Заздрість, суперечки і по́діли – прояви тілесних християн,
малюків у Христі
І я не мі̀г говори́ти з ва̀ми, брати́, як з ду̀ховними, але як з тілѐсними, як з немовля̀тами в Христі̀.
Я годува́в вас молоко̀м, а не твердо̀ю їжею, бо ви були́ ще не в сѝлах, та й тепѐр все ще не в сѝлах,
бо ви ще тілѐсні. Адже́ коли у вас за̀здрість і суперѐчки, то чи не тілѐсні ви? І чи не пово̀дитесь, як і всі̀ лю̀ди?
Адже́ коли одѝн каже: «Я Па̀влів», а і̀нший: «Я Аполло̀сів», то чи не такі̀ ж ви, як і всі̀ лю̀ди?
Кожен отримає свою нагороду від Бога згідно зі своїм трудом
Хто̀ ж Аполло̀с? І хто̀ Павло̀? Вонѝ тільки служѝтелі, причо́му в тій мі̀рі, я̀к кожному з них наділи́в Госпо̀дь, через яких ви пові̀рили.
Я̀ насадѝв, Аполло̀с полива̀в, але виро̀щував Бо̀г;
тому̀ ні той, хто наса̀джує, і ні той, хто полива̀є, є кѝмось, окрі́м Бо̀га, Який виро̀щує.
А той, хто наса̀джує, і той, хто полива̀є, - однѐ; але ко̀жен отри́має свою́ нагоро̀ду згідно зі свої́м трудо̀м.
Тому́ що мѝ -–Божі співпрацівникѝ, а вѝ - Божа зо́рана нѝва, Божа буді̀вля.
Я̀, згідно з да́ною мені́ Божою благода̀ттю, як мудрий будівнѝк, заклав осно̀ву, а і̀нший - буду̀є на ній; але кожен дивѝсь, я̀к будуєш.
Бо ніхто̀ не може покла́сти і̀ншої основи, крім закла̀деної, яка є Ісус Христо̀с.
Якщо ж хтось буду̀є на цій основі із зо̀лота, срі̀бла, коштовного камі̀ння, дѐрева, сі̀на, соло̀ми, -
діло ко̀жного стане я̀вним, адже́ дѐнь пока̀же це; бо воно виявля̀ється за допомогою вогню̀, і вого̀нь вѝпробує, якѐ діло ко̀жного.
Якщо чиє́сь ді̀ло, яке він побудува̀в, зали́шиться ці̀лим, той отри́має нагоро̀ду.
А якщо чиє́сь діло згорѝть, той зазна́є втра̀ти; одна́к сам спасѐться, але та̀к, немов з вогню̀.
По́діли між християнами і похвальба людьмѝ руйнують
церкву, Божий храм
Хіба ви не зна̀єте, що вѝ є Божим хра̀мом, і Божий Ду̀х живе́ в ва̀с?
Якщо хтось нѝщить Божий хра̀м, того̀ зни́щить Бо̀г, тому́ що Божий хра̀м - святѝй; і цей хра̀м - вѝ.
Ніхто не обма̀нюй само́го себѐ. Якщо хтось з вас вважа́є себе́ му̀дрим в цьо́му віці, той будь нерозу̀мним, щоб ста́ти му̀дрим.
Бо му̀дрість цього́ сві̀ту є ду̀рістю перед Бо̀гом, адже́ напѝсано: «Він ло́вить му̀дрих на їхній підсту̀пності».
І щѐ: «Господь зна̀є міркува́ння мудреці̀в, що вони безплі̀дні».
Тому̀, ніхто̀ не хвалѝсь людьмѝ, бо всѐ - ва̀ше:
чи то Павло́, чи то Аполло́с, чи то Ки́фа, чи то світ, чи то життя, чи то смерть, чи то тепе́рішнє, чи то майбу́тнє - все ва̀ше;
вѝ ж - Христо̀ві, а Христо̀с - Бо̀жий.