Вче́ння про духовні дари. Єдність дарів при їхній різноманітності
А щодо духовних дарі̀в, то я не хо̀чу, братѝ, щоб ви були́ в незнанні̀.
Ви зна̀єте, що коли ви були́ язѝчниками, то ходи́ли до німи́х і̀долів, немов вас зму̀шували йти.
Тому́ відкрива̀ю вам, що ніхто̀ з тих, хто гово́рить Божим Ду̀хом, не ска̀же прокля́ття на Ісу̀са, і ніхто̀ не може ви́знати Ісуса Го̀сподом, не іна̀кше як за допомогою Святого Ду̀ха.
Але́ є відмі̀нності в дара̀х, а Ду̀х той са̀мий;
і в служі̀ннях є відмі̀нності, а Госпо̀дь той са̀мий;
а тако́ж і в ді̀ях є відмі̀нності, а Бо̀г той са̀мий, що чѝнить все у всіх.
Але́ ко̀жному дає́ться про́яв Ду̀ха на ко̀ристь.
Адже́ одному̀ дає́ться Ду̀хом слово му̀дрості, а і̀ншому - слово знання̀ тим же Ду̀хом;
кому̀сь - ві̀ра тим са́мим Ду̀хом, а кому̀сь - дари́ зці̀лень тим са́мим Ду̀хом;
а кому̀сь - зді́йснення чудѐс, а кому̀сь - проро̀цтво, а кому̀сь - розпізнава́ння ду̀хів; кому̀сь -–різні мо̀ви, а кому̀сь - тлума̀чення мов.
Але́ все цѐ чи́нить один і той са́мий Ду̀х, розподіля́ючи кожному окрѐмо, як Ві̀н визнача́є.
Бо так са̀мо, як ті̀ло - однѐ, але має бага̀то членів, і всі члени ті̀ла, хоча їх і бага̀то, стано́влять однѐ тіло, - так і Христо̀с.
Адже́ так са̀мо за допомогою одного́ Ду̀ха всі мѝ були́ зану̀рені в одне Ті̀ло, чи то юдеї, чи язичники, чи раби, чи вільні, і всі̀ були́ напо̀єні одним Ду̀хом.
Бо ті̀ло склада́ється не з одно̀го члена, а з багатьо̀х.
Якщо нога̀ ска̀же: Через те, що я не рука̀, я не є̀ части́ною ті̀ла, то хіба вона через це не є̀ части́ною ті̀ла?
І якщо ву̀хо ска̀же: Через те, що я не о̀ко, я не є̀ части́ною ті̀ла, то хіба воно через це не є̀ части́ною ті̀ла?
Якби́ все ті̀ло було́ о̀ком, то дѐ був би слу̀х? Якби́ воно всѐ було́ слу̀хом, то дѐ був би ню̀х?
Але́ в ді̀йсності Бо̀г розмісти́в члени в ті̀лі, ко̀жного з них та̀к, як Ві̀н ви́значив.
А якби́ всі̀ були́ однѝм членом, то дѐ було́ б ті̀ло?
Але́ в ді̀йсності - членів бага̀то, а ті̀ло - однѐ.
Адже́ о̀ко не мо̀же сказа́ти руці̀: «Тѝ мені́ не потрі̀бна»; або тако́ж голова̀ нога̀м: «Вѝ мені́ не потрі̀бні».
Але́ на протива̀гу цьо́му, ті члени ті̀ла, які здаю́ться більш слабкѝми, є необхі̀дними,
і тѝх, які нам здаю́ться мѐнш почѐсними в тілі, ми ото́чуємо особлѝвою честю; і наші члѐни, які не ма̀ють приє́мної зо̀внішності, охо́плені бі̀льшою шанобли́вістю,
тоді̀ як наші члѐни, які мають приє̀мну зо́внішність, не ма̀ють в цьо́му потрѐби. Але Бо̀г та̀к з'єдна́в Ті̀ло, що наділи́в бі̀льшою честю тѝх, які в цьо́му ма̀ють потрѐбу,
щоб не було́ розді̀лення в Тілі, але щоб члѐни одна̀ково дба́ли один про о̀дного.
І якщо стражда̀є одѝн член, то ра́зом з ним стражда̀ють всі̀ члени; і якщо сла̀виться одѝн член, то ра́зом з нѝм раді̀ють всі̀ члени.
А вѝ - Ті̀ло Христа̀, і по окрѐмо - члѐни,
якѝх Бо̀г розста́вив у Церкві о̀сь як: по-пѐрше, апо̀столи, по-дру̀ге, проро̀ки, по-трѐтє, вчителі̀; після цьо̀го ті, що зді́йснюють чудеса̀, по̀тім ті, що мають дари́ зці̀лення, надання́ допомо̀ги, управлі̀ння, різні мо̀ви.
Хіба всі̀ - апо̀столи? Хіба всі̀ - проро̀ки? Хіба всі̀ - вчителі̀? Хіба всі̀ зді́йснюють чудеса̀?
Хіба всі̀ мають дари́ зці̀лень? Хіба всі̀ гово́рять мо̀вами? Хіба всі тлума̀чать?
Адже́ вѝ стара́нно добива́єтесь бі̀льших дарів, а я̀ вам покажу́ ще кра̀щий шлях.