Вірш 1 - «закликаю» №3870 (παρακαλέω) 1. закликати, переконувати, умовляти, кликати; 2. наполегливо просити, благати; 3. втішати, підбадьорювати.
Вірш 2 - «богошанування» №2150 (εὐσέβεια) благочестя, благоговіння, повага (до Бога), побожність, релігійна відданість. Це істинна повага по відношенню до Бога, що виходить із знання. Це правильне ставлення до Бога, Його святості, величі та любові.
- «гідністю» №4587 (σεμνότης) повага, пошана, гідність (авторитетність, доброякісність, відповідальність, компетентність), серйозність (відповідальність, ґрунтовність, авторитетність, глибокодумність, фундаментальність, поглибленість).
Вірш 6 - «який віддав Себе як викуп за всіх». Бажання Бога не виключає волі людини. 2:4; 4:10; Рим.10:1; Мт.23:37; Лк.23:34; Дії 7:60; 26:29; 2Пет.3:9; Тит.2:11; Євр.2:9.
Вірш 8 - Пс.28:2; Іс.1:15; Пл.Єр.3:41; 1Пет.3:7(б).
- «піднімаючи» - Пс.63:5.
- «святі руки» №3741 (ὅσιος) благочестиві, богоугодні, побожні, чисті, святі, священні.
- «сумніви» №1261 (διαλογισμός) 1. роздуми, думка, міркування; 2. сумнів, суперечка, коливання, роздуми. Це слово позначає сумніви і суперечки. Стосовно молитви це найімовірніше сумнів; або ж, стосовно святих рук, це слово означає - суперечки.
Без гніву. - Християнам того часу природно було іноді відчувати гнівне роздратування проти переслідувачів юдеїв і язичників, які переслідували їх.
Сумніви - і щодо успіху молитви, і щодо людей, які могли здаватися тими, хто молиться, але не заслуговують на молитву.
Вірш 9 - «жінки» №1135 (γυνή) 1. жінка (доросла, заміжня або незаміжня, вдова, мати; вжито як шанобливе звернення); 2. дружина.
- «стриманістю» №2689 (καταστολή) іменник: стриманість, скромність, порядність (у вбранні); можливо вбрання, одяг.
- «поміркованою» №2887 (κόσμιος) прикметник: скромною, помірною, пристойною, благочинною, порядною.
Поміркований — стосується переважно людини, її характеру, поглядів або переконань (обережний, розсудливий).
- «сором'язливістю» №127 (αἰδώς) 1. сором'язливість, скромність; 2. благоговіння, повага; синоніми: 152 (αἰσχύνη), 1791 (ἐντροπή), 4997 (σωφροσύνη); 127 (αἰδώς) говорить про шляхетну або благочестиву сором'язливість, що не дає змоги людині зробити що-небудь ганебне. Єдиний приклад в Новому Заповіті - це «скромна поведінка» в 1Тим.2:9
При внутрішньому застосуванні воно могло означати не тільки «почуття сорому», а й «почуття честі» на відміну від безсоромності або нахабства.
- «самовладанням» №4997 (σωφροσύνη) розсудливість, стриманість, самоконтроль, здоровий глузд, стриманість, цнотливість.
- «дорогоцінним о̀дягом» №2441 (ἱματισμός) іменник: вбрання, одяг, сукня; зазвичай вживається, коли йдеться про дорогий або якісний одяг. Синонім 2440 (ἱμάτιον), 4158 (ποδήρης), 4749 (στολή), 5509 (χιτών), 5511 (χλαμύς).
Коментар Грецького Нового Заповіту (Кембридж):
«Нам потрібно враховувати мовні звороти Східних мов, де частка «не» означає, як це часто зустрічається в Писанні, «не тільки, але й також», або «не стільки..., як». Серед такого роду місць там наведені також і 1Пет.3:3-4; 1Тим.2:9.
