Земне наше тіло зруйну́ється, а на нѐбі ми маємо вічне тіло.
Всі християни з’я́вляться на Христовий суд
Бо ми зна̀ємо, що якщо наш земни́й ді̀м, цей намѐт, зруйну̀ється, то ми ма̀ємо від Бога буді́влю на нѐбі, ді̀м, не збудо́ваний рука̀ми, ві̀чний.
Від то̀го ми в цьо́му наме́ті й сто̀гнемо, бажа́ючи одягну́тись в нашу небѐсну осе́лю;
тільки би нам і одя̀гненим не ви́явитись го̀лими.
Адже́ мѝ, перебува́ючи в цьо́му намѐті, сто̀гнемо під тягаре́м, бо хочемо не роздягну̀тись, а вдягну̀тися, щоб смѐртне було́ проко́втнуте життя̀м.
Са́ме для цьо̀го і створѝв нас Бог і дав нам в завда́ток Ду̀ха.
Тому̀, бу́дучи завжди́ смілѝвими, і зна̀ючи, що, живучи́ в ті̀лі, ми відда̀лені від Го́спода,
- бо ми живемо̀ за допомогою ві̀ри, а не за допомогою того̀, що ми ба̀чимо, -
то мѝ проявля́ємо смілѝвість і бажа́ємо краще вѝселитися з ті̀ла й поселѝтись в Го̀спода.
Тому́ ми й доклада̀ємо всіх стара̀нь, чи то вселя̀ючись, чи то виселя̀ючись, - доставля́ти Йому задово̀лення.
Бо всі̀ ми повинні з'яви́тись на Христо́вий су̀д, щоб кожен отрѝмав згідно з тѝм, що він зроби́в за допомогою ті̀ла, до̀бре чи пога̀не.
Бог доручи́в нам служіння прими́рення
Тому́, розумі̀ючи, що̀ таке тре́петна поша̀на до Го́спода, ми переко̀нуємо людей; а Бо̀гу ми відкрѝті, сподіва́юсь, що відкриті і перед вашою со̀вістю.
Ми не представля̀ємо себе́ вам зно̀ву, але даємо́ вам при́від хвалѝтись нами, щоб вам було̀, що сказа́ти тѝм, які хва́ляться зо̀внішністю, а не сѐрцем.
Адже́ якщо ми вихо̀димо з се́бе, - то це для Бо̀га; а якщо ми в здоро́вому глу̀зді, - то це для ва̀с.
Бо любов Христа̀ спонука́є трима́тись ра̀зом на̀с, які ви́рішили та̀к: Якщо Одѝн поме́р за всі̀х, - зна́чить, всі̀ поме́рли.
А Він за всі̀х поме́р, щоб ті, хто живу̀ть, вже не для сѐбе жили́, а для То̀го, Хто помѐр за них і воскрѐс.
Тому́ тепѐр ми ніко̀го не зна́ємо за фізичним похо̀дженням; якщо ж і зна̀ли Христа за фізичним похо̀дженням, то тепѐр вже не зна̀ємо.
Тому̀, якщо хто в Христі̀, той - новѐ створі̀ння; старѐ мину̀ло, і ось, - наста́ло новѐ.
Одна̀к всѐ від Бо̀га, Який примири́в нас із Собо̀ю через Христа̀ і вручи́в нам служі́ння примѝрення,
а са̀ме, що Бо̀г через Христа̀ примири́в з Собою лю̀дство, не зарахо́вуючи їм їхніх перѐступів, і вклав у нас слово примѝрення.
Тому́, мѝ - посли́ від і́мені Христа̀, і немо́вби Сам Бо̀г заклика́є через нас; від і́мені Христа̀ ми про̀симо: Примирі̀ться з Богом!
Бо Того̀, Хто не зна̀в гріха, Ві̀н зроби́в для нас жѐртвою за гріх, щоб ми через Ньо̀го стали пра̀ведними перед Бо̀гом.