого; і хто ма̀ло, - не мав неста̀чі».
Але подя́ка Бо̀гу, Який вклав у серце Тѝта таку са̀му турбо́ту про ва̀с!
Адже́, хоча він і прийня̀в наше проха̀ння, але, бу́дучи дуже турбо̀тливим, ви́рушив до вас доброві̀льно.
Ра́зом з нѝм ми посла́ли тако́ж бра̀та, якого хва̀лять по всіх церква̀х за поши́рення Радісної Зві̀стки,
і не ті̀льки це, але який був о́браний від церко̀в супрово̀джувати нас в цій доброчѝнності, яку ми обслуго̀вуємо заради слави Самого́ Го̀спода і заради вашої турбо̀ти,
остеріга́ючись того̀, щоб нас не докоря̀в будь-хто при такій бе́злічі пожѐртвувань, якими ми слу̀жимо;
бо ми дба́ємо про тѐ, що до̀бре не тільки по відно́шенню до Го̀спода, а й по відно́шенню до людѐй.
Ми посла̀ли ра́зом з ними нашого бра̀та, турбо́ту якого ми багато разі́в багато в чо́му вѝпробували, і який за̀раз ще бі̀льш турбо́тливий, завдяки́ великій впѐвненості в вас.
Що стосу́ється Тѝта, це - мій співтова̀риш та співпрацівнѝк для ва̀с; а що стосу́ється наших браті̀в, вонѝ - посланці́ церко̀в, Христо́ва сла̀ва.
Тому̀ пе́ред обли́ччям церко̀в покажі̀ть їм до́каз вашої любо̀ві й нашої похвалѝ вами.