Суть таких зворотів полягає в тому, що значущість першої частини порівняння ніби занижується для того, щоб підкреслити важливість другої частини порівняння. Якщо не визнавати наявність таких зворотів, можна дійти тупикових висновків, наприклад:
1. «Старайтеся не про тлінну їжу, а про їжу, що залишається на вічне життя...» Ів.6:27. (Не заробляйте собі на життя.)
2. Коли Ізраїль відрікся від Самуїла, зажадавши царя, Бог сказав: «Адже не тебе вони відкинули, але відкинули Мене» 1Сам.8:7. Хоча у вірші 8 прямо сказано, що вони відкинули Самуїла. Тобто, відкинули не стільки Самуїла, скільки Бога.
3. Петру Ісус сказав: «Не тіло і кров відкрили тобі це, але Мій Батько...» Мт.16:17. Але на початку Петро почув про Христа все ж таки від тіла й крові, коли його брат Андрій сказав йому: «Ми знайшли Месію...» Ів.1:41. Тому Петро отримав відкриття не тільки від тіла й крові, але, швидше, від Небесного Батька.
4. «...а хто Мене прийме, той не Мене приймає, а Того, Хто Мене послав» Мр.9:37. (Ті, хто прийняв Христа, не приймають Його, а Того, Хто Його послав).
5. «Той, хто вірує в Мене, не в Мене вірує, а в Того, Хто послав Мене» Ів.12:44 (Той, хто вірує в Христа, не вірить у Нього, а в Того, Хто послав Його).
6. В тому числі і Лк.14:12-14 «коли робиш обід або вечерю, не клич своїх друзів, ні своїх братів, ні своїх родичів, ні багатих сусідів... Але... клич жебраків, калік, кульгавих, сліпих». Тобто, клич не тільки своїх друзів, а й...
7. «...ти збрехав не людям, а Богу» Дії.5:4. (Ананія і Сапфіра не збрехали Петру, а тільки Богу).
8. «Нехай вашою прикрасою буде не зовнішнє плетіння волосся, не золоті прикраси, не одягання пишного вбрання, 4 але невидима людина серця в нев'янучій прикрасі лагідного й миролюбного духу, що є в очах Бога дуже цінною.» 1Пет.3:3-4.
Біблійний підручник Геллі: «Ми не тлумачимо 1Пет.3:3-5 як заборону бути зовні привабливим, але бачимо тут скоріше застереження щодо надмірного приділення уваги зовнішності, пам'ятаючи, що жодні прикраси не можуть замінити краси християнського характеру».
В наших зворотах мови точніше було б перекласти цей уривок так: «Нехай прикрасою жінки буде не (тільки, стільки) зовнішнє оздоблення, як наприклад, зачіска, носіння золота, перлів чи дорогого одягу, а (скоріше) внутрішня прикраса лагідного й мовчазного духу».
Вірш 12 - «домінувати» №831 (αὐΘεντέω) панувати, мати владу, діяти на власний розсуд, використовувати владу, домінувати, володіти.
Ці настанови (вірші 11-14) повторюють майже ті самі думки, що висловлені апостолом у 1Кор.14:34. Домінувати над чоловіком, тобто ставати на місце чоловіка в богослужбовому зібра́нні.
Чому жінка не повинна ставати вищою за чоловіка - апостол роз'яснює це вказівкою на два факти з історії людства. Адам, як створений перед дружиною, звісно був її вчителем і керівником: Так і тепер чоловік має бути керівником жінки. Потім, Біблія повідомляє, що спокусилася переконаннями змія жінка - про Адама не сказано, щоб він спокусився. Отже, жінка за натурою своєю дуже слабохарактерна, податлива на обман і тому, звісно, їй не личить виступати керівницею чоловіка. Якщо в Рим.5:12 першовиновником гріха називається чоловік, то це пояснюється тим, що чоловік був в очах апостола головним відповідальним за все, що сталося, як глава сім'ї.
Вірш 15 – «самовладанням» №4997 (σωφροσύνη) розсудливість, стриманість, самоконтроль, здоровий глузд, стриманість, цнотливість.