Привітання
Павло́, апо̀стол Христа́ Ісу̀са за нака́зом Бо̀га, нашого Спасѝтеля, і Христа́ Ісу̀са, нашої наді̀ї,
Тимофі̀ю, і́стинному сѝну в ві̀рі: Благода́ть, ми́лість, мир від Бога Ба̀тька, і Христа́ Ісу̀са, нашого Го̀спода!
Павло поставив Тимофія пастором в єфеській церкві для захисту
Божої істини від лжевчителів
Вируша́ючи до Македо̀нії, я попросѝв тебе́ залиши́тись в Єфѐсі для то́го, щоб переко̀нувати де́кого, щоб вони не навча́ли і̀ншому,
і не займа́лись байка̀ми та нескінче́нними родово̀дами, які виклика́ють більше суперѐчки, ніж Боже керівнѝцтво в ві̀рі.
А мета̀ настано̀ви - любо̀в від чи́стого сѐрця, до́брої со̀вісті та невда́ваної ві̀ри,
від якѝх, відступѝвши, де́які зверну́ли до пустослі̀в'я,
бажа́ючи бути законовчѝтелями, але не розумі̀ючи ні того̀, про що гово̀рять, ні того́, що ствѐрджують.
А ми зна̀ємо, що Зако̀н - до̀брий, якщо хтось зако̀нно користу́ється ним,
зна́ючи тѐ, що Зако̀н встано́влений не для пра̀ведного, а для беззако̀нних і неслухня̀них, нечестѝвих і грі̀шних, амора̀льних і заплямо̀ваних, для вбивць ба́тька і ма́тері, для людиновбѝвць,
для блу̀дників, гомосексуалі̀стів, торго́вців людьмѝ, обма̀нщиків, клятвопору̀шників, і для всього́ і̀ншого, що протистої́ть здоро́вому вчѐнню,
згі́дно зі сла́вною Ра́дісною Зві̀сткою щасли́вого Бо̀га, яка мені́ була́ дові̀рена.
Павло вдячний Ісусу Христу, що Він поставив його на служі́ння і дав йому сѝлу для служі́ння
Я вдя́чний Христу́ Ісу̀су, нашому Го̀споду, що Він дав мені́ сѝлу, що ви́знав мене́ ві̀рним, поста́вивши на служі̀ння,
менѐ, який рані́ше зневажа́в Го̀спода, був переслі̀дувачем і крѝвдником, але був помѝлуваний, бо, бу́дучи в незнанні̀, я ді́яв у неві̀рстві.
Але благода̀ть нашого Го̀спода примно̀жилась для ме́не надмі̀рно з ві̀рою і любо̀в'ю в Христі́ Ісу̀сі.
Ві̀рне слово і гі́дне вся́кого прийняття̀, що Христос Ісу̀с прийшо́в у сві̀т спасти́ грі̀шників, з яких я̀ - пѐрший.
Але для то́го я і бу̀в поми́луваний, щоб Ісус Христо̀с на мені́ пѐршому показа́в усе довготерпі̀ння, як при́клад для тѝх, які мають на́мір ві̀рити в Ньо́го для вічного життя̀.
А Царю́ вікі̀в, безсме́ртному, неви́димому, єди́ному му́дрому Бо̀гу, нале́жить чѐсть і сла̀ва на ві́чні вікѝ! І це ді́йсно та̀к.
Цей нака̀з передаю̀ тобі́, мій си́ну Тимофі̀ю, згі́дно з рані́ше проголо́шеними про те́бе проро̀цтвами, щоб ти воюва̀в завдяки́ їм сла̀вною війно̀ю,
ма́ючи ві̀ру і до́бру со̀вість, від якої де́які відмо̀вившись, зазна́ли кораблетро̀щу в ві̀рі.
Серед них Іменѐй і Олекса̀ндр, яких я переда̀в сатані̀, щоб вонѝ навчи́лись не обража̀ти Бо̀га.