Головне покрива́ло для жінки, яка мо́литься чи пророку́є
Наслі́дуйте мі̀й при́клад, як і я̀ наслі́дую при́клад Христа̀.
Я хвалю̀ ж вас, що вѝ все моє́ пам'ята̀єте і дотри́муєтесь передання̀ та̀к, як я переда̀в вам.
Хо̀чу тако́ж, щоб ви зна̀ли, що кожному чолові̀ку голова̀ - Христо̀с, дружѝні голова̀ - чолові̀к, а Христу̀ голова̀ - Бо̀г.
Кожен чолові̀к, який мо́литься чи пророку́є з покрѝтою голово́ю, ганьбѝть свою́ го̀лову.
І кожна дружѝна, яка мо́литься чи пророку́є з відкрѝтою голово́ю, ганьбѝть свою́ го̀лову, адже́ цѐ те са̀ме, що й бути обстрѝженою.
Адже́ якщо дружѝна не покрива̀ється, то нехай і стрижѐться; а якщо дружині со̀ромно бути обстрѝженою чи пого̀леною, нехай покрива̀ється.
Чолові̀к не повѝнен покрива́ти го̀лову, бо ві̀н є о̀бразом і сла̀вою Бо̀га; а дружѝна є славою чолові̀ка.
Бо не чолові̀к похо́дить від дружѝни, але дружѝна від чолові̀ка;
і не чолові̀к адже́ був ство́рений для дружѝни, але дружѝна для чолові̀ка.
З ціє́ї причѝни дружина і повѝнна мати на голові̀ знак вла̀ди над собою для а̀нгелів.
Одна̀к, ні дружина без чолові̀ка, ні чоловік без дружѝни в Го̀споді.
Бо як дружѝна від чолові̀ка, так і чолові̀к через дружѝну; але всѐ - від Бо̀га.
Суді́ть самі̀: Хіба присто̀йно дружині моли́тись Богу з непокри́тою голово̀ю?
Навіть сама́ приро̀да хіба не вчѝть вас, що коли чолові̀к відро́щує воло̀сся, то цѐ принѝження для ньо̀го,
але якщо дружѝна відро́щує воло̀сся, то для нѐї це чѐсть, бо воло̀сся да́но їй замість покрива̀ла?
А якщо хто̀сь збира́ється спереча̀тись, то не ма̀ємо такої звѝчки ні мѝ, ні Божі церквѝ.
Правильне відношення до Господньої Вечері
Але, нака̀зуючи вам цѐ, не хвалю̀ вас, бо вѝ збира́єтесь ра̀зом не на кра̀ще, а на гі̀рше.
Бо, по-пѐрше, я чу̀ю, що, коли ви збира́єтесь церквою ра̀зом, серед вас бувають розді̀лення, чому́ певною мі́рою і ві̀рю.
Хоча необхідно бути й розді̀ленням в думка́х серед вас, щоб ви́явилися серед вас досві̀дчені.
По̀тім, ви збира́єтесь ра́зом та̀к, що це не схо̀же, що ви їсте́ Господню Вечѐрю;
бо ко̀жен поспіша́є заздалегі̀дь з'їсти власну ї̀жу, так що хтось буває голо̀дний, а хтось п'я̀ний.
Хіба у вас немає домі̀в, щоб їсти й пити? Чи ви зневажа̀єте Божу цѐркву і прини́жуєте незабезпѐчених? Що̀ вам сказати? Похвалѝти вас? За цѐ не похвалю̀.
Бо я від Го̀спода прийня́в, що й ва̀м переда́в, що Господь Ісус тієї но̀чі, коли був зра̀джений, взяв хлі̀б
і, подя̀кувавши, розлама̀в і сказа̀в: Цѐ - Моє́ Ті̀ло, Яке заради ва̀с розла̀мується; робі̀ть це для зга̀дування про Ме́не.
Так са̀мо Він взяв і ча̀шу після Вече́рі, ка̀жучи: Ця ча̀ша - нови́й заповіт в Мої́й Кро̀ві; робі̀ть це кожного ра̀зу, коли тільки бу́дете пѝти її для зга̀дування про Ме́не.
Бо кожного ра̀зу, коли ви їсте́ цей хлі̀б і п'єте́ ча̀шу, - ви проголо́шуєте Господню смѐрть до то̀го ча́су, до́ки Він прѝйде.
Тому̀, хто ї́стиме хлі̀б чи пи́тиме Господню ча̀шу недосто̀йно, той бу́де вѝнний перед Господнім Ті̀лом і Кро̀в'ю.
Але людѝна повинна себе́ дослі̀джувати, і таким чѝном повинна їсти від хлі̀ба й пити з ча̀ші.
Бо хто їсть і п'є, не розпізнаючѝ Госпо́днього Ті̀ла, той їсть і п'є собі́ засу̀дження.
Через цѐ багато серед вас слабкѝх і хво̀рих, і багато хто помѐр.
Адже́ якби ми суди́ли самі̀ себе́, то не булѝ б судѝмі.
А бу́дучи судѝмі Го̀сподом, вихо̀вуємось, щоб не бу̀ти засу́дженими зі сві̀том.
Тому̀, братѝ мої́, збира́ючись ра̀зом, щоб пої̀сти, чека̀йте один на о̀дного.
Якщо ж хтось голо̀дний, повинен пої́сти вдо̀ма, щоб ви збира́лись ра̀зом не на засу̀дження. А про рѐшту дам розпоря̀дження, коли прийду̀